Фіскалізація сприяла детінізації ринку побутової техніки та електроніки
Ринок побутової техніки та електроніки завдяки фіскалізації розрахунків, яка відбулась у 2017 році, почав виходити з тіні та нарощувати легальні обсяги продажів, з яких сплачуються податки до бюджету.
Легальний бізнес левову частину свого часу витрачає не на розвиток, капіталізацію та масштабування, а на боротьбу з нелегальним імпортом, який потрапляє в країну за різними схемами: від чорної контрабанди лісосмугами до поштових відправлень на фіктивних отримувачів.
Товарна група «електроніка та устаткування» сьогодні є лідером у контрабандних поставках в Україну – 21% від загального об’єму нелегального імпорту.
Конкурувати за таких умовах досить складно, бо з товару який не пройшов офіційне оформлення на митниці не сплачені податки – ПДВ та митні збори. Такий товар стає дешевшим від офіційно ввезеного на суму цих податків, а це мінімум 20% ПДВ.
Але навіть у таких умовах частка легального бізнесу, яка сплачує податки та працює в полі цивілізованих правил торгівлі, стає все більше, після впровадження у 2017 році фіскалізації галузі.
31 жовтня ДПС України поінформувало про результати комплексних заходів контролю за здійсненням господарських операцій на ринку побутової техніки та електроніки. Головний висновок – ринок, завдяки фіскалізації розрахунків проведеному у 2017 році, почав поступово виходити з тіні та нарощувати легальні обсяги продажів, з яких сплачуються податки до бюджету, зокрема на прикладі ПДВ, що є ключовим податком на споживання.
Як представник ринку, хочу не тільки погодитись з оцінкою податкової служби, а і запропонувати ще декілька цифр та фактів, що свідчать про позитивний вплив фіскалізації розрахунків на зниження рівня зловживань та уникнення оподаткування.

Як видно з таблиці, останні три роки обсяги зростання ринку побутової техніки та електроніки є меншими, ніж динаміка сплати ключових податків для компаній (ПДВ та податку на прибуток). При цьому, галузева тенденція зростання обсягів сплачених сум ПДВ та податку на прибуток є більшою ніж в цілому по Україні.
Більш того, у контексті сплати податку на прибуток, компанії, що здійснюють оптову торгівлю на ринку побутової техніки та електроніки, демонструють навіть ще більш жваву динаміку зростання платежів до бюджету - за КВЕДами 46.51 «Оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням» та 46.52 «Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього» відповідно +101% та +99%.
Тобто, як окремі гравці ринку, так й галузь в цілому стає більш прозорою та відповідальною перед державою, сплачуючи все більше податків до бюджету.
У 2019 році держава пішла далі у стимулюванні бізнесу до детінізації, а саме впровадила прогресивні норми у Законах 128 та 129. Зокрема, запустили програмне РРО, що дозволить відмовитись від дорогих касових апаратів, впровадили фіксацію обсягів торгівлі для спрощеної системи оподаткування, яка, на жаль, часто використовується схемним бізнесом для уникнення сплати податків та обліку товарів. Збільшили відповідальність за невидачу фіскального чеку та впровадили мотивацію для споживача слідкувати за виданими розрахунковими документами. Легальний бізнес підтримав такі новації, та вважає, що вони дадуть можливість зменшити потік нелегального імпорту, через зменшення попиту на нього, бо можливість його реалізувати всередині країни значно зменшиться, а ризики та відповідальність зростуть.
Але, здається, голос легального бізнесу, що сплачує податки, не чути. Бо депутати реєструють законопроекти 3853-1 та 3853-2, які повністю відміняють контроль за здійсненням господарських операцій, то вирішують відкласти фіскалізацію та відповідальність продавця на рік. Для чого знов занурювати галузь у тінь? Який зиск вкладають народні депутати у відміну контролю та занурення економіки у тінь?
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв вчора о 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський вчора о 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 24.04.2025 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 24.04.2025 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 24.04.2025 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 103
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 93
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 93
- 100 днів, які не повернули мир в Україну 84
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 16006
-
У Вашингтоні вже розуміють, що не зможуть лише самотужки домогтися миру
Думка 11558
-
Трамп поспішає, бо і допомагає Кремлю, і штовхає його в економічну прірву одночасно
Думка 10557
-
А що ж Україна — де її винагорода за жертви і героїчний спротив
Думка 8971
-
Гормональні підказки після 30: коли втома, дратівливість і зайва вага — це не випадковість
Життя 7567