Метаморфози українських політиків
Звісно, популізмом і подвійними стандартами в нас важко кого-небудь здивувати. Однак цей випадок далеко не ординарний, так як мова йде про прийняття доленосного для країни рішення.
Вчора Рада національної безпеки іоборони України публічно оприлюднила стенограму свого засідання від 28 лютого2014 року – засідання, яке було присвячено окупації Криму російськимивійськами.
Всупереч очікуванням, нічого екстраординарногов цьому документі не виявилося. Тодішні політичні лідери держави просто констатувалиочевидні речі, мовляв, Путін вже біля воріт, армії в нас нема, Захід нам недопоможе та ще й наполегливо просить утриматися від будь-яких силових операцій.Безперечно, найбільш показовим моментом того засідання, виходячи зі стенограми,було ухвалення рішення про введення воєнного стану в країні. Тоді відповіднуініціативу підтримав лише Олександр Турчинов, в той час як інші учасникизустрічі навели ряд аргументів на користь своїх миротворчих позицій.
Сьогодні громадська думка завзятошукає зрадників на засіданні дворічної давності, намагаючись знайтивідповідальних за легку здачу території військам агресора. Однак, на моєглибоке переконання, це не зовсім той аспект проблеми, на якому слід загострюватиувагу. Адже всім достеменно відомо, що ситуація в лютому-березні 2014-го булаоб’єктивно надскладною: в нас дійсно не було боєздатного війська, країна майжеповністю залежала від зовнішньої підтримки, а Росія справді чекала приводу дляповномасштабного вторгнення. І оголошення воєнного стану навряд чи налякало бПутіна чи змінило його загарбницькі плани щодо України. До того ж, варто пам’ятати,що воєнний стан поставив би хрест на інтеграції з ЄС та перекрив міжнародне фінансуванняУкраїни, на чому неодноразово наголошували наші західні партнери. Відтак наївнодумати, начебто офіційний Київ два роки тому мав змогу самотужки відстояти Криму Росії. Очевидно, не витримує критики і позиція, згідно з якою відсічокупантам на півострові могла вберегти Донбас від війни. Більш імовірно, що увипадку силової реакції в Криму, нам бидовелося одночасно воювати ще й на Сході, і не відомо, чи змогла б українськадержавність витримати випробування війною на два фронти – обидва протиросійської армії.
Виходячи зі сказаного, розсекреченастенограма РНБО має стати для нас цінним матеріалом для якісної роботи надпомилками з метою недопущення подібного в майбутньому. Разом з тим, не можнаобійти і суто політичну складову цього історичного для України досвіду.Зокрема, дисонанс викликає не сам факт заклику окремих політиків поводитися як «голубимиру» в 2014-му, а та обставина, що ці євангельські наміри в декого раптовопереросли у войовничу риторику під час президентської, а пізніше іпарламентської передвиборчої кампанії. Ті політичні лідери, які 28 лютого 2014року на засіданні РНБО категорично наполягали на пацифістській поведінці, вжечерез два місяці під час виборчих перегонів цькували своїх конкурентів гасламипро необхідність негайного введення воєнного стану в країні і створеннявойовничого «Руху Опору». Вкотре переконуєшся, що вибори в нашій державітворять істинні дива, вмить перетворюючи вітчизняних Ганді на Че Гевар.
Звісно, популізмом і подвійнимистандартами в нас важко кого-небудь здивувати. Однак цей випадок далеко неординарний, так як мова йде про прийняття доленосного для країни рішення. Наскількивиправданими і обґрунтованими були аргументи учасників вирішального засіданняРНБО, треба розібратися без зайвих емоцій і з урахуванням всіх наявних тодіобставин. Та водночас, суспільство не повинне минати увагою і блискавичніметаморфози позицій тих персон, які впливають на прийняття державних рішень.Вони обов’язково мають понести політичну відповідальність за свої дії.Врешті-решт, безпека країни не може бути темою передвиборчого піару.
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін вчора о 09:44
- Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні Георгій Тука вчора о 07:54
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого Штефан Сабау 26.04.2025 23:00
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 26.04.2025 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 26.04.2025 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 25.04.2025 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 25.04.2025 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 24.04.2025 13:11
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 454
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 127
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 111
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 100
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею 98
-
Зрадник Сальдо отримав підозру за заволодіння Херсонською нафтоперевалкою
Бізнес 8680
-
У Польщі зірвали спробу повернення російських дискаунтерів
Бізнес 7445
-
Скільки коштує стати блогером у 2025: реальні історії інфлюенсерок про старт, витрати та заробіток
Життя 4229
-
"Життя після 100 — не виняток, а нова норма": як тренд довголіття змінює наш підхід до краси
Життя 3596
-
Чому тепер Зеленський має козирі у переговорах, а у Трампа карти такі собі
Думка 2936