У нашій країні податок на прибуток є апріорі корупційним
Як відомо, податки - це площина де стикаються приватна та державна парадигми мислення. Тому саме тут стає очевидним наскільки пострадянськім залишається мислення нашої податкової системи. На превеликий жаль, податкову систему України будують та адмініструю
Як відомо, податки - це площина де стикаються приватна та державна парадигми мислення. Тому саме тут стає очевидним наскільки пострадянськім залишається мислення нашої податкової системи. На превеликий жаль, податкову систему України будують та адмініструють ті, хто не працював в бізнесі і не розуміє логіки роботи бізнес середовища. Влада, по-суті, має інше бачення і не завжди раціональне та ефективне по відношенню до бізнесу, зокрема малого та середнього.
Основними трьома податками в бізнесі є ПДВ, податок на прибуток, та зарплатний податок. Якщо розглянути зарплатний податок, він є найбільш зрозумілим: виплатили заробітну плату – і відповідний відсоток йде в податок. Все чітко, не може бути ніяких зауважень, що щось було невірно нараховано. З ПДВ також все зрозуміло. Ось ми маємо дебет, кредит, було проплачене 20% - все зрозуміло та математично легко вираховується.
А от що стосується податку на прибуток, у нашій країні можна говорити про його неефективність. Працівник ДФС що оцінює фінансовий результат має право переглянути витрати, визнати їх неправомірними та виписати штраф.
Ми пропонуємо, щоб податок на прибуток також приєднувався до конкретної операції. Якщо власник вирішив вивести щось із бізнесу, щоб саме з цієї суми було вплачено відповідний процент. Але поки кошти залишаються в бізнесі вони не обкладаються податком. У цьому сенс ідеї заміни податку на прибуток податком на виведений капітал. Сутність всього цього – даний процес не має підлягати оскарженням. Відтоді вся система стане спрощеною, ми уникаємо дискреції (можливості чиновником диктувати свої правила нарахувань); суттєво зменшуємо корупційні ризики; та створюємо сприятливі умови для інвестицій та розвитку постіндустріальних галузей.
Ірраціональну логіку та пострадянські підходи влади до комунікації з бізнесом потрібно змінювати. Якщо «гора не йде до Магомету, то Магомет йде до гори» - відповідно потрібно аби громадськість та представники малого та середнього бізнесу проявили ініціативу. 2 роки тому коли я розпочинав роботу в Громадянській Платформі «Нова Країна», і опікувався розробкою концепції під назвою «Білий бізнес», метою якої було виведення бізнесу з тіні, з'явилася спільна коаліція авторів, яка складалася з 18-и експертних колективів. Для нас стало здивуванням що в Україні є чимало активістів, готових як волонтери працювати над законодавчими змінами в економіці. Згодом коаліція об'єднала зусилля разом з Комітетом ВРУ з питань податкової та митної політики і був написаний законопроект 3357 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації». Але політична ситуація склалася таким чином, що цей законопроект бувши зареєстрований ВРУ, не був проголосований.
Навіть минулорічна дискусія економістів та подібних до мене активістів із Міністерством фінансів практично ні до чого не призвела. Відповідно стало зрозуміло, що тільки експертними дискусіями та переговорами в кулуарах ВР та Кабміну ситуацію не змінити, потрібні інші механізми. Потрібен широкий тиск від бізнесу на ВР в цей бюджетний рік.
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13306
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 11930
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5142
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4358
-
Сто днів на відповідь: став остаточно зрозумілим дедлайн Трампа для Путіна
Думка 4025