Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Серійне виробництво висококласних фахівців, які могли б «закрити» діри у вітчизняній і світовій науці, економіці і інших сферах людської діяльності, можна налагодити на базі напрацювань вітчизняної системи освіти із залученням учених на концептуальному рівні силами працівників вищої освіти, які ще збереглися в Україні. Складність полягає в тому, що дотепер офіціоз соромливо умовчує про необхідність введення елітної освіти – підготовки носіїв інструментального знання, вихідцям з якого не треба «вчитися все життя в системі післядипломної освіти», тому що вони самі здатні освоювати нові знання без наставників.
Повна «болонізація вітчизняної освіти» допоможе нам увійти до європейського співтовариства, але значно знизить експортний потенціал України (можливість стати експортером учених найближчим часом). Саме тому, швидше за все, необхідно зосередити зусилля держави на збереження і кардинальне посилення освіти в декількох освітніх центрах з урахуванням сучасних умов, однією з яких є неминуча інформатизація стаціонарної освіти. Навряд чи це будуть центри освіти в столиці. Зарубіжний досвід показує, що більшого успіху добиваються все ж таки освітні центри, розташовані в місцях з малою кількістю «відволікань» молоді.
Традиційна структура вищої освіти практично себе вичерпала із технічних і соціально-психологічних причин. До соціально - психологічних причин можна, мабуть, віднести узятий освітою курс на особистісність у навчанні, що привів до банальної індивідуалізації і шокової моделі двохсуб'єктного педагогічного процесу. До технічних причин слід віднести появу комп'ютера.
Фактично, реформа в освіті стала необхідною «ще вчора», тобто сьогодні може виявитися запізнілою. Новітній варіант законопроекту про вищу освіту лише закріплює негативні риси сучасного становища. Нас виручає тільки те, що інші європейські країни також знаходяться не в кращому положенні; і вони, судячи з того, що доступно на освітніх сайтах, в основному «зациклені» на дистанційному навчанні. В той же час будь-який аспект освіти належить перегляду і реформуванню, починаючи з навчального плану і закінчуючи змістом документа про освіту (диплом?), який за болонською декларацією повинен бути одночасно і свого роду рекомендаційним листом.
Вельми характерним слід вважати, що необхідність реформи є наявною, а її спрямованість не цілком зрозуміла. Ясно одне: реформа повинна бути системною і зачіпати формальні, структурні, сутнісні і економічні проблеми освіти. Слід визнати відмінність між стаціонарною і дистанційною освітою, між підготовкою практиків і носіїв інструментального знання. Форма вищої освіти також повинна зазнати зміни – необхідно усилити індивідуальний аспект навчання, тим самим залишити за лекцією тільки методологічну, настановну і направляючу функції, віднявши у неї демонстраційно-інформаційні якості, і тоді лекція знайде своє чільне місце. Навряд чи можна визнати задовільним перенасичення навчальних планів неймовірною кількістю дрібних курсів, що веде до невиправданого перевантаження студентів в сесійний період, це питання потрібно вирішувати в терміновому порядку і не за рахунок екстенсивного розвитку і збільшення термінів навчання. Створення іншої концепції інформатизації стаціонарного навчання, відмінної від прийнятої з базуванням на мережні технології стає необхідним, мережні технології повинні залишатись допоміжними. Така концепція є, хоча і не отримала ще достатнього визнання.
Для успішного розвитку вищої освіти ми повинні повернутися до педагогіки Сократа і Аристотеля, але озброєні сучасним знанням і інструментарієм!
Висновки.
1. Інформаційне суспільство, держава і великий бізнес потребують великої кількості спеціалістів – носіїв предметного знання, тому практично всі заходи щодо реформування вищої освіти спрямовані на удосконалення підготовки саме таких фахівців.
2. Підготовка інтелектуалів потрібна для подальшого розвитку потенціалу цивілізації і суспільства, але передбачається лише у лабораторно-мануфактурному вигляді.
12.02.2013 04:16
Підготовка інтелектуалів та інформаційне суспільство
Підготовка інтелектуалів спирається на трансформовану традиційну педагогіку вищої школи із застосуванням новітніх інновацій.
Підготовка інтелектуалів спирається на трансформовану традиційну педагогіку вищої школи із застосуванням новітніх інновацій.Серійне виробництво висококласних фахівців, які могли б «закрити» діри у вітчизняній і світовій науці, економіці і інших сферах людської діяльності, можна налагодити на базі напрацювань вітчизняної системи освіти із залученням учених на концептуальному рівні силами працівників вищої освіти, які ще збереглися в Україні. Складність полягає в тому, що дотепер офіціоз соромливо умовчує про необхідність введення елітної освіти – підготовки носіїв інструментального знання, вихідцям з якого не треба «вчитися все життя в системі післядипломної освіти», тому що вони самі здатні освоювати нові знання без наставників.
Повна «болонізація вітчизняної освіти» допоможе нам увійти до європейського співтовариства, але значно знизить експортний потенціал України (можливість стати експортером учених найближчим часом). Саме тому, швидше за все, необхідно зосередити зусилля держави на збереження і кардинальне посилення освіти в декількох освітніх центрах з урахуванням сучасних умов, однією з яких є неминуча інформатизація стаціонарної освіти. Навряд чи це будуть центри освіти в столиці. Зарубіжний досвід показує, що більшого успіху добиваються все ж таки освітні центри, розташовані в місцях з малою кількістю «відволікань» молоді.
Традиційна структура вищої освіти практично себе вичерпала із технічних і соціально-психологічних причин. До соціально - психологічних причин можна, мабуть, віднести узятий освітою курс на особистісність у навчанні, що привів до банальної індивідуалізації і шокової моделі двохсуб'єктного педагогічного процесу. До технічних причин слід віднести появу комп'ютера.
Фактично, реформа в освіті стала необхідною «ще вчора», тобто сьогодні може виявитися запізнілою. Новітній варіант законопроекту про вищу освіту лише закріплює негативні риси сучасного становища. Нас виручає тільки те, що інші європейські країни також знаходяться не в кращому положенні; і вони, судячи з того, що доступно на освітніх сайтах, в основному «зациклені» на дистанційному навчанні. В той же час будь-який аспект освіти належить перегляду і реформуванню, починаючи з навчального плану і закінчуючи змістом документа про освіту (диплом?), який за болонською декларацією повинен бути одночасно і свого роду рекомендаційним листом.
Вельми характерним слід вважати, що необхідність реформи є наявною, а її спрямованість не цілком зрозуміла. Ясно одне: реформа повинна бути системною і зачіпати формальні, структурні, сутнісні і економічні проблеми освіти. Слід визнати відмінність між стаціонарною і дистанційною освітою, між підготовкою практиків і носіїв інструментального знання. Форма вищої освіти також повинна зазнати зміни – необхідно усилити індивідуальний аспект навчання, тим самим залишити за лекцією тільки методологічну, настановну і направляючу функції, віднявши у неї демонстраційно-інформаційні якості, і тоді лекція знайде своє чільне місце. Навряд чи можна визнати задовільним перенасичення навчальних планів неймовірною кількістю дрібних курсів, що веде до невиправданого перевантаження студентів в сесійний період, це питання потрібно вирішувати в терміновому порядку і не за рахунок екстенсивного розвитку і збільшення термінів навчання. Створення іншої концепції інформатизації стаціонарного навчання, відмінної від прийнятої з базуванням на мережні технології стає необхідним, мережні технології повинні залишатись допоміжними. Така концепція є, хоча і не отримала ще достатнього визнання.
Для успішного розвитку вищої освіти ми повинні повернутися до педагогіки Сократа і Аристотеля, але озброєні сучасним знанням і інструментарієм!
Висновки.
1. Інформаційне суспільство, держава і великий бізнес потребують великої кількості спеціалістів – носіїв предметного знання, тому практично всі заходи щодо реформування вищої освіти спрямовані на удосконалення підготовки саме таких фахівців.
2. Підготовка інтелектуалів потрібна для подальшого розвитку потенціалу цивілізації і суспільства, але передбачається лише у лабораторно-мануфактурному вигляді.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
Топ за тиждень
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 724
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
Популярне
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 32171
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 29992
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25130
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8231
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7483
Контакти
E-mail: [email protected]