Екскурс в нове валютне законодавство. Чи справді новим законом дозволено все?
Що саме очікувати від нового Закону "Про валюту", порівняння між "було" і "стане".
Так багато обговорювали та так багато писали про нове валютне законодавство. Серед обіцянок звучало єдине гасло: «Дозволено все, що прямо не заборонено», але чи таки все дозволено, і де та тонка «лінія» між дозволено і заборонено? Сьогодні будемо розбиратись. Аби було зрозуміло, що саме очікувати від нового Закону «Про валюту», пропоную зробити невелике порівняння між «було» і «стане».
Нагадаю, що закон вже набрав чинності (7-го липня), проте буде введений в дію 7-го лютого 2019 р. В цілому, головного принципу про «дозволено все» дотримуються у декількох моментах.
Перший, при визначені терміну розрахунків за операціями ЗЕД, якщо раніше цей строк обмежувався 180 днями, то сьогодні обмеження прибрали, проте порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ. А інформацію про терміни закриття контрактів ЗЕД збиратимуть для статистичних цілей. Тож незважаючи на те, що обмежень ніби й не має бути, буде завжди існувати загроза, що терміни можуть бути встановлені в будь-який момент як захід захисту від НБУ.
Другий – обов'язковий продаж валютної виручки, але і тут регулятор може ввести обмеження, як захід захисту.
Третій – це реєстрація кредитів від нерезидентів, яка раніше була обов’язковою умовою, а відтепер стане теж суто формальною процедурою для статистичних цілей.
Що стосується ліцензій
Раніше банки видавали генеральні ліцензії, за допомогою яких і здійснювались, власне, майже усі банківські операції. Але тепер небанківські фінустанови мають право на підставі ліцензії НБУ:
- здійснювати торгівлю валютними цінностями у готівці;
- переказувати кошти;
- проводити розрахунки в іноземній валюті на території України за договорами страхування життя;
- здійснювати факторинг (в частині проведення розрахунків на території України в іноземній валюті між факторами і клієнтами за операціями міжнародного факторингу щодо відступлення права грошової вимоги до боржника-нерезиденту).
І що дуже важливо – ліцензії НБУ є безстроковими.
Що стосується індивідуальних ліцензій, то їх нове законодавство не передбачає. Але транскордонне переміщення валюти, що перевищує 10 тисяч євро, все ще підлягає декларуванню.
Що ще зміниться?
Якщо раніше валютний контроль розповсюджувався на усі валютні операції, то відповідно до нового законодавства контроль зміниться наглядом, під який будуть підпадати лише ті валютні операції, які перевищують 150 тис. гривень, як загальне правило, 15 тис. для переказів фізособами і ФОПами без відкриття рахунку.
Також нарешті відмінили санкцію у вигляді припинення ЗЕД при порушенні термінів закриття контрактів та декларування валютних цінностей за кордоном.
Що лишається?
Лишаються санкції, що встановлюються за порушення строків розрахунків за ЗЕД. Пеня буде нараховуватись по 0.3% від суми неотриманих коштів за кожен день прострочення, але не більше від суми неотриманих коштів за договором, тобто вартості недопоставленого товару. Ну і незмінним лишається нарахування пенів разі закриття провадження судом (незалежно від причин).
Впевнений, що це тільки ключові теоретичні питання, але згодом, коли нове валютне законодавство запрацює на практиці – виникнуть нові питання, на які я з задоволенням відповім і надам детальніші роз’яснення.
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 732
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 374
- Реформа "турботи" 251
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 119
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 111
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7352
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5370
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4310
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3663
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 3402