Євробачення-2017: економічний тягар чи шанс заробити?
Україна має створити такий собі бізнес-план для того, щоб Євробачення-2017 стало не витратною, а прибутковою статтею для вітчизняної економіки.
Остання заява чинного міністра фінансів України проможливу відмову нашої країни від Євробачення-2017 може сприйматися хіба що як привіддля загальносуспільних дискусій на цю тему, але далеко не в якості деклараціїреальних намірів керівництва держави. Всі розуміють, що проводити пісеннийконкурс потрібно, але існує і ряд побоювань, які змушують урядовців зважувативсі «за» і «проти».
Організація і проведення таких дорогих заходів, якЄвробачення, спортивні чемпіонати, військові паради та інші масові дійствакультурно-символічного характеру, завжди викликають застереження щодо своєїекономічної доцільності. Особливо в період гострої економічної кризи, якою ниніохоплена Україна. Досить згадати хоча б суперечки з приводу обґрунтованості проведеннявійськового параду до Дня Незалежності у 2014 році. Тоді прихильники останньогодоводили його необхідність як символу боротьби і об’єднання суспільства,противники ж нарікали на марнотратстві під час військових дій на сході країни.І хоч це не зовсім тотожні речі, по суті, сьогодні маємо справу з тією самоюдилемою: організувати міжнародну культурну подію або зекономити бюджетні кошти.Однак саме така постановка проблеми повертає дискусію в неправильне русло.
Завдання необхідно ставити не так, щоб вибирати міжпроведенням конкурсу, яке ототожнюється з витратами, і відмовою від нього, щоасоціюється із заощадженням ресурсів під час кризи. Напроти, слід виходити зтого, щоб провести цей захід, використавши всі його переваги, і заробити наньому. Це логіка всіх європейських країн, які щороку по черзі приймають у себеЄвробачення. Інша справа, що в України немає досвіду, як це зробити. Точнішедосвід є, але невдалий (мова йде про євро-2012, на яке тодішня українська владавитратила у 5 разів більше, ніж заробила). Тому наступний пісенний конкурс вУкраїні є не ситуацією вибору, а серйозним викликом для діючого уряду. І завданняостаннього – не пояснювати, чому його не треба проводити, а забезпечитирентабельність проведення.
В цьому контексті дивують перші підрахунки майбутніхзатрат. Глава Мінфіну оприлюднив цифри у 1 млрд. гривень, тобто більше, ніж 30млн. євро. Водночас європейські столиці останніми роками витрачали на конкурс всередньому від 8 до 15 млн. доларів США. Наприклад, Швеція цього року вклаласявсього в 9 млн. євро. Роком раніше Австрія витратила більше 20 млн., що сталосвоєрідним рекордом, але й це не дотягує до 1 млрд. гривень, про який кажуть вКабміні. З іншого боку, зрозуміло, що рівень розвитку європейських міст значновищий, ніж українських, відтак, аби провести захід на належному рівні, нам слідвитратити значно більше ресурсів. Але треба мати на увазі, що витрачені коштина інфраструктуру, ремонти, реставрації, реконструкції і будівництво все однозалишаться в Україні для її громадян. На згадане євро-2012 сусідня Польщавитратила 200 млн. євро, або в 67 разів більше, ніж Україна, оскільки Варшававкладала кошти не так в спортивну подію, як у стрімкий економічний розвитоккраїни. Тепер цього потребуємо і ми.
Зовсім інше питання, щоб виділені з бюджету гроші зновубанально не «розпиляли» чиновники. Для цього необхідно, аби весь процесвикористання коштів був прозорим і знаходився під контролем експертних ігромадських структур. Зі свого боку, уряд і місцева влада повинні розробитиконкретні інвестиційні програми, які дозволять максимально використати якдержавні, так і бізнесові ресурси в підготовці до конкурсу. Словом, ми маємостворити такий собі бізнес-план для того, щоб Євробачення-2017 стало невитратною, а прибутковою статтею для вітчизняної економіки.
Насамкінець, варто наголосити, що Євробачення єнепересічною нагодою підвищити міжнародний авторитет нашої держави, попрацюватинад її іміджем і рекламою на європейському континенті. Втрачати такий шанс булоб, щонайменше, нерозумно.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 700
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 212
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 27406
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 26336
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24203
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8058
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7009