Відступ України від дотримання деяких прав людини: зради нема
Перелік обмежень навпаки зменшено, а не збільшено.
Україна у квітні заявила про частковий відступ від Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод на період дії воєнного стану в країні, що викликало суспільне занепокоєння й бурхливе обговорення у соцмережах. Активно цю інформацію використовували у своїх цілях й російські пропагандисти, максимально її викривлюючи. Що ж відбулося насправді та що змінилося для українців?
Так, 4 квітня Україна офіційно поінформувала Раду Європи, що частково відступає від зобов'язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також за Міжнародним пактом про громадянські й політичні права. Так, дійсно, Україна, як держава-член Ради Європи, зобов’язана виконувати норми щодо дотримання прав людини, передбачені Конвенцією, але це рішення є абсолютно законним, тому що стаття 15 Конвенції передбачає можливість тимчасових конституційних обмежень під час воєнного стану. Важливо, що таке повідомлення саме по собі не запроваджує надзвичайні заходи, а є лише засобом інформування Ради Європи про можливість їх запровадження відповідно до національного законодавства.
Інформування про відступи від зобов’язань за Конвенцією неодноразово подавалася й іншими країнами через введення воєнного стану, зокрема, Вірменією та Азербайджаном — в 2020 році, Туреччиною — у 1980 році. А от Франція у 2015 році заявила про дерогації (ситуація, за якої закон, постанова, або рішення скасовується частково) через теракти в Парижі.
Уперше про тимчасовий відступ від виконання деяких міжнародних зобов'язань Україна заявила у 2015 року, коли на території Донецької та Луганської областей проходила Антитерористична операція (АТО). Тоді народні депутати проголосували за відповідну постанову. Дерогація діяла саме в окремих районах вказаних регіонів.
Після повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року в Україні запровадили воєнний стан, відповідно, було розширено й перелік обмежень.
Листом від 28 лютого 2022 року постійний представник України поінформував Раду Європи про відступ від статей 3, ч. 3 ст. 8, 9, 12, 13, 17, 19, 20, 21, 22, 24, 25, 26, 27 Міжнародного пакту про громадянські й політичні права та пункту 3 статті 4 (Заборона рабства і примусової праці), статей 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя), 9 (Свобода думки, совісті і релігії), 10 (Свобода вираження поглядів), 11 (Свобода зібрань та об’єднання), 13 (Право на ефективний засіб правового захисту), 14 (Заборона дискримінації), 16 (Обмеження політичної діяльності іноземців) Конвенції, статтями 1 (Захист власності), 2 (Право на освіту) Додаткового протоколу, статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод (Свобода пересування).
На сайті Ради Європи ця інформація була розміщена 1 березня 2022 року.
Надалі, після кожного продовження воєнного стану постійний представник України подавав повідомлення про подовження зазначених відступів, тобто засвідчувалася незмінність стану. Так, у квітні 2024 Україна вже вдвадцяте уточнила перелік існуючих обмежень.
Згідно квітневого документу визначено конкретні заходи, які можуть запроваджувати під час воєнного стану з порушенням Конвенції:
- здійснення примусового відчуження об'єктів права приватної або комунальної власності для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в порядку, встановленому законом;
- запровадження комендантської години (заборону перебування на вулицях та в інших громадських місцях у визначений час без спеціально виданих перепусток і посвідчень) у встановленому порядку;
- встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства;
- проводження в установленому порядку огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажобагажу, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України;
- заборона проведення мирних зборів, мітингів, походів, демонстрацій та інших масових заходів;
- заборона або обмеження щодо вибору місця перебування чи місця проживання осіб на території, де введено воєнний стан;
- заборона громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку, змінювати місце проживання (місце перебування) без відповідного дозволу;
- встановлення військово-житлового обов'язку для фізичних та юридичних осіб.
Рада Європи 30 квітня опублікувала офіційне роз'яснення щодо повідомлення України про відступи за своїми зобов'язаннями, які випливають з Європейської конвенції з прав людини.
"Станом на 4 квітня 2024 року — всупереч повідомленням деяких ЗМІ, що ґрунтуються на неправдивій інформації — обсяг відступів був значно скорочений", – йдеться в роз'ясненні Ради Європи.
Міністр юстиції України Денис Малюська також наголосив, що Україна у квітні не призупинила захист, а навпаки — переглянула та забрала застереження щодо обмеження певного набору прав.
Серед іншого, Україна повідомила Раду Європи, що вилучено обмеження щодо дев’яти статей Міжнародного пакту про громадянські й політичні права та п'яти статей Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Відступи не поширюватимуться на статті щодо примусової праці; заборону дискримінації; свободи думки, совісті та релігії; права на ефективний засіб правового захисту; та обмеження на політичну діяльність іноземців.
Варто зазначити, що сам відступ від зобов’язань не обов’язково є визнанням того, що Україна не зможе гарантувати права, закріплені в Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Зазвичай це значить, что заходи, яких держава вживає, можуть передбачати відступ від її зобов’язань за Конвенцією.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3803
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 370
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 262
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23547
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17415
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17335
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13808
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11979