Дії Савченко підривають легітимність української держави
Не буде великої несподіванки, якщо Москва погодить обмін полоненими між бойовиками і групою українських громадян на чолі з Савченко в обхід офіційного Києва. В такому разі ми отримаємо прецедент з багатьма важливими наслідками.
Звістка про таємні переговори Надії Савченко з ватажкамитерористичних «ЛНР/ДНР»не стала несподіванкою, тим паче на фоні численних публічних заяв народного депутатапро необхідність встановлення прямих контактів між Києвом і Донецьком.
Звісно, проблема звільнення українських заручників зполону бойовиків сьогодні є найпріоритетнішою, і ми зобов’язані всімадоступними нам способами повернути наших громадян в їх сім’ї. Однак, якщо хтосьгадає, що діалог між Савченко і лідерами псевдореспублік інспірований виключнобажанням вирішити проблему полонених, то сильно помиляється.
Бойовики вже десятки разів зривали обмін людьми і стількиж відмовляли українській стороні в обміні «всіх на всіх». І це при тому, щозазначена формула ніколи не була кількісно рівноцінною. Наприклад, останньогоразу бандформування відмовилися обмінюватися за формулою «240 на 40», тобто зрозрахунку, що ми віддаємо їм 240 осіб, вони нам – в шестеро менше. Відтак,очевидно, що просто обмінятися бранцями підконтрольні Кремлю анклави не хочуть.І не даремно, адже заручники – чи не єдиний вкрай дієвий інструмент впливуРосії на Україну, з якого у Москві хочуть отримати максимально політичнихдивідендів, а не просто повернути захоплених українськими військами терористівта їх поплічників. До того ж саме обмін полоненими на даний момент залишаєтьсяфактично єдиним компонентом мінського процесу, який ще потроху жевріє. Тому нанього Кремль і покладає великі надії.
Також дії Савченко не можуть бути розцінені як її власнаініціатива в особистих політичних чи будь-яких інших цілях, оскільки російськіспецслужби з доброї волі ні з ким на контакт не йдуть (нагадаю, що Захарченка іПлотницького на зустріч із Савченко привезли саме співробітники ФСБ Росії). Натомістьутаємничені рандеву у Мінську переслідують зовсім інші цілі.
Нещодавно в пресі з’явилася інформація, буцімто Савченкозустрічається з родинами полонених, запевняючи їх, що українська влада нічогоне робить для звільнення заручників, закликає тиснути на президента і напрямудомовлятися з бойовиками в обхід офіційних представників України в Мінську. Ставкана сім’ї заручників не може не спрацювати, адже останніх дуже легкомобілізувати, вони ладні на все, аби тільки допомогти своїм рідним. ЗавданняСавченко – переконати цих людей, що їх рідних можна врятувати з полону виключночерез прямі контакти з бойовиками ОРДЛО. І не буде великої несподіванки, якщо Москвапогодить такий обмін між бойовиками і групою українських громадян на чолі зСавченко в обхід офіційного Києва. Втакому разі ми отримаємо прецедент з багатьма важливими наслідками.
По-перше, це продемонструє, що всі складні проблеми зокупованими територіями найкраще вирішувати з ними безпосередньо, тобто мовайде про апробацію все того ж прямого діалогу з «ДНР/ЛНР», який,в результаті, зводиться до визнання факту громадянської війни в Україні.По-друге, таким жестом Росія покаже, що ефективно вирішувати проблеми конфліктуна Донбасі можна без участі інститутів української влади та їх представників,які займають непорушну позицію щодо агресора та котрих підтримує міжнароднаспільнота. Це автоматично делегітимує офіційний Київ у процесі врегулюванняконфлікту на сході країни. Врешті-решт, Москва хоче продемонструвати, що готовавирішувати конфлікт лише з тими, кого сама призначить повноважними від України.І, на превеликий жаль, на роль таких повноважних у нас відгукується все більшеполітиків, в тому числі тих, котрих ще вчора самих рятували з російської в’язниці.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 681
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 366
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 219
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 24982
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 23625
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 20484
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7954
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6758