Реформа держслужби. Чому Уряд не може діяти компетентно
"Де реформи?" – такі справедливі питання до влади у суспільстві лунають все частіше.
Реформаторські закони з 2019-го року в нас поодинокі, ініціюються здебільшого парламентом, а не Кабміном, який за логікою має бути одним з основних генераторів нових рішень. Нинішній уряд в інформаційному просторі представлений новинами про провал розпочатих реформ, як це було із реформою ДАБІ, яку розпочинав нинішній прем’єр, а потім сам визнавав, що не вдалося. Недолугою політикою по відношенню до спрощенців-підприємців. Відсутністю ефективних програм підтримки бізнесу в умовах пандемії та провалом в цілому системи соціального захисту людей.
Відповідь на питання про успішність реформ лежить в площині компетентності. Запит суспільства на професіоналів у владі постійно зростає. Остання соціологія «Рейтингу» продемонструвала, що 63% українців вважають основною причиною економічної кризи зовсім не коронакризу, а некомпетентність влади. Логічно, що там, де професіонали, там і реформи. А некомпетентність здатна плодити хіба гучні гасла, які наче «білий шум» розвіюються у час X.
Держуправління та криза компетенції влади
Системна реформа державного управління є однією з надважливих для України. Досвід розвинутих країн показує, що професійна державна служба та спроможні інституції є головним рецептом успішності реформ. На порядку денному мають стояти завдання з перебудови роботи державних органів, посилення кадрового потенціалу, підвищення якості ухвалення рішень та побудова довіри у відносинах між державою і суспільством. Без цих необхідних кроків, Україна не тільки не просунеться вперед, а й втратить важливі досягнення 2016 – 2019 років. Прикладом є ініційована Володимиром Гройсманом реформа децентралізації, яка по праву вважається однією з найуспішніших. Сьогодні некомпетентність влади та непродуманість рішень призводять до повного хаосу на місцях. Постають проблемні питання з передачею майна, побудовою первинного та вторинного рівня медицини, організацію територіальних органів виконавчої влади тощо. При цьому, підбір та призначення місцевих кадрів відбувається в умовах непрацюючого закону про державну службу та явно застарілого закону про службу в органах місцевого самоврядування, що поглиблює управлінську кризу.
Реформа Держуправління розпочалася в 2015-му році з ухваленням закону «Про держслужбу» та появи Стратегії реформування. Україна проводить її спільно з ЄС. Ефективна робота Уряду по напрацюванню, а в подальшому і реалізації плану реформи дозволила залучити майже 100 млн євро безповоротної фінансової допомоги.
З приходом нової влади у 2019 році щось помітно зламалося. Замість обіцяного соціального ліфта для найбільш обдарованих, зруйновано систему конкурентного відбору, а держслужбовці позбавлені будь яких гарантій. Впровадження політичних, а по факту безпідставних звільнень, нівелювало принцип політичної нейтральності. Система стала непривабливою для професіоналів, заохочуючи прихід випадкових політичних пристосуванців.
2020-й був останнім та звітнім для бюджетної підтримки ЄС. Уряд звітував про стан реформи в листопаді у рамках Стратегічного діалогу Україна-ЄС і оцінив її виконання аж на 70%. Основним фактором гальмування змін в уряді назвали пандемію коронавірусу, тому у представників ЄС попросили перенести низку індикаторів з оцінки реформи на 2021-й рік.
Кілька деталей про дії Уряду. Восени 2019 року парламент з подачі Уряду запровадив так зване політичне звільнення ТОР-чиновників, скасував гарантії держслужби та політизував роботу Комісії вищого корпусу, яка має проводити їх конкурсний відбір. Як наслідок її покинула низка відомих громадських експертів. В квітні 2020-го Кабмін скасував одну з ключових умов реформи – конкурси на посади держслужби, замінивши їх доборами з укладанням контракту на час карантину. До кінця 2020-го року конкурси, убезпечення від політичних звільнень держслужбовців та інші зміни намагалися ухвалити в Раді, але не змогли. Спочатку Президент ветував зміни до закону «Про держслужбу», а в грудні нардепи провалили іншу версію проекту вже зі змінами від Президента.
Скасування конкурсів відкрило пряму корупційну стежину для призначення на посади в держоргани чиновників категорій «А», «Б» та навіть «В». Всього на сьогодні за непрозорим добором на держслужбу прийшли майже 17 000 осіб. Це попри запевнення Уряду та особисто Прем’єра, що добір буде застосовуватись лише у разі крайньої потреби. Оскільки ідея з узаконенням спрощеного залишення цих людей на посадах підтримана не була, на всі ці посади має бути організований конкурсний відбір. Як і в який термін, дискусії ще тривають.
Зацікавлені ж групи впливу отримали можливість у непрозорий спосіб заводити в ЦОВВ потрібних їм людей, оскільки єдиним «фільтром» лишилася формальна співбесіда. А через те, що в рамках реформи влада так і не спромоглася скасувати статтю 87-1 щодо політичних звільнень, ми бачимо ситуації, які виникають на тій же митниці, де за півроку змінилося 5 керівників.
В багатьох держорганах досі працюють т.в.о, як в Держінспекції з енергонагляду чи у Космічному агентстві. Вже згадана рефора ДАБІ, коли спочатку почали створювати три органи замість одного, а потім війна груп впливу у стінах Уряду призвела до зміни підходів. Керівників новостворених органів просто відсторонили та звільнили, провівши обшуки СБУ, про результат яких досі нічого невідомо. Та й самі органи ліквідували. Реформу ж Уряд, нагадую, визнав провальною. Можна згадати і безглузді рішення про ліквідацію, а потім відновлення Міністерства агрополітики та Міністерства захисту довкілля.
Всі ці факти говорять про некомпетентність та непрофесіоналізм влади, які так хвилюють суспільство. Бо яка має бути мотивація в керівника держоргану, який приходить за добором, може бути в будь-який момент звільнений і не здатен реалізувати стратегію та власне бачення? Там, де є повністю політичні призначення і звільнення, компетентність програє лояльності і повній залежності від когось.
Така ж ситуація і в царині державних компаній. Понад 10 млрд грн втратили держпідприємства після зміни влади та уряду. Журналісти просто порівняли показники 2018-го та докризового 2019-го року. Чимало з них були прибутковими, а зараз знову повернулися в стару парадигму збитковості.
Як це виправити у 2021-му році
Для продовження підтримки реформи, від Уряду у 2021-му році європейські партнери все ще очікують цілої низки рішень. Це і відновлення проведення конкурсів на всі посади. За обіцянками української сторони, непрозорі добори необхідно було припинити ще до кінця 2020-го року, але Парламент успішно провалив необхідний закон. Без системної співпраці Уряду з депутатами ухвалити законопроект буде важко. Також потрібно деполітизувати конкурси. ЄС очікує в рамках реформи убезпечення держчиновників від політичних звільнень, скасуванням статті 87-1, а також внесення змін до Закону «Про державну службу» в частині класифікації посад і оплати праці. В березні від України чекають ухвалення Закону про адміністративну процедуру. Вже в травні Уряд має презентувати Стратегію реформування держуправління до 2025-го року з річним планом заходів із реалізації реформи на 2021-й рік. Також потрібно поступово збільшувати фінансування реформи з держбюджету, а також розробити та ухвалити до червня комунікаційний план: просування реформи в суспільстві та серед депутатів.
Чи буде робота Уряду в цьому напрямі успішною ми побачимо вже зовсім скоро. Продовження провальної політики з реформи державного управління не тільки позбавить Україну такого необхідного на сьогодні фінансування, а й відкине її від вступу до клубу розвинутих країн на багато років назад.
- Відшкодування шкоди завданої транспортним засобом, яким володіє роботодавець Євген Морозов вчора о 21:07
- Інвестиційний клімат України в 2025 році: виклики та сподівання Олексій Волохов 27.12.2024 23:02
- Вимога щодо посвідчення заповіту при свідках при наявності хвороби заповідача Євген Морозов 27.12.2024 21:08
- Використання подарункового сертифікату платником єдиного податку Євген Власов 27.12.2024 19:07
- Виклики і тенденції. Що чекає на український бізнес в 2025 році Віктор Андрухів 27.12.2024 17:46
- Як повернути активи за кордону: адвокатський погляд на спецконфіскацію, практику й виклики Дмитро Зенкін 27.12.2024 13:51
- Юридичні нюанси встановлення когенераційних установок для виробництва та продажу е/е Ростислав Никітенко 27.12.2024 12:09
- Бідних стає все більше Андрій Павловський 26.12.2024 22:57
- Використання підробленого військово квитка з метою перетину держкордону Євген Морозов 26.12.2024 21:03
- Авіакатастрофа "Азербайджанських авіаліній": пошуки правди Юрій Гусєв 26.12.2024 14:40
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу Андрій Хомич 26.12.2024 14:08
- Особливості імпортно-експортних операцій з електроенергією та газом у Європі: аналіз країн Ростислав Никітенко 26.12.2024 13:30
- Партнерства заради сталого розвитку в технологічному секторі: Україна та світ Оксана Захарченко 26.12.2024 11:48
- Шестимісячний строк для оголошення особи померлою: право, яке має служити людяності Світлана Приймак 26.12.2024 11:43
- Етика суддів 2025: нові показники доброчесності чи додаткові виклики? Дмитро Зенкін 26.12.2024 10:13
- Бідних стає все більше 495
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу 289
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? 273
- Legal instruments to combat stalking, based on international experience 91
- JIT – концепція, час якої настав 69
-
Зимовий манікюр 2024-2025: трендові кольори, фото дизайнів та поради від топмайстрині
Життя 14462
-
ДТЕК Ахметова почав купувати американський газ: перше судно прибуло в Грецію
Бізнес 7075
-
УП: Найновішу модель Rolls-Royce в Україні уже купили 13 разів – хто власники
Бізнес 6393
-
Зеленський зібрав на зустріч представників великого бізнесу: хто прийшов
Бізнес 5490
-
Осадча, Дорофєєва, KOLA: сукні, костюми й аксесуари. П'ятірка розкішних образів українських зірок
Життя 5407