Як блокада зміцнює "рускій мір"
Путін розпорядився провести телефонне опитування кримчан з метою визначити, чи підтримує населення окупованого півострова укладення нового енергетичного контракту з Києвом, якщо в тексті угоди Крим буде визнано українським.
Путін розпорядився провести телефонне опитування кримчан з метою визначити, чи підтримує населення окупованого півострова укладення нового енергетичного контракту з Києвом, якщо в тексті угоди Крим буде визнано українським. Іншими словами, чи погодяться кримчани на формальну приналежність до України в обмін на електроенергію. В результаті опитування, 93% респондентів відмовилися від українського світла на користь «русского міра».
Фактично це відповідь на спроби блокадними методами повернути Крим до складу України. Вихована пропагандою масова свідомість «русского міра» влаштована за принципом: чим гірше, тим краще. Тобто, чим більше тиснуть «вороги», тим більше підтверджується правильність вибраного цивілізаційного шляху. Ця глибока емоційна переконаність представників «русского міра» у своїй правоті, в істинності своїх цінностей лише зміцнюється завдяки обмеженням, санкціям і блокадам. Тому поки Кремль володіє централізованою монополією на світогляд і ціннісну картину світу кримчан, поки російська пропаганда здатна уміло переконувати їх, що заради духовних скріп можна відмовитися від усіх можливих благ, прав і свободи, доти повернути Крим буде неможливо.
Відтак економічна блокада Криму необхідна лише в контексті нанесення збитків хиткій російській економіці, колапс якої здатен похитнути і політичний режим Путіна. Тільки тоді з’явиться реальний шанс деокупації півострова. Але ті, хто вважають, що погіршення умов життя, відсутність, світла, води, їжі і зарплат змусять кримчан схаменутися і слізно благати Україну прийняти їх назад, сильно помиляються. До тих пір, поки ми не отримаємо доступ до їх умів, навіть гуманітарна катастрофа не переконає мешканців Криму, як і всіх росіян, в тому, що вони живуть у світі тотального обману.
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 16071
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5622
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4061
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3360
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 2586