Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
За дивним збігомобставин лише за кілька днів до позачергової сесії уряд вніс до парламентунизку законопроектів, які офіційно нібито спрямовані на розвиток економіки тастворення робочих місць. Але проголошена мета чомусь взагалі не співпадає зізмістом документів.
Так, перший із них– «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетнихгалузях економіки з метою створення нових робочих місць» передбачає державнупідтримку пріоритетним галузям економіки. Проте в законі немає чіткоговизначення, які саме галузі підпадатимуть під цей критерій. Тобто надвеликукількість преференцій - пряме бюджетне фінансування,відшкодування відсотків за кредитами,державні гарантії для залучення іноземних кредитів, особливості оподаткування – зможе отриматибудь-хто. А, зважаючи на те, що «обраних» визначатиме Кабмін, одразу стаєзрозумілим - всі ці пільги отримають лише наближені підприємства. При цьому надосить значний строк – 20 років – із 2013 по 2032 роки.
Другийзаконопроект під № 11027 передбачаєзміни до Митного кодексу. Зокрема, пропонується звільнити підприємства, які реалізуютьсяінвестиційні проекти, від сплати мита під час ввезення необхідного обладнанняаж до 1 січня 2018 року.
А третій законопроект - № 11028 - передбачає зміни до Податковогокодексу. Згідно запропонованих ініціатив вище зазначені підприємствадо кінця 2017 року будуть звільнені від оподаткування, а з 2018 по 2022 рікїхні доходи оподатковуватимуться за зниженою ставкою – лише 8%.
Таким чином, масштаби запланованої оборудки насправді колосальні – мовайде навіть не про мільярди гривень. Ціна питання - сотні мільярдів, які фактичнонедоотримає державний бюджет, але натомість ці кошти осядуть у кишенях провладнихолігархів. Тобто розвиватимуться виключно ті підприємства, які належатьбіло-блакитній верхівці. Цілком логічним у такій ситуації було б те, що із їхнімрозвитком мали б зрости і надходження до державного бюджету. Але на ділі цітенденції ніяк не пов’язані. Станом на сьогодні значна частина витратдержбюджету покривається за рахунок зовнішніх запозичень.
Доказом тому – нещодавно оприлюднений Мінфіном План управління державним боргом на ІІІ квартал 2012року. Так, згідно нього обсяг державнихзапозичень у ІІІ-му кварталі для забезпечення фінансування державного бюджету становитиме 18 мільярдів гривень. І за «дивним»збігом обставин у цьому ж третьому кварталі обсяг платежів з погашеннядержавного боргу орієнтовно становитиме 17,6 мільярдів гривень. Тобтовиходить така собі «перепозика» - старий борг гаситимуть новим.
Але на цьомуісторія із запозиченнями не закінчується – рівно через чотири дні післяприйняття вищезазначеного плану Кабмінприйняв постанову про здійснення державних зовнішніх запозичень у2012 році. Зокрема, цей документ дає зелене світло на випуск облігацій зовнішньої державної позики 2012 року на загальнусуму у 2 мільярди доларів США. Погашення цієї позики здійснюватиметься в 2017 році, а на її обслуговування за 5 років доведеться додатково витратити 925 мільйонів доларів.
Схоже, що подібну політику чинна влада перейняла у сумнозвісної компаніїМММ. Оскільки ця ситуація – класична піраміда, коли для покриття попередніхборгів беруться нові. Проте, кінець такої схеми – загальновідомий – повнийкрах.
27.07.2012 11:23
МММ-2013 від Партії Регіонів
Позачерговій сесії Верховної Ради – бути!
Позачерговій сесії Верховної Ради – бути! ВолодимирЛитвин на вимогу провладних депутатів все ж таки призначив її на 30 липня. Аоскільки порядок денний вже доступний для широкого загалу, то можна зцілковитою впевненістю заявити, що розглядатимуть депутати ті питання, які узаконятьчергові розкрадання держкоштів. І для таких стверджень дійсно є об’єктивніпричини.За дивним збігомобставин лише за кілька днів до позачергової сесії уряд вніс до парламентунизку законопроектів, які офіційно нібито спрямовані на розвиток економіки тастворення робочих місць. Але проголошена мета чомусь взагалі не співпадає зізмістом документів.
Так, перший із них– «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетнихгалузях економіки з метою створення нових робочих місць» передбачає державнупідтримку пріоритетним галузям економіки. Проте в законі немає чіткоговизначення, які саме галузі підпадатимуть під цей критерій. Тобто надвеликукількість преференцій - пряме бюджетне фінансування,відшкодування відсотків за кредитами,державні гарантії для залучення іноземних кредитів, особливості оподаткування – зможе отриматибудь-хто. А, зважаючи на те, що «обраних» визначатиме Кабмін, одразу стаєзрозумілим - всі ці пільги отримають лише наближені підприємства. При цьому надосить значний строк – 20 років – із 2013 по 2032 роки.
Другийзаконопроект під № 11027 передбачаєзміни до Митного кодексу. Зокрема, пропонується звільнити підприємства, які реалізуютьсяінвестиційні проекти, від сплати мита під час ввезення необхідного обладнанняаж до 1 січня 2018 року.
А третій законопроект - № 11028 - передбачає зміни до Податковогокодексу. Згідно запропонованих ініціатив вище зазначені підприємствадо кінця 2017 року будуть звільнені від оподаткування, а з 2018 по 2022 рікїхні доходи оподатковуватимуться за зниженою ставкою – лише 8%.
Таким чином, масштаби запланованої оборудки насправді колосальні – мовайде навіть не про мільярди гривень. Ціна питання - сотні мільярдів, які фактичнонедоотримає державний бюджет, але натомість ці кошти осядуть у кишенях провладнихолігархів. Тобто розвиватимуться виключно ті підприємства, які належатьбіло-блакитній верхівці. Цілком логічним у такій ситуації було б те, що із їхнімрозвитком мали б зрости і надходження до державного бюджету. Але на ділі цітенденції ніяк не пов’язані. Станом на сьогодні значна частина витратдержбюджету покривається за рахунок зовнішніх запозичень.
Доказом тому – нещодавно оприлюднений Мінфіном План управління державним боргом на ІІІ квартал 2012року. Так, згідно нього обсяг державнихзапозичень у ІІІ-му кварталі для забезпечення фінансування державного бюджету становитиме 18 мільярдів гривень. І за «дивним»збігом обставин у цьому ж третьому кварталі обсяг платежів з погашеннядержавного боргу орієнтовно становитиме 17,6 мільярдів гривень. Тобтовиходить така собі «перепозика» - старий борг гаситимуть новим.
Але на цьомуісторія із запозиченнями не закінчується – рівно через чотири дні післяприйняття вищезазначеного плану Кабмінприйняв постанову про здійснення державних зовнішніх запозичень у2012 році. Зокрема, цей документ дає зелене світло на випуск облігацій зовнішньої державної позики 2012 року на загальнусуму у 2 мільярди доларів США. Погашення цієї позики здійснюватиметься в 2017 році, а на її обслуговування за 5 років доведеться додатково витратити 925 мільйонів доларів.
Схоже, що подібну політику чинна влада перейняла у сумнозвісної компаніїМММ. Оскільки ця ситуація – класична піраміда, коли для покриття попередніхборгів беруться нові. Проте, кінець такої схеми – загальновідомий – повнийкрах.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв вчора о 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський вчора о 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 24.04.2025 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 24.04.2025 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 24.04.2025 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
Топ за тиждень
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 140
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 104
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 95
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 93
- 100 днів, які не повернули мир в Україну 86
Популярне
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 17381
-
У Вашингтоні вже розуміють, що не зможуть лише самотужки домогтися миру
Думка 12692
-
А що ж Україна — де її винагорода за жертви і героїчний спротив
Думка 9893
-
По грошах їх пізнаєте їх: аналіз "гробових" виплат натякає на масштаби втрат РФ
Думка 8165
-
Гормональні підказки після 30: коли втома, дратівливість і зайва вага — це не випадковість
Життя 7646
Контакти
E-mail: [email protected]