Майдан-2010. Deja vu?
22 листопада 2004 року розпочалася Помаранчева революція, що стала кульмінацією народного обурення проти утисків прав і свобод громадян України.
22 листопада 2004 року розпочалася Помаранчева революція, що стала кульмінацією народного обурення проти утисків прав і свобод громадян України.
Майдан був яскравою сторінкою історії України. Проте, коли він завершився, здавалося, що нічого подібного більше не буде. Принаймні найближчі 10 років.
Минуло шість років. Майдан Незалежності знову сповнений людьми, які скандують «Разом нас багато і нас не подолати!», «Геть Верховну зраду!», «Схід і захід разом!», «Міліція з народом!». Знову прибувають автобуси з різних куточків України, з’являються намети. Знову ці автобуси не пускають до Києва кордони міліції, а Майданом ходять чутки про наміри влади розігнати мітингувальників за допомогою бійців спецпідрозділу «Беркут». Знов лунає зі сцени «Україна» Тараса Петриненка та інші революційні пісні. Знову кияни несуть їжу й теплі речі для мешканців наметового містечка.
Часом здавалося, що потрапила в минуле шестирічної давнини. Проте в другого Майдану є ряд істотних відмінностей від Майдану-2004.
Всеукраїнський страйк протесту планувався як неполітична акція. На відстороненості заходу від політики неодноразово наголошували його організатори. Це не акція на підтримку чи проти конкретної політичної сили. Головною причиною хвилі протестів став новий Податковий кодекс, прийнятий Верховною Радою 18 листопада. Він збільшує відсоткову ставку для малого та середнього бізнесу, надає майже необмежені повноваження податківцям. Підприємці вважають, що нові умови знищать малий та середній бізнес в Україні або заженуть його в тінь. Тому й прийшли на Майдан, щоб відстояти можливість нормально працювати. Основна вимога протестувальників – вето президента на Податковий кодекс.
Згодом політична складова все-таки з’явилася. Почали лунати вимоги про відставку міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова, міністра освіти Дмитра Табачника, прем’єр-міністра Миколи Азарова. Потім до них додалися заклики до проведення всеукраїнського референдуму щодо висловлення недовіри Президентові України Віктору Януковичу.
2004 року більшість людей на Майдан приїхала із західних та центральних областей України. Зараз на більшості транспарантів – назви міст Східної та Південної України. Мешканці цих регіонів традиційно і послідовно протягом останніх шести років підтримували нинішнього президента і його команду. Більшість цих людей у 2004-2005 роках були з іншого боку барикад відносно тих, хто тоді стояв на Майдані. Другий Майдан ще більше згуртував український народ, об’єднавши колишніх супротивників заради однієї спільної мети.
Зараз усе змінилося. Східняки вимагають відставки «своїх» міністрів та президента. 22 листопада на передньому краї натовпу мітингувальників впадав в око плакат представників міста Горлівки з фото Президента України, написом: «Янукович, оправдай наше доверие» над ним та нагадуванням передвиборної обіцянки президента – «зеленого коридору» для малого бізнесу – під світлиною. Досі вірний електорат Януковича все менше довіряє йому.
Учасники Помаранчевої революції представляли різні прошарки українського суспільства. Чи не найбільше серед революціонерів було студентів. Тепер протестують насамперед підприємці, одна з досі найменш політично активних верств. До них приєднуються представники інших сфер діяльності – журналісти, вчителі, ті ж студенти, невдоволені політикою діючої влади щодо того чи іншого питання. 25 листопада провели свою акцію письменники та музиканти – учасники руху «Митці проти цензури».
Перший Майдан був значно велелюднішим, ніж другий. Лише невелика частина підприємців знаходиться на Майдані Незалежності постійно. Решта підтягується сюди лише в дні масштабних акцій. Такими днями були 22 та 25 листопада.
Однак це вже деталі. Головне те, що в народу вистачило наснаги, аби Майдан відбувся удруге. Розчарувавшись у першій революції, українці не заснули духом, не збайдужіли зовсім. Вони знайшли в собі сили, щоб знову стати до боротьби за свої інтереси. І стоятимуть там до переможного кінця.
Революція відбулася. Вже вдруге. Сподіваюся, в чиновників вистачить клепки зрозуміти, що вона може відбутися і втретє, і вчетверте. Подібні заходи відбуватимуться доти, доки в країні порушуватимуться права громадян. Тоді у влади постійно буде дежавю.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 713
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 29724
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 27523
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24629
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8167
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7178