Пробуксовка земреформи або чому ми ризикуємо запізнитися на старт
Мінімум 5 важливих законопроєктів базового пакету земельної реформи залишаються досі не прийнятими.
До початку обігу сільськогосподарських земель залишилось лише 4 місяці - старт 1 липня 2021 року. Проте, як мінімум 5 важливих законопроєктів базового пакету земельної реформи залишаються досі не прийнятими. Навіть за оптимістичного сценарію можливість впровадити всі необхідні зміни в законодавстві вчасно виглядає примарною.
Дерегуляційний законопроєкт №2194 є одним з найбільш пріоритетних в пакеті земреформи. Окрім цілої низки спрощень та усунення бюрократичних надмірностей, він повноцінно визначає місцеві громади власниками своєї землі, адже передає державні сільськогосподарські землі за межами населених пунктів у комунальну власність. Навіть ту землю, яка досі не проінвентаризована та не внесена до державного кадастру. А такої землі за різними оцінками 2-4 млн га, і лише громади зможуть навести з нею лад. Не менш важливим блоком цього законопроєкту є врегулювання переважного права орендаря на викуп орендованої земельної ділянки. Звісно, якщо власник такої ділянки сам вирішить її продати.
Наступним пунктом є законопроєкт №2195, що визначає засади проведення електронних аукціонів з продажу земельних ділянок або прав оренди такої земельної ділянки. За основу взято модель системи Prozorro, яка дозволяє мінімізувати корупційні ризики, а також залучити максимальну кількість учасників торгів, щоб продавець отримав справедливу ціну.
Для викупу с/г земель орендарям або іншим особам потрібні будуть значні кошти. Для невеликих фермерських господарств отримати кредитні кошти буде вкрай складно і саме прийняття законопроєкту №3205-2 про Фонд часткового гарантування кредитів в сільському господарстві має вирішити цю проблему. Він передбачає гарантії держави для отримання кредитів фермерами, що мають до 500 га в обробітку. Без такого інструменту фермерам буде вкрай тяжко конкурувати з іншими учасниками ринку.
Іншим соціально чутливим питанням є незавершена приватизація земель державних підприємств, адже працівників цих підприємств порівняно до розпайованих колгоспів належних їм земельних ділянок не отримали. Крім того є ще тисячі учасників бойових дій, які так і не змогли реалізувати право на отримання до 2 га ділянки ОСГ. Вирішити це питання і зняти соціальну напругу має законопроєкт №3012.
Завершує пріоритетну п'ятірку законопроєкт про консолідацію сільськогосподарських земель. Проблема ефективного використання земельних масивів, зменшення негативного впливу так званих польових шахматок, врегулювання відносин всіх власників та користувачів в межах окремих земельних масивів стає кожного року все нагальнішою. А старт обігу с/г земель лише поглибить наявні проблеми, ще більше роздробить поля та стане каталізатором рейдерства урожаю. Тому без належного врегулювання механізму консолідації земель ми ризикуємо отримати спад врожайності та ефективності виробництва в рослинництві загалом.
Окрім прийняття законів є ще понад 50 підзаконних нормативних актів, які потрібно розробити, прийняти і впровадити відповідні механізми, щоб комплексно сформувати законодавчу інфраструктуру.
Часу обмаль. Зволікання матимуть наслідки незворотних втрат для агросектору і безпосередньо для землевласників. Маю надію, що народні обранці це розуміють та забезпечать комплексне реформування земельних відносин вчасно.
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов вчора о 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко вчора о 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька вчора о 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський вчора о 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян вчора о 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер вчора о 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш 16.04.2025 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк 16.04.2025 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський 16.04.2025 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін 16.04.2025 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нація вбивць 372
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 217
- Професії зникають, навички – у тренді 142
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 121
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 116
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 14517
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 12961
-
В яких європейських країнах найбільше люблять котів. До добірки потрапили країни-сусідки України
Життя 11531
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 9739
-
Наймасштабніший спортивний івент літа: ВДНГ анонсує "Активну країну"
Життя 9282