Коли економіка відновиться до довоєнного стану?
Якою б була економіка України без гібридної війни 2014 року та повномасштабного вторгнення 2022 року?
Гібридна війна Росії проти України у 2014 році відзначилася непростими викликами для економіки країни. Протягом лише двох років, з 2013 по 2015 рік, внутрішні та зовнішні фактори призвели до драматичного зменшення валового внутрішнього продукту (ВВП) на півтори, а також до загострення економічних проблем.
Початок війни на Сході України викликав внутрішнє переміщення мешканців, що стало однією з причин спаду економіки. Українцям стало надто складно забезпечити своє існування, борючись із викликами конфлікту та відчуваючи економічний тиск. Інфляційна ставка стрімко зросла до майже 50%, а рівень безробіття перевищив 9%.
Росія, яка раніше була значущим торговельним партнером України, втратила свою роль через політичні та економічні розбіжності. Це спричинило суттєве зміщення економічної бази країни, погіршуючи її фінансовий стан. Національний борг України відносно ВВП також став нестабільним, збільшившись майже до 80% у 2015 році. Відсутність ефективного рішення призвела до необхідності реструктуризації боргу, яка відбулася у серпні 2015 року.
Падіння економіки було катастрофічним, і відновлення до попереднього рівня вимагало значних зусиль. За період до 2021 року економіці України вдалося повернутися до довоєнного стану, і ВВП оцінювався майже у 200 мільярдів доларів США за поточними цінами.
Однак різке повномасштабне вторгнення та окупація частини території України Росією у 2023 році призвели до нового великого виклику для економіки країни. Бомбардування інфраструктури та окупація територій призвели до нового рівня зруйнування та втрат, відчутних на всіх рівнях суспільства.
Питання відновлення економіки тепер знову піднялося на порядок денний. Графік Statista показує, що повернення до довоєнного стану може зайняти ще 3-4 роки, і тільки до 2027 року можна очікувати повне відновлення.
Цей прогноз оптимістичний. Адже тут не враховано втрату потенційного зросту економіки, який вже міг би відбутися без втручання з боку зовнішніх факторів.
Тож, а якою б була економіка України без гібридної війни 2014 року та повномасштабного вторгнення 2022 року?
Уявімо собі такий сценарій, де Україна залишалася б поза війною, де економічне зростання та розвиток стали б основними орієнтирами для країни. Що б могло бути, якщо війна не переплутала б картину української економіки?
1. Стабільність і рост ВВП
Без війни Україна мала б можливість досягти стабільності у своєму економічному розвитку. Стабільний ріст ВВП став би реалізованим, що своєю чергою призвело б до покращання благополуччя громадян та збільшення інвестицій.
2. Розвиток торгівлі та партнерства
Без війни країна відкривала б нові ринки і розвивала торгові відносини з європейськими країнами, що сприяло б розширенню її економічного простору.
3. Стабільні соціальні показники
Без війни Україна уникала б масштабних втрат життів, поранень та переселення населення всередині країни та за кордон. Це, своєю чергою, сприяло б збереженню стабільності в соціальних сферах, уникненню різкого зростання безробіття та зменшенню інфляції.
4. Необхідні реформи та розвиток інфраструктури
У відсутності війни, Україна б могла більше активно впроваджувати економічні реформи та розвивати інфраструктуру. Це включало б модернізацію транспортної системи, розвиток енергетики та створення сприятливого клімату для бізнесу.
5. Зменшення боргового тягаря
Без необхідності втручання у військові операції, Україна може була б уникнути значного збільшення свого національного боргу, що своєю чергою дозволяло б уникнути необхідності в реструктуризації та спростовування фінансових проблем.
У цьому сценарії економіка України мала б потенціал розвиватися без перешкод, і країна могла б демонструвати світу свій потенціал та можливості. Однак реальність стала іншою, і через росію ми вимушені падати та триматися та намагатися вирватися з прірви.
Звичайно, для цього нам потрібна допомога наших партнерів та перемога.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 681
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 366
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 219
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 24982
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 23625
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 20484
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7954
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6758