Земля, як товар, може легко бути згрупованою в одних руках
Земельне питання сьогодні досить тяжке, глибинне і дискусійне.
Земельне питаннясьогодні досить тяжке, глибинне і дискусійне. З одного боку, найважливішимелементом держави є забезпечення права власності, захист права власності.Людина за своєю природою ефективно бореться за те, що справді її. І фактичноземля може ефективно використовуватися, коли перебуває у власності людини. Алеефективна господарська діяльність на землі почнеться лише з тих людей, які цюсаму землю обробляють, використовують у фермерстві, а не спекулюють.Найголовніша небезпека сьогодні в Україні – зосередження величезних наділівземлі в одних руках, в руках спекулянтів. А це – рабство, це – феодалізм! Поручіз цією проблемою постає ще одне проблемне і болюче питання української влади -корумпованість системи держави.
Якщо дивитися вглобальному плані, на довгостроковій основі, то я вважаю, що земля має бутитоваром. Все-таки це ефективність. Але на сьогодні, на завтра і навіть напіслязавтра, в нинішніх умовах я противник того, щоб земля була товаром. Бо цешвидкий перехід до абсолютно феодальної системи. Хто визначатиме ціну? Хтовизначатиме, кому продавати землю? І що робити коли буде порушено закон?Найстрашніше те, що при нинішніх умовах - при корупції, при відсутностівиконання закону – неможливо передбачити наслідки!
Сьогодні Україна потребує зміни судової, силовоїсистем, коли закон буде дійсно виконуватися, тоді можна буде розглядати питанняпродажу землі і в той же час забезпечення людям права власності. Якщо простимлюдям землю спочатку дати, а потім забрати – буде революція.
Сьогодні своїми силами я завойовую народну довіру в196 мажоритарному окрузі на Черкащині. Черкащина є серцем України. Але навітьпорівняно з сусідніми регіонами, не люблю слово «депресивний», але є частковопроблемним регіоном. При тому, що тут гарна природа, недалеко від столиці,прекрасна земля, але при цьому зубожілі люди. Це є такою квінтесенцією проблем,які зійшлися в одному регіоні. Не дивлячись на багатства землі і потенційніможливості – проблем багато. Навіть якщо порівняти з Вінницькою областю порівню зарплати, то вінничани отримують у півтора рази більше. І це реальнавелика проблема. На Вінниччині працюють потужні агропромисловікорпорації, тому там є розвиток і вищі зарплати. На Черкащині такого невідбулося. На Черкащині діють люди, яких називають латифундистами: тобто крупні«власники» земельних наділів. Проте, використовуючи дешеву людську працю,латифундії не націлені на результат, а особливо - на забезпечення найманихпрацівників достойними умовами праці. Великому агропромисловому комплексунеобхідно мати найменшу витратну частину, необхідна земля, пересувнамоторизована частина, яка відпрацювала і поїхала. З точки зору людей, які тамживуть, це дуже погано, бо є всередині великих масивів землі села, жителі якихніяк не задіяні у роботі крупного агрокомплексу, у людей в принципі роботинемає. І з цією проблемою селяни залишаються віч-на-віч. А це загрожуєвимиранням. Ось і приклад господарювання крупних землевласників.
Для Черкащини і подібних регіонів сьогодні більшактуальними є невеликі фермерські господарства, які працюють на результат.Невелике фермерське господарство, використовуючи найману працю селян околичнихнаселених пунктів, здатне забезпечити людей роботою і зарплатнею. На сьогодні єпопит на екологічно чисті продукти. Але, наприклад, для жителів столиці їхзнайти практично нереально. Немає такого місця, щоб можна було купити у півторарази дорожчу картоплю, але точно знати, що вона не оброблялася хімікатамичотири рази за літо. Ми купуємо цибулю і часник з Китаю, груші з Туреччини… А яхочу, щоб моя дитина їла чисті продукти!
А що нам заважає вирощувати чисті зернові, на якізараз є великий попит в Європі? Чому не зробити зернопереробне підприємство,щоб продавати готове борошно, а не зерно. Так само доцільніше продавати неяблука, як дешеву сировину, а готові соки або дитяче харчування, як якісну,екологічно чисту продукцію.
Для визначення ефективної концепції розвиткуфермерства і розробки проекту ринку землі сьогодні йде діалог і співпраця зфермерами, керівниками невеликих фермерських господарств. Адже важливо матидіалог з тими, хто насправді працює на землі. Сьогодні позиції представниківвеликого аграрного бізнесу і невеликого дуже різняться. І важливо почутисьогодні кожного селянина, кожного фермера, щоб не було так, що нагорівирішили, а люди як хочете, так з цим і працюйте.
Йде діалог і всередині самої партії: щоб зробитинайкраще, щоб кроки партії у цьому напрямку дали можливість формувати нормальнуціну продукту, щоб продукт був представлений на внутрішньому ринку споживання,щоб була переробка сільгоспсировини у готову продукцію. Це одне з програмнихзавдань партії.
Я добре розумію, що крупний бізнес, в тому числі іаграрний, має сильне лобі у парламенті, має налагоджену схему вирішення «своїх»питань. Тому необхідна критична маса людей, здатних змінитиситуацію. Не почавши роботу ми нічого не змінимо. Система багатьох ламає, алене можна виключати роль людини в історії. Наприклад, у Грузії прийшла одналюдина і ще десять чоловік, які змінили країну. Якщо в Україні на своїх місцяхпрацюватимуть 25-30% справжніх професіоналів, до їхньої думки приєднаються іті, хто досі визначається. І разом, ми сила, що здатна змінити ситуацію вкраїні.
Для мене важлива перемога в самому тяжкому місці,праця в окрузі з людьми, і перемога як результат цієї праці! Цей результаті єпоказовим і для партії, і для кандидата. Адже свідчить про довіру. І колиробляться конкретні кроки і є результат, його видно в проблемному місці – цегарний ідентифікатор, чого насправді варта людина, яка балотується по округу,чого варта партія.
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Як зруйнувати країну 205
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 188
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 181
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 139
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 115
-
Капітана судна, яке пошкодило газопровід у Балтійському морі, заарештували в Гонконгу
Бізнес 7249
-
Сі переграв Трампа: Кремль фактично здає Росію Китаю
Думка 7027
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 5999
-
Конфлікт цінностей та поділ України: кейс Алхім
Думка 3356
-
П’ять уроків Другої світової, щоб не було Третьої. Стаття глав МЗС семи країн
3232