Велика Палата заборонила ПриватБанку стягувати проценти та штрафи за кредитками
Ще одне дуже цікаве та правильне судове рішення. Велика Палата «поламала» уставлену судову практику по стягненню заборгованості ПриватБанком за кредитними картками.
03.07.2019 року Велика Палата Верховного Суду розглянула справу № 342/180/17 та за її наслідками прийняла Постанову, якою докорінно змінила судову практику у спорах з ПриватБанком. Багато юристів знають, як інколи складно судитися з Приватом по їх кредитних картках. І це при тому, що у цього банку видача кредиту шляхом встановлення кредитного ліміту супроводжувалася порушенням маси норм, які врегульовують питання видачі кредитів. Окремої уваги заслуговують і суми боргу у банківських розрахунках, які зазвичай більші у декілька разів від сум, які банк реально міг стягнути. Проте, існувала реальна проблема, що суди ставали на сторону банку та закривали очі на велику кількість порушень прав самих позичальників. Тому, дана Постанова ВС ВП має таке величезне значення.
Предметом розгляду судової справи було стягнення заборгованості з позичальника на користь банку за договором про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачкою анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої позичальник отримав кредит у розмірі 20 000 гривень. Всього банк просив стягнути 47 325,26 грн., з яких: 16 058,07 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 5 071,87 грн. – проценти за користування кредитними коштами, та нарахованих за порушення умов кредитного договору 23 465,55 грн. – пені, а також 500,00 грн. – штрафу (фіксована частина), 2 229,77 грн. – штрафу (процентна складова).
Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги частково та стягнув з позичальника на користь банку суму боргу у сумі 37 188,94 грн., з яких: тіло – 16 058,07 грн., несплачені проценти за користування кредитними коштами у розмірі 5 071,87 грн. та 16 059,00 грн. – пеня за порушення умов договору. Своє рішення суд аргументував тим, що позичальник отримав кошти, проте, не повернув. Тому, потрібно стягнути суми залишку кредиту. Що стосується штрафів, то суд вказав, що Умови та Правила не є складовою укладеного договору, а тому, не можуть бути застосовані до даних правовідносин. Стосовно пені, то суд вирішив її зменшити, адже сума неустойки, яку просив стягнути банк становить набагато більший розмір, ніж сума боргу по тілу кредиту.
Суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої – без змін.
Не погодившись з такими рішеннями судів, позичальник подала касаційну скаргу, яка у подальшому надійшла на розгляд Великої Палата Верховного Суду.
Свою скаргу позичальник аргументувала тим, що вона не підписувала Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», на підставі яких банк самостійно може встановлювати та змінювати кредитний ліміт та умови кредитування.
Розглядаючи справу по суті колегія суддів Великої Палати Верховного Суду дослідила, що кредитний договір укладався на підставі договору оферти, розробленої ПриватБанком. Її умови повинні бути чіткими і зрозумілими для споживача таких послуг. Велика Палата зауважила, що у заявці на приєднання відсутні умови щодо процентної ставки та відповідальності за прострочення платежів. У свою чергу банк вказував, що такі умови знаходилися на сайті https://privatbank.ua/terms/, як невід`ємні частини спірного договору. У цих умовах і міститься інформація про процентну ставку та про штрафи за прострочку оплати боргу. Проте, Велика Палата вказала, що умови на даному сайті не можуть бути застосовані судом, адже, у анкеті-заявці відсутня інформація, що позичальник ознайомилася з умовами, які містяться саме на зазначеному сайті. Більше того, сам банк неодноразово їх змінював, а тому, мав можливість подати до суду примірник таких умов, який може містити положення, які є менш сприятливими для позичальника. На цій підставі суд прийшов до висновку, що банк не підтвердив, які ж конкретні умови він запропонував позичальнику при підписанні анкети-заявці, так як на поданому банком екземплярі умов відсутній підпис позичальника.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що суди попередніх інстанцій не мали права задовольняти позовні вимоги ПриватБанку про стягнення процентів та штрафних санкцій за користування кредитним коштами, адже позичальник не підписав жодного документу, який би обумовлював порядок та умови нарахування і сплати таких платежів. Суд вказав, що в такому випадку банк має право на повернення виданих коштів та стягнення процентів, передбачених положеннями статей 625 та 1048 ЦК України. Так як таких вимог банк не заявляв, то суд вирішив скасувати рішення першої та апеляційної інстанції та стягнути з позичальника виключно суму залишку тіла кредиту у розмірі 16 058,07 грн.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 703
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 28835
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 27041
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24478
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8132
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7118