Змінами до КПК хочуть прикрити неякісне досудове розслідування
Чергові зміни до КПК під гаслами "вдосконалення" законодавства, на практиці знов виявилися аматорським втручанням у Закон, яке призведе ще до більшої плутанини та обмеження прав громадян.
Черговий проект змін до КПК внесено до парламенту. Законопроект "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження)» № 5490 (далі – проект) має ряд некоректних пропозицій до КПК, які спрямовані не на вдосконалення норм законодавства, а на розширення повноважень сторони обвинувачення та «законного прикриття» недопрацювань.
Як приклад, пропозиції законопроекту щодо заборони суду повертати обвинувальний акт, який подано прокурором повторно.
Автори законопроекту зазначають, що таким чином буде унеможливлено затягування судового розгляду кримінального провадження. Однак, ними не враховано, що обвинувальний акт як підсумковий документ розслідування повинен відповідати вимогам ст.291 КПК України, а тому унеможливлювати його повторне повернення є нелогічним. Це створить ситуацію, за якої у випадку повернення обвинувального акту для усунення недоліків, прокурор їх не усуватиме, а направлятиме повторно обвинувальний акт до суду, який зобов’язаний буде призначити його до судового розгляду.
Такий підхід є неприпустимим. Логічно було б вирішити проблему перебігу строку досудового розслідування з моменту повернення обвинувального акту прокуророві, адже невизначеність зі строками після повернення обвинувального акту створює перешкоди в реалізації прав сторони захисту.
Не менш важливими є зміни до ст. 290 КПК України в частині відкриття матеріалів кримінального провадження не на стадії досудового розслідування, а на стадії підготовчого судового провадження, що суперечить як загальним засадам кримінального провадження, так і практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Довженко проти України» від 12 січня 2012 року; рішення у справі «Інглін проти України» від 12 січня 2012 року; рішення у справі «Гаважук проти України» від 18 лютого 2010 року). Відсутність можливості ознайомитись з усіма матеріалами кримінального провадження після завершення досудового розслідування унеможливлює реалізацію права підозрюваного на захист, заявлення клопотань, надання доказів на спростування версії сторони обвинувачення.
Ознайомлення з доказами, якими сторона обвинувачення обґрунтовуватиме винуватість підозрюваного є невід’ємною гарантією забезпечення права на захист та реалізації права на спростування фактів, викладених у повідомленні про підозру. Адже, у випадку неможливості ознайомлення з матеріалами кримінального провадження на досудовому розслідуванні передбачення в КПК України можливості закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав є недієвим, оскільки сторона захисту позбавлена можливості заявлення відповідних клопотань за результатами аналізу матеріалів кримінального провадаження, які надані для ознайомлення.
Покладення обов’язку на суд забезпечення надання можливості ознайомлення з матеріалами кримінального провадження на стадії підготовчого судового засідання є сумнівним, оскільки прокурор подає тільки ті докази, які вважає необхідними та достатніми для доведення винуватості особи. Яким чином суд має забезпечити надання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження, які перебувають у сторони обвинувачення в законопроекті не визначено.
Внесення таких змін створить суттєві перешкоди у реалізації прав сторони захисту.
Щодо внесення змін до норм КПК України, які стосуються проведення спеціального досудового та судового провадження потребує доповнення Глава 24-1 КПК України в частині можливості постановлення ухвали про скасування ухвали про здійснення спеціального судового провадження у випадку з’явлення підозрюваного; визначення порядку здійснення виклику підозрюваного (обвинуваченого) у разі здійснення спеціального кримінального провадження; можливості застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб у випадку здійснення спеціального судового провадження; можливості апеляційного оскарження та скасування ухвали про здійснення спеціального досудового розслідування тощо.
Крім цього, в законопроекті міститься низка техніко-юридичних помилок, неузгодженостей і прогалин. Так, щодо пропозицій визначення загального строку досудового розслідування при об’єднанні кримінальних проваджень, авторами законопроекту для формулювання норми використано незрозумілі для правозастосувача поняття. Як приклад, «провадження, які розслідувалися в один проміжок часу», «провадження, які розслідувалися в різні проміжки часу»; «провадження, які не пересікаються». Відсутність розкриття змісту цих понять створить в практичній діяльності суттєві складнощі в їх застосуванні та неоднозначне тлумачення. Тому запропоновані зміни у цій частині є недопустимими, а законопроект потребує системного доопрацювання.
- Інвестиційний клімат України в 2025 році: виклики та сподівання Олексій Волохов вчора о 23:02
- Вимога щодо посвідчення заповіту при свідках при наявності хвороби заповідача Євген Морозов вчора о 21:08
- Використання подарункового сертифікату платником єдиного податку Євген Власов вчора о 19:07
- Виклики і тенденції. Що чекає на український бізнес в 2025 році Віктор Андрухів вчора о 17:46
- Як повернути активи за кордону: адвокатський погляд на спецконфіскацію, практику й виклики Дмитро Зенкін вчора о 13:51
- Юридичні нюанси встановлення когенераційних установок для виробництва та продажу е/е Ростислав Никітенко вчора о 12:09
- Бідних стає все більше Андрій Павловський 26.12.2024 22:57
- Використання підробленого військово квитка з метою перетину держкордону Євген Морозов 26.12.2024 21:03
- Авіакатастрофа "Азербайджанських авіаліній": пошуки правди Юрій Гусєв 26.12.2024 14:40
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу Андрій Хомич 26.12.2024 14:08
- Особливості імпортно-експортних операцій з електроенергією та газом у Європі: аналіз країн Ростислав Никітенко 26.12.2024 13:30
- Партнерства заради сталого розвитку в технологічному секторі: Україна та світ Оксана Захарченко 26.12.2024 11:48
- Шестимісячний строк для оголошення особи померлою: право, яке має служити людяності Світлана Приймак 26.12.2024 11:43
- Етика суддів 2025: нові показники доброчесності чи додаткові виклики? Дмитро Зенкін 26.12.2024 10:13
- Оскарження в суді містобудівної документації як нормативно- правового акту Євген Морозов 25.12.2024 20:50
- Бідних стає все більше 423
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу 283
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? 271
- Legal instruments to combat stalking, based on international experience 86
- JIT – концепція, час якої настав 68
-
Зимовий манікюр 2024-2025: трендові кольори, фото дизайнів та поради від топмайстрині
Життя 10539
-
Суд наказав знести недобудоване котеджне містечко "Пуща Residence" в Києві
Бізнес 10342
-
ДТЕК Ахметова почав купувати американський газ: перше судно прибуло в Грецію
Бізнес 6749
-
УП: Найновішу модель Rolls-Royce в Україні уже купили 13 разів – хто власники
Бізнес 5258
-
Другий сезон "Гри в кальмара" обвалив акції південнокорейських компаній: у чому причина
Життя 4657