Не шукайте чорну кішку в списках реєстраторів, відключених від реєстру
Наприкінці вересня Мін’юст зробив ще один крок до максимальної прозорості й відкритості у діяльності. Ми почали публікувати прізвища реєстраторів та нотаріусів, яким анульовано або обмежено доступ до державних реєстрів. Однак цей наш крок був досить неодно
Наприкінці вересня Мін’юст зробив ще один крок до максимальної прозорості й відкритості у діяльності. Ми почали публікувати прізвища реєстраторів та нотаріусів, яким анульовано або обмежено доступ до державних реєстрів. Однак цей наш крок був досить неоднозначно протрактований ЗМІ. У гонитві за сенсацією відразу з’явились гучні й клікабельні заголовки про те, що Мін’юст оприлюднив список «чорних реєстраторів», а деякі експерти почали заявляти, що це переділ ринку й репресії щодо нотаріусів. Коротше кажучи, всі почали шукати чорну кішку в темній кімнаті, якої, як відомо, там немає.
Хочу всіх заспокоїти: публікація списків – це просто публікація списків. Тому давайте відкинемо емоції та детально розберемося, чому і для чого це було зроблено.
Трохи історії. Ще кілька років тому реєстрацією в країні займалася підпорядкована Мін’юсту Державна реєстраційна служба. Однак після початку децентралізації реєстраційні функції передали майже 10 тисячам нотаріусам і реєстраторам на місця. Та делегування повноважень не означало, що Мін’юст самоусунувся від контролю за їхньою діяльністю. Таким механізмом контролю стали камеральні перевірки. Фактично, це аудит — безвиїзні перевірки правильності дій реєстратора на основі реєстру. Накази про їх проведення Мін’юст вивішує на своєму сайті. Там вказано прізвище реєстратора чи нотаріуса, щодо якого розпочата перевірка. Донедавна на цьому все і закінчувалося. Результатів перевірки не оприлюднювали. Зараз ми цю незавершеність процесу виправили. Тепер завдяки публікації вищезгаданого списку доступний повний масив інформації: і про початок перевірки, і про те, які санкції застосовано проти реєстраторів, у роботі яких знайшли порушення.
Чомусь багато реєстраторів сприймають камеральну перевірку як спосіб покарання, тиску чи репресій. Це не так, оскільки це всього лиш механізм моніторингу їхньої діяльності. У багатьох випадках перевірка не виявляє порушень. Тому реєстраторам, які чесно виконують свої обов’язки, боятися нічого. Окрім того, тимчасове відключення від реєстру на незначний термін не означає, що реєстратор є непрофесійним і що він не повинен у подальшому працювати. Це означає тільки те, що він допустив у своїй роботі, можливо, технічну помилку, за яку й отримав санкцію. Сподіваюсь, що із впорядкуванням реєстраційних процесів кількість таких помилок і тимчасових відключень значно зменшиться.
Для тих, хто виступає проти оприлюднення прізвищ реєстраторів-порушників, хотіла б нагадати, що вони надають публічні послуги, тому інформація про обмеження для них доступу до реєстру також повинна бути публічною. Нагадаю, що рекомендацію публікувати дані про результати перевірок Мін'юсту надала Рада бізнес-омбудсмена у своєму системному звіті щодо протидії рейдерству.
Тепер кожен перед тим, як звертатися до конкретного реєстратора, може перейти за посиланням https://minjust.gov.ua/spysok-der-reest-ta-not і перевірити, чи має той доступ до реєстру. Це убезпечить людей від потрапляння у неприємні ситуації.
Зараз важливо, щоб списки відключених постійно скорочувались. Щоб одного дня ця таблиця на нашому сайті стала порожньою, без жодного прізвища. Для досягнення саме такого результату Мін’юст налагодив плідну співпрацю з Нотаріальною палатою України. Ми активно працюємо над формуванням прозорих правил гри і підвищенням професійності реєстраторів.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13651
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 5448
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5197
-
"Якщо заробляємо півтори гривні – щасливі" – власник мережі АЗС
Бізнес 4985
-
Сто днів на відповідь: став остаточно зрозумілим дедлайн Трампа для Путіна
Думка 4153