Зроби мені цікаво!

Що примушує нас, дорослих, звертатися до паперової книги? Два поняття - або "треба", або "цікаво".Ті ж самі правила гри актуальні й з дітьми.

Що примушує нас, дорослих, звертатися до паперової книги? Два поняття  -  або "треба", або "цікаво".

Ті ж самі правила гри актуальні й з дітьми. Вони ніколи добровільно не робитимуть те, що їм нецікаво.

Ми весь час розмірковуємо як примусити дітей читати. А відповідь проста – зробити їм цікаво!

Однак, зрозумівши це, отримуємо низку складніших запитань: «Як само зробити дітям цікаво?»

Більш корисного методу досягнення мети, аніж експериментальний, тут складно уявити. Не лише спостерігати за дітьми, як в популярному шоу «За склом», але й пропонувати дитині різні варіанти дії.

Спочатку спробуйте зробити цікаво собі, а потім перейдіть на дитину. Але тут проблемка... Якщо ваша площина «цікавого» лежить поза межами книжкової шафи, а вечори ви проводите у компанії з улюбленими гаджетами – будь то телевизор чи холодильник – не дивуйтесь, що не бачите книжок в руках у власної дитини. Це неприємно, але чесно.

Спробуйте систематично, день у день, приходячи додому дотримуватись якогось естетичного книжкового маціону – створіть власну навколокнижкову філософію. Призначте собі улюбене місце, якось по-собливому його облайднайте, додайте дивних, геть незрозумілих сторонньому оку дрібниць та дозвольте собі присвятити годину вашого дорогоцінного часу отакому «публічному» читанню. Звичайно, робити так слід систематично. Я впервнена, що подібне дійство не просковзне повз увагу вашої дитини. 

Наступним кроком може стати ваша пропозиція допомогти дитині обладнати його власну «избу-читальню». І вона може бути зовсім поруч з вашою, але в той самий час, його приватною територією. Головне, було б бажання, - а варіанти виконання поставленого питання можуть бути різними. Однозначно одне, - своєю систематичною книжковою активністю ви неодмінно привернете увагу дитини. А  потім вже цю увагу треба втримати.

Для цього перед нами постає ще крутіший рівень задач – створити щось спільне з дитиною, книжкове і цікаве. Варіантів з вже створеного небагато, але є – розмальовки, книжкові квести, віммельбухи, пазли, комікси. Можна спробувати відійти від формальних пропозицій та створити з дитиною щось своє. Наша уява, так само як і мовний апарат, потребує постійного розвитку та підживлення. А  для цього іноді потрібно відходити від формального та обирати створення спільного креативного простору. 

Книжка як частина філософії родинних книжкових розваг є насправді дієвим кроком у справі розвитку читання. Зробіть собі та своїй дитині цікаво!