Хто винен у девальвації гривні?
Як не управляй валютним ринком, але якщо на ньому немає валюти, курс гривні не врятує навіть диво.
Після того, як голова Нацбанкуі міністр фінансів в унісон заявили, що їх відомства не відповідають за курсгривні, на адресу чиновників полився шквал нищівної критики. Хтось обурювавсязагальними фразами на кшталт «в цій країні ніхто ні за що не відповідає», ахтось намагався докорити більш фахово, посилаючись на 99-у статтю Конституції,згідно з якою «забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцієюцентрального банку держави – Національного банку України».
Перш за все, треба сказати, щовідповідні формулювання заголовків у ЗМІ суттєво викривили зміст того, про щореально заявили Гонтарєва і Яресько. Заголовки про невідповідальність закурсову політику суперечили навіть прямим цитатам їх слів. Однак, звісно,пересічний обиватель на це не звернув уваги, а численні експерти і політикитільки підлили масла у вогонь, що не робить їм професійної честі. Безумовно, удіяльності очільників Нацбанку і Мінфіну є чимало аспектів, які заслуговуютькритики, але згаданий випадок – не один з них. Прояснення чинників девальваціїгривні, втім, має слугувати не виправданню дій і заяв високопосадовців, арозумінню суспільством об’єктивних економічних процесів у країні, без чогогромадяни стають легкою здобиччю популістів.
Почнемо з того, що Нацбанкдійсно відповідає за стабільність гривні, але в межах наявних у ньогоможливостей, які визначаються наявними повноваженнями і ресурсами. Власне, томувін і регулятор, що регулює монетарну політику коригуванням правил гри,встановленням обмежень, процентних ставок, шляхом емісії чи вилучення грошовоїмаси з обігу та ін.. Роль установи нагадує роль бухгалтера, який складаєкошторис, зводить дебет з кредитом, але від якого в кінцевому рахунку незалежить прибуток підприємства, оскільки він не виробляє самого продукту. ПризначенняНацбанку – мінімізувати ризики і виправляти дефекти фінансового ринку і процесугрошового обігу. Очевидно, що погана організація монетарної політики можезгубити навіть добре розвинену економіку, але у випадку України головнапроблема полягає в тому, що організовувати доводиться або те, чого немаєзовсім, або те, чого катастрофічно не вистачає. Тому як не управляй валютнимринком, але якщо на ньому немає валюти, курс гривні не врятує навіть диво.
Курс національної валюти додолара залежить від кількості «зеленого» на внутрішньому ринку. В Україні цявалюта не «виробляється», тому єдиним шляхом її отримання для нас є продажсвоїх товарів на зовнішньому ринку. При цьому важливо, щоб ми продавали більше,ніж купували, аби долар залишався в країні. А тепер дивимося: до 2008 рокунегативне сальдо зовнішньої торгівлі України (різниця між експортом і імпортом)вже склало майже $40 мільярдів, а до 2014 року поповнилося ще майже на $60млрд. Таким чином, за останнє десятиліття ми втратили близько $100 млрд. І цепри тому, що з 2011 року приток прямих іноземних інвестицій в Україну незмінноскорочувався, тоді як капітал стрімко виводився в офшори.
Спостережливий читач, однак,зауважить, що, незважаючи на такі цифри, протягом 2008-2014 років 1 доларнезмінно коштував 8 гривень. Дійсно, валюту треба було звідкись брати. І брали.Із валютних резервів, які, внаслідок систематичного виснаження, скоротилися із $38,4 млрд. у2011 р. до $7,5млрд. в 2015-му. Проте не складно помітити, що 100-мільярдну нестачу не моглипокрити навіть ці скромні резерви. Томуостаннім джерелом валютних надходжень стали зовнішні кредити, без яких Українавже довгий час просто не може обійтись.
Крім того, анексія Криму іокупація частини Донбасу призвели до втрати 20% економічного потенціалу країни.Кількаразове скорочення експорту ключовими експортними галузями вітчизняноїекономіки поєдналося з падінням світових цін на продукцію аграрної,металургійної, хімічної та машинобудівної промисловості. З кредиторами нинітакож виникли проблеми, тому, як наслідок, валюті просто нізвідки взятись. Їїдефіцит і породжує девальвацію гривні. Але, як видно, причини девальвації маютьфундаментальний характер, і боротьба зтакими чинниками, як валютні спекуляції, неефективна банківська система,психологічний фактор чи навіть політична нестабільність, не здатна суттєвовплинути на ті цифри, які ми кожного дня бачимо на вивісках обмінників ібанківських відділень.
- Історичний кіт у мішку: чому піврічні торги деревиною обурили деревообробників Юрій Дюг 07:32
- Доплата за фактичні квадратні метри об`єкту інвестування Євген Морозов вчора о 14:52
- "Компостер подій" Кремля: будьте пильними Євген Магда вчора о 11:28
- З 1 грудня зміняться правила бронювання: з'явилася Постанова Кабміну Віталій Соловей 23.11.2024 20:23
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно Любов Шпак 23.11.2024 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський 23.11.2024 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 23.11.2024 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов 22.11.2024 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак 22.11.2024 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко 22.11.2024 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
-
24 листопада в Україні відключатимуть світло – деталі
Бізнес 8489
-
Банки в ОАЕ, Туреччині та Таїланді не обслуговують видані Газпромбанком картки UnionPay
Фінанси 8450
-
В Україні фальсифіковані до 25% молочних продуктів: голова Спілки молочних підприємств
Бізнес 6128
-
Чоловіки, які прийшли на підприємство і були заброньовані після 18 травня, втратять бронь
виправлено Бізнес 5743
-
Найвища гора Західної Європи та найефектніша гора Франції: неперевершений Монблан — фото
Життя 3558