Нардепи хочуть порушити принцип розподілу гілок влади
Ідея інституціонального посилення взаємодії між урядом і парламентом стоїть на порядку денному політичного процесу в Україні. Але для цього необхідна більш ґрунтовна законодавча робота, ніж внесення змін до однієї норми Конституції України.
Два тижні тому групанародних депутатів зареєструвала в парламенті законопроект, який дозволяєпоєднувати депутатський мандат із роботою прем’єр-міністра та міністрів в уряді.Повна назва документа – проект Закону «Про внесення змін до статті 78Конституції України щодо створення політичних передумов для стабільної таефективної роботи Кабінету Міністрів України» (№ 4357).
Зважаючи на те, щовказаний законопроект, по-перше, претендує на правове регулювання відносин міжурядом і парламентом, які час від часу набувають кризового характеру, а,по-друге, вимагає зміни окремих норм Конституції, доречно проаналізуватиполітико-юридичний аспект зазначеної ініціативи.
Як вказано у пояснювальнійзаписці, головна амбіція законопроекту полягає у «підвищенні рівня політичноївідповідальності, стабільності та результативності діяльності українськогоуряду, а також у поліпшенні його взаємодії та фактичної підзвітностіпарламенту». Автори документа нарікають на те, що відповідальність уряду передпарламентом в Україні зводиться лише до «формального звітування першого переддругим». Разом з тим, на їх думку, така ситуації не сприяє налагодженнюефективних взаємозв’язків між Верховною Радою і Кабміном, що тягне за собоюпосилення розбалансування між гілками влади та поглиблення кризових явищ вукраїнській політиці. До того ж, як наполягають автори, сумісництводепутатського мандату з урядовими посадами апробоване досвідом багатьохдемократичних, передусім, європейських країн, серед яких Італія, Фінляндія,Австрія, Великобританія, Іспанія, Німеччина та ін. Натомість конституційневстановлення принципу несумісності депутатського мандату і посади члена урядусьогодні є правилом для більшості пострадянських країн, політична практика якихнині суттєво відрізняється від українських реалій.
І справді, післязагострення парламентсько-урядової кризи питання вдосконалення взаємодії міжголовним законодавчим і центральним виконавчим органами влади в країні набуваєвсе більшої актуальності. Дійсно, в разі поєднання парламентської та урядовоїдіяльності не виникатиме проблем з некерованістю Кабміну і протистоянням міжпарламентом та урядом. Однак ця ідея не позбавлена і ряду недоліків, яківимагають більш скрупульозної роботи над втіленням подібних новацій.
Так, розробники законопроекту стверджують, що «презумпція сумісності посади члена уряду ідепутатського мандата концептуально пов’язана з інститутом політичноївідповідальності уряду перед парламентом». Але відразу виникає справедливе запитання: як саме? Вякий новий спосіб парламент збирається притягувати депутатів-урядовців довідповідальності за невиконання ними поставлених завдань? Коаліція отримаєправо відкликати міністрів в індивідуальному порядку або ж позбавлятименеефективних міністрів депутатського мандату? Нічого подібного не передбачаєдіюча Конституція і чинне законодавство. Водночас із самої по собі можливостісумісництва аж ніяк не випливає факт політичної відповідальності, механізм діїостанньої ще треба створити на рівні нового законодавства.
Неточнимє і твердження про те, що відповідальність уряду перед парламентом в Українізводиться лише до формального звітування. Насправді головним механізмом такоївідповідальності виступає передбачена ст. 115 Конституції резолюція недовіриКабінету Міністрів України, яка в разі схвалення конституційною більшістюнародних депутатів призводить до відставки Кабміну. Саме вотум недовіри, а незвіти урядовців у парламенті, є основним інструментом системи стримувань іпротиваг між гілками влади у більшості країн з парламентською іпарламентсько-президентською формою правління.
Ще однетемне місце законопроекту – спосіб, в який одна й та ж особа здійснюватимеповноваження народного депутата і міністра чи прем’єра одночасно. З точки зорурозширення можливостей для професійної діяльності, особливих дивідендівподвійні повноваження не принесуть, в той час як фізично виконувати законодавчій виконавчі обов’язки практично неможливо. До того ж незрозуміло, чи матимутьдепутати-урядовці право голосувати в парламенті під час засідань. Якщо так, цепитання потребує технічних уточнень з приводу поєднання робочих графіків. Алеякщо ні, то проблема набуває вже політичного характеру, оскільки втратапарламентською більшістю двадцяти депутатів, які підуть працювати в уряд, можепризвести до втрати коаліцією працездатності, особливо коли її чисельність ненабагато перевищує 226 осіб. На даний момент для підтримання конституційногоскладу Верховної Ради законодавством передбачена процедура заміщеннядепутатських мандатів в разі переходу нардепів на міністерські посади. Але якщонародні обранці не складатимуть мандат після обрання в уряд, очевидно, їм такидоведеться голосувати на пленарних засіданнях парламенту і виконувати обов’язкичленів уряду одночасно.
Безнаявності чітких і прописаних у законодавстві механізмів відповідальності, атакож без розуміння того, як саме поєднуватиметься мандат депутата і посадаміністра на практиці, вказаний законопроект перетворюється радше у спосібзабезпечити запасний аеродром депутатам, які вирішили попрацювати в уряді, апри невдачі повернутися на депутатське місце. Крім того, у запропонованомувигляді ця ідея дозволяє скоріше уникнути відповідальності, а не посилити її,адже імунітет народного депутата може послужити своєрідним щитом для прикриттянезаконної роботи в уряді. Тому відсутність належного політико-правовогообґрунтування та уточнюючих процедурних деталей перетворюють благі намірисумісницької ініціативи на свою протилежність.
Насамкінець,законопроект № 4357 не містить жодних пояснень з приводу того, що можливістьпарламентсько-урядового сумісництва посягає на принцип поділу влади,закріплений конституціями всіх без винятку демократичних країн.
Безумовно,ідея інституціонального посилення взаємодії між урядом і парламентом стоїть напорядку денному політичного процесу в Україні. Є нагальна потреба вдосконалитимеханізми взаємодії між законодавчою і виконавчою гілками влади, забезпечити їхбільш ефективну спільну роботу та посилити відповідальність уряду передпарламентом задля уникнення кризових явищ у майбутньому. Але для цьогонеобхідна більш ґрунтовна законодавча робота, ніж внесення змін до однієї нормиКонституції України.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 700
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 212
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 27406
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 26336
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24203
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8058
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7009