Фотофіксація деревини в лісовій галузі: перша практика

Переваги й недоліки впровадження цифрового інструменту та чому потрібна якість, а не кількість реформ!

Поліський лісовий офіс ДП “Ліси України” врешті-решт може похвалитися впровадженням фотофіксації деревини, яка завантажується на лісовози і транспортується до місця переробки. 

Є хороші моменти впровадження таких інструментів, є ще й зауваження і  пропозиції удосконалення.  

Почну з позитиву.  

Отже, тепер кожному бажаючому в Україні легко і просто перевірити легальність походження деревини. 

Як це працює?  

Приміром, ви побачили на дорозі лісовоз, навантажений лісом-кругляком і хочете з'ясувати всі деталі: звідки деревина, чи не вкрадена, куди прямує тощо.  

1. Переходите на сайт - https://open.ukrforest.com

2. Вам відразу пропонує перевірити ліс: а) за номером бирки, б) за номером автомобіля, в) за номером ТТН (фото 1).

3. Найзручніше перевіряти легальність деревини за номером автомобіля-лісовоза, у нашому випадку, як приклад - вводимо номерний знак причепа лісовоза - АС0067ХР. 

Нам система видає відразу загальні дані: № товарно-транспортної накладної (ТТН), дату перевезення лісу, філію ДП ліси України, яка відвантажила ліс і отримувача деревини (фото 2).

Для перевірки легальності деревини, натискаємо клавішу “ТТН ліс”, нам відразу видає не лише інші дані (фото 3).

А фото завантаженої деревни (фото 4, фото 5, фото 6). Звіряємо, чи наявний ліс відповідає зображенню на фото.

Чим це корисно і як цифровізація унеможливлює тіньовий обіг деревини? 

Фотографії завантажених на лісовоз колод формують унікальний візерунок.  

Транспортувати повторно ліс під “прикриттям” вже використаної ТТН не вдасться. 

Тепер будь-хто, будь-коли і будь-де може легко самостійно перевірити легальність походження деревини (а громадський контроль на сьогодні - найефективніший) і у випадку виявлення найменших ознак зловживань - заявити з доказами про виявлені порушення. Втім, як завжди, є важливі нюанси. 

З негативу. 

Однак, є ще зауваження і недоліки, які необхідно усунути, а саму практику цифровізації - удосконалити. В протилежному випадку - її користь суттєво знижується.

Найперше! Найбільшим зловживанням в лісовій галузі є те, що під виглядом дровяної деревини вивозиться ділова деревини - ось приклад:

Тобто відбуваються маніпуляції з сортиментом лісопродукції.

Друге. Ті ж самі маніпуляції відбуваються з класом якості деревини (А, B, C, D). Під класом D транспортується деревина фактичного вищого класу А -  в чому зможе розібратися будь-який переробник деревини або лісівник тощо, відповідно - оперативно відреагувати на таке зловживання та припинити його.  

На жаль, у відкритих даних (на сайті  https://open.ukrforest.com),  не вказується ні клас якості деревини, ні сортимент деревини (наприклад: ділова чи дров'яна деревина?) 

Отже, такі прогалини, на жаль, зберігають для лісівників можливість подальших маніпуляцій, адже під виглядом дров’яної деревини знову можна транспортувати ділову, і по фотографіям колод цього ніяк не виявити (якщо ніде не зазначати клас якості деревини).

Третє! Для закритих типів вантажівок - контейнеровозів або інших видів транспорту, важливо робити фото не закритих контейнерів (фото 7 невдалої практики застосування цифровізації - додається), коли нічого не видно, а відкривати хоча б задній борт (двері) і тоді фотографувати останню “шихту” деревини.

Адже, яка інформативна цінність фотографій з вантажівкою у боротьбі з тіньовим обігом деревини, якщо на ній зображена лише сама вантажівка? 

 Висновки.

Отже, вітаємо лісівників, які роками йшли до такого рішення, і всупереч шаленого внутрішнього спротиву, зрештою, таки запровадили фотофіксацію і відкрили доступ для громадськості до зображень завантажених колодами лісовозів.

Однак, цифровізація, на мою думку, не спрацює на повну, якщо залишити вказані зауваження без реакції, а прогалини - негайно не виправити.