Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
15.12.2015 09:25
Кому вигідний закон про зарахування строку у СІЗО “рік за два”?
Новий законопроект, який може фактично визнати режим утримання в слідчих ізоляторах більш суворим, ніж у колонії, не вирішує проблем тих, хто безпідставно потрапив за грати чи співпрацює зі слідством. Натомість він на руку тим, хто намагатиметься затягнути
На розгляді Верховної Ради перебуває новий законопроект, який передбачає зараховування судом строку попереднього ув’язнення "з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі". Внесений групою народних депутатів законопроект позиціонується як перша законотворча ініціатива Надії Савченко. Проте зазначений законопроект може допомогти не тим, хто безпідставно потрапив за грати, а тим, хто намагатиметься затягнути слідство та “відсидітися” у більш м’яких умовах СІЗО, ніж у колонії суворого режиму.
Авторами законопроекту "Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання)" режим тримання в установах попереднього ув’язнення фактично визнається вдвічі більш суворим, аніж режим в установах виконання покарань у виді позбавлення волі. З цим погодитись важко, адже у ч. 3 ст. 18 КВК України чітко регламентовано, що слідчі ізолятори виконують функції виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання. Тобто за рівнем режиму вони відповідають виправним установам, де відбувають покарання чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини невеликої та середньої тяжкості; жінки, засуджені за злочини невеликої та середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини.
Натомість така міра запобіжного заходу, як тримання під вартою, обирається здебільшого для осіб, які потім відбувають покарання в установах з більш суворим режимом: середнього та максимального рівня безпеки.
Тим і відрізняється слідчий ізолятор, що там утримуються не засуджені злочинці, а підозрювані, вину яких ще не встановив суд. Тому і мають вони більше побачень, можливість користуватися телевізором та інші привілеї, яких немає в колонії.
Тоді навіщо цей законопроект? Звісно можна пригадати умови утримання в СІЗО, перш за все санітарні, проблем з якими безліч, але ж це не предмет регулювання даного законопроекту. Цю законотворчу ініціативу депутати обґрунтували лише формально, не вказавши жодної вагомої причини.
Можливо б нові норми були б доречні, якщо мі б спостерігали збільшення випадків арештів підозрюваних у нетяжких злочинах. Але ж під вартою на стадії досудового розслідування тримаються переважно особи, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі насильницькі злочини: умисні вбивства, грабежі, розбої, диверсії, терористичні акти тощо.
Водночас, КПК України передбачені альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи. Згадаємо обов’язок судді визначити розмір застави, необхідний та достатній для забезпечення належної поведінки підозрюваного, за умови внесення якого підозрюваного (обвинуваченого) буде звільнено з-під варти або новий вид запобіжного заходу – домашній арешт, який все частіше застосовується судами України.
Статистика – річ вперта, а вона говорить про те, що кількість арештів зменшується!
За перше півріччя 2015 року судами України розглянуто 15,5 тис. подань про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з яких задоволено лише 9,9 тис. Тобто вже на третину менше (у 2014 році було 17 %).
В переважній більшості запобіжний захід тримання під вартою обирався до осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі насильницькі злочини, і які, у випадку засудження, відбуватимуть покарання у колоніях середнього та максимального рівня безпеки. Чи виправдано за таких умов вносити зміни щодо необхідності зарахування одного дня перебування в слідчому ізоляторі (з більш м’яким режимом) до двох днів позбавлення волі? До яких наслідків це зможе призвести?
Легко передбачити, що затягування процесу розслідування стане вдвічі вигідніше тим, хто розуміє, що рано чи пізно отримає свої 10-15 років позбавлення волі, адже залишаючись у СІЗО, є можливість скоротити цей строк вдвічі! А важелів у підозрюваного достатньо. Наприклад, поскаржився на здоров’я та не поїхав на судове засідання. Доставити силою також не можна, адже це буде порушення прав підозрюваного.
А ось ті, хто співпрацюють зі слідством, від запропонованих норм програють, адже до тих, хто сприяє розкриттю злочину, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується лише у виключних випадках. Тобто отримаємо парадокс! Той, хто розкаявся та допомагає, отримає по повній, а той хто скоїв більш тяжкий злочин, розуміє що йому дорога до колонії суворого режиму та затягує слідство, отримує “пільги”, адже у нього йде “рік за два”!
Є зауваження і до юридичної техніки цього законопроекту, адже деякі із запропонованих змін регулюють питання, які вже не відносяться до компетенції Кримінального кодексу, а стосуються періоду відбування покарання, і багато інших нісенітниць. Виникає логічне питання – для чого писався цей законопроект?! Якщо для піару, то він своє завдання виконав, але проблем з перебування у СІЗО, які безперечно є, так й не вирішив.
Авторами законопроекту "Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання)" режим тримання в установах попереднього ув’язнення фактично визнається вдвічі більш суворим, аніж режим в установах виконання покарань у виді позбавлення волі. З цим погодитись важко, адже у ч. 3 ст. 18 КВК України чітко регламентовано, що слідчі ізолятори виконують функції виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання. Тобто за рівнем режиму вони відповідають виправним установам, де відбувають покарання чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини невеликої та середньої тяжкості; жінки, засуджені за злочини невеликої та середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини.
Натомість така міра запобіжного заходу, як тримання під вартою, обирається здебільшого для осіб, які потім відбувають покарання в установах з більш суворим режимом: середнього та максимального рівня безпеки.
Тим і відрізняється слідчий ізолятор, що там утримуються не засуджені злочинці, а підозрювані, вину яких ще не встановив суд. Тому і мають вони більше побачень, можливість користуватися телевізором та інші привілеї, яких немає в колонії.
Тоді навіщо цей законопроект? Звісно можна пригадати умови утримання в СІЗО, перш за все санітарні, проблем з якими безліч, але ж це не предмет регулювання даного законопроекту. Цю законотворчу ініціативу депутати обґрунтували лише формально, не вказавши жодної вагомої причини.
Можливо б нові норми були б доречні, якщо мі б спостерігали збільшення випадків арештів підозрюваних у нетяжких злочинах. Але ж під вартою на стадії досудового розслідування тримаються переважно особи, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі насильницькі злочини: умисні вбивства, грабежі, розбої, диверсії, терористичні акти тощо.
Водночас, КПК України передбачені альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи. Згадаємо обов’язок судді визначити розмір застави, необхідний та достатній для забезпечення належної поведінки підозрюваного, за умови внесення якого підозрюваного (обвинуваченого) буде звільнено з-під варти або новий вид запобіжного заходу – домашній арешт, який все частіше застосовується судами України.
Статистика – річ вперта, а вона говорить про те, що кількість арештів зменшується!
За перше півріччя 2015 року судами України розглянуто 15,5 тис. подань про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з яких задоволено лише 9,9 тис. Тобто вже на третину менше (у 2014 році було 17 %).
В переважній більшості запобіжний захід тримання під вартою обирався до осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі насильницькі злочини, і які, у випадку засудження, відбуватимуть покарання у колоніях середнього та максимального рівня безпеки. Чи виправдано за таких умов вносити зміни щодо необхідності зарахування одного дня перебування в слідчому ізоляторі (з більш м’яким режимом) до двох днів позбавлення волі? До яких наслідків це зможе призвести?
Легко передбачити, що затягування процесу розслідування стане вдвічі вигідніше тим, хто розуміє, що рано чи пізно отримає свої 10-15 років позбавлення волі, адже залишаючись у СІЗО, є можливість скоротити цей строк вдвічі! А важелів у підозрюваного достатньо. Наприклад, поскаржився на здоров’я та не поїхав на судове засідання. Доставити силою також не можна, адже це буде порушення прав підозрюваного.
А ось ті, хто співпрацюють зі слідством, від запропонованих норм програють, адже до тих, хто сприяє розкриттю злочину, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується лише у виключних випадках. Тобто отримаємо парадокс! Той, хто розкаявся та допомагає, отримає по повній, а той хто скоїв більш тяжкий злочин, розуміє що йому дорога до колонії суворого режиму та затягує слідство, отримує “пільги”, адже у нього йде “рік за два”!
Є зауваження і до юридичної техніки цього законопроекту, адже деякі із запропонованих змін регулюють питання, які вже не відносяться до компетенції Кримінального кодексу, а стосуються періоду відбування покарання, і багато інших нісенітниць. Виникає логічне питання – для чого писався цей законопроект?! Якщо для піару, то він своє завдання виконав, але проблем з перебування у СІЗО, які безперечно є, так й не вирішив.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
Топ за тиждень
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 157
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 102
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 92
Популярне
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 39042
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
31843
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 23180
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 12081
-
У Вашингтоні вже розуміють, що не зможуть лише самотужки домогтися миру
Думка 7756
Контакти
E-mail: [email protected]