Чи відбудеться Відродження УС ПГС «Україна - ЄС»?
Чому Українська сторона Платформи громадянського суспільства «Україна - ЄС» так і не стала центром розбудови громадянського суспільства в Україні. Аби зрозуміти це, трохи історії з досвіду існуючого, так званого, соціального діалогу.
Створення Української сторони Платформи громадянськогосуспільства Україна - ЄС (УС ПГС), що передбачено ст.ст. 469-470 Угоди про асоціацію міжУкраїною та ЄС є великою подією в громадянському суспільстві України. Аджедолучення широкої громадскості до імплементації положень Угоди є позитивнимкроком в реалізації євроінтеграційних мрій українців. Активна участьпредставників від ІГС в цьому процесі показала широку підтримку курсу країни наєвроінтеграцію. Початок формування УС ПГС був, дійсно, демократичним, щообіцяло прогресивний розвиток громадянського суспільства, оскільки туди ввійшлинайактивніші представники громадскості. Це був перший рік, рік перших проб,пошуків шляхів ефективного розвитку та компромісів заради реалізації спільноїмети. З'явилися перші паростки прогресу розбудови громадянського суспільства.Але згодом сталося не так як гадалося. В процес подальшого формування Платформивтрутилися, як профспілкові об'єднання, так і організації роботодавців і процесформування громадянського суспільства, так би мовити, перетворився в такий собіприватний комерційних клуб «на трьох», заради того, аби отримати кошти ЄС.Схоже це влаштовувало усіх: і, так званих, представників громадскості (читатифонд «Відродження»), і представників профспілкових об’єднань (читати Федераціяпрофспілок України), і організації роботодавців (читати Федерація роботодавцівУкраїни) , які поділили сфери впливу, домовившись про квоти, власногопредставництва в формуванні УС ПГС. Таким чином, ціль досягнуто – УС ПГС «прихватизовано»,гроші від ЄС згодом отримано. Тепер лише залишилося розділи отримані кошти «посправедливості», що з часом так і відбулося. Але далі мова не про гроші.
Чому УС ПГС «Україна - ЄС» так і не стала центром розбудовигромадянського суспільства в Україні. Аби зрозуміти це, трохи історії з досвідуіснуючого, так званого, соціального діалогу.
Відомо, що і профоб'єднання (ФПУ), і організаціїроботодавців (ФРУ) монопольно представляють відповідні сторони в усіхінституціях соціального партнерства, які створені на тристоронній основі, врамках діючого законодавства про соціальний діалог, разом з державою. Вдавати,що вони там досягли значних успіхів, це вводити в оману себе та громадскість,адже реалії життя як членів профспілок, так і представників малого та середньогобізнесу на сьогодні просто катастрофічні. Звісно долучення таких партнерів допереформатування УС ПГС, апріорі не могло привести до позитивних зрушень врозвитку громадянського суспільства. Новостворена, вірніше переформатована на«трьох» УС ПГС реально, в інтересах суспільства, так і не запрацювала.
УС ПГС була сформована в кількості 15 осіб, як то по триособи від кожної сторін (роботодавці, профспілки, громадські об'єднання) ташляхом квотного захоплення 6 робочих груп, вже с повноваженнями учасників не нарік, як було раніше, а на 2,5 роки. І якпередбачалося, що усі члени повинні мати рівні права. Що дійсно булореалізовано лише в частині рівності прав і можливостей їздити на спільнізасідання до Брюсселю. Вся ж діяльність УС ПГС почала розвиватися лише черезробочі групи, всі інші члени, штучно перетворилися в статистів, чи «весільнихгенералів» платформи. Керівники робочих груп, здебільшого отримали гранти,сторони поділили кошти, лише представники від роботодавців та дехто з громадскостіне отримали їх. Як кажуть, процес формування платформи завершено, а грошовіпотоки сконцентрувалися в, так званій Громадській синергії (читати фонд«Відродження»). Проведення засідань робочих груп з сумнівними темами за коштиГромадської синергії, освоєння грантових коштів отримувачами, поїздкипрацівників фонду Відродження по регіонах, тощо ось ті конкретні досягнення, щоможуть певним чином характеризувати діяльність УС ПГС в Україні. Яка користьвід цього для суспільства, спросите Ви? А нульова. Ціль, як кажуть досягнута,кошти отримані, розподілені між своїми підлеглими. Налагоджена, так звана,діяльність штатних грантоїдів, що вже давно звикли жити лише за рахунок грантів,їх діяльність пішла звичним шляхом. А щодо стимулювання розвитку громадянськогосуспільства, то це питання так і залишилось риторичним. Займатися йогорозвитком виявилось не цікавим, а ні Федерації профспілок України, представники яких змирилися з диктатомфонда Відродження, їх, так званого голови УС ПГС, а ні представникам Федераціїроботодавців України, які, останнім часом, як на мене, справедливо ігнорують УСПГС.
На сьогодні діяльність УС ПГС, здебільшого, зводиться дотого, аби продовжувати створювати справну картинку, так званої, потужної діяльностіперед представниками влади України чи ЄС.
Висновок один. Формат створення УС ПГС повністю невідповідає запитам суспільства, оскільки ізначально її створення булозапрограмовано не на мобілізацію громадскості заради вирішення проблемсуспільства, мобілізації громадських організацій в справі імплементації Угодипро асоціацію, а на створення гарної картинки перед ЄС заради отримання коштів.
Через півроку спливає термін повноважень наявнихчленів УС ПГС. Вже на сьогодні ясно, що так як є далі не може бути. Громадянськесуспільство в очікуванні кардинального переформатування УС ПГС, яка б слугувалане реалізації намірів ділків від громадскості, вони себе явно дискредитували, авідповідала б запитам всього громадянського суспільства України, формувалась биза рахунок дійсно відповідальних, спроможних та відомих своєю активною діяльностюв регіонах громадських представників, а не формувалася вибірковими,прикормленими грантами, сумнівними представниками, як від громадськості, так і відпрофспілок чи роботодавців. Своє право бути представленим в такій поважнійПлатформі, мають виборювати громадські діячі, які своєю громадською позицією,надзвичайною громадською працею, конкретними здобутками завоювали свій авторитетв регіонах України серед людей, а не в теплих владних кабінетах Києва.
Але про це далі...
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 15861
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5565
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4023
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3356
-
Леді Гага прокоментувала провал фільму "Джокер: Божевілля на двох" – деталі
Життя 2242