Подача заяв до Реєстру збитків для України: інструкції та вимоги
RD4U є системою обліку заяв про відшкодування збитків та зберігатиме докази, що обґрунтовують ці вимоги.
Російська агресія завдала безпрецедентних руйнування та пошкодження обʼєктів інфраструктури, житлового фонду, промисловості, енергетики, сфер освіти та охорони здоровʼя в Україні. За інформацією Київської школи економіки (KSE), станом на січень 2024 року сума прямих збитків, завданих українській інфраструктурі, сягнула майже 155 млрд. доларів. Звичайно, можна впевнено казати, що з того часу вони зросли. У травні 2023 року на Саміті Ради Європи у Рейк’явіку було оголошено про створення Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U). Він покликаний допомогти постраждалим задокументувати їхні збитки та є важливим для будь-якого механізму компенсації. Йдеться про одне з перших юридично обов’язкових рішень щодо притягнення Росії до відповідальності за її дії.
Сам Реєстр розташовується у нідерландській Гаазі, а його допоміжний офіс — в Україні. Фактично, RD4U є системою обліку заяв про відшкодування збитків та зберігатиме докази, що обґрунтовують ці вимоги. Тобто завдання Реєстру — приймати заяви та опрацьовувати їх: проводити категоризацію, класифікацію та систематизацію на основі певних критеріїв. Прийнятність заяв визначає Рада реєстру.
Так, згідно з правилами до RD4U можуть бути внесені заяви про збитки, втрати чи шкоду, які
- були завдані 24 лютого 2022 року або після цієї дати;
- були завдані на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води;
- спричинені міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.
Важливо зазначити, що Реєстр не оцінює вартість завданих збитків та не призначає жодних виплат. Ці функції будуть покладені на спеціальний міжнародний компенсаційний механізм, який наразі ще не створений.
Заяву до Реєстру наразі можна подати виключно в електронній формі через мобільний застосунок "Дія", а згодом це можна буде зробити й через вебпортал www.diia.gov.ua. Для того, щоб подати заяву, потрібно заповнити електронну форму заяви в "Дії", надавши відомості про себе, завдані пошкодження або руйнування та вказати розмір збитку (за наявності такої інформації).
Реєстр збитків починає свою роботу поетапно. На першому етапі українці зможуть подати через "Дію" заяви про знищені або пошкоджені:
- приватний будинок;
- квартиру;
- дачний будинок;
- садовий будинок;
- інше житлове приміщення.
Для подання заяви треба бути власником майна, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав (ДРРП), та мати Акт про обстеження від місцевої влади. Рекомендується надавати всі відповідні докази на підтримку заяви: будь-які документи, записи, заяви, фотографії або інші матеріали, які сприятимуть обробці та розгляду заяви Реєстром.
"Дія" допоможе зібрати якомога більше інформації, підтягуючи її з інших реєстрів та баз даних. Під час заповнення електронної форми заяви, вся ця інформація відображатиметься на екрані.
Більш детальні інструкції можна знайти на офіційному сайті RD4U (https://rd4u.coe.int/uk/).
Передбачається, що згодом заяви зможуть подати й ті власники зруйнованого чи пошкодженого майна, чия нерухомість розташована на тимчасово окупованих територіях.
Пізніше з’явиться й можливість задокументувати в міжнародному Реєстрі збитків через вимушене переміщення, шкоду життю, здоров'ю, тортури та сексуальне насильство. Загалом згодом RD4U прийматиме заяви від людей, бізнесу та держави стосовно більш ніж 40 категорій шкоди.
Щодо роботи офісу Реєстру у Києві, то вона зосереджена, зокрема, на підвищенні обізнаності та зміцненні співпраці між різними зацікавленими сторонами в Україні, включаючи регіональні та місцеві органи влади, бізнес, громадські організації тощо. Тут можуть допомогти й з розв'язанням низки проблем, зокрема деякі потерпілі можуть потребувати технічної допомоги в процесі подання заяви в системі "Дія", а інші — допомоги у зборі доказів. Крім того, є жертви, які через психологічний вплив війни потребують допомоги в формулюванні свого пережитого досвіду, щоб уникнути ретравматизації.
Зазначається, що київський офіс, що виконує функції хабу, відіграватиме важливу роль й у координації обміну інформацією, в тому числі щодо доказів, з іншими міжнародними організаціями, українськими органами влади та організаціями громадянського суспільства.
Очікується подання до RD4U від 6 до 8 мільйонів заяв. Лише в першій категорії — пошкодження або знищення житлової нерухомості — Реєстр передбачає, що отримає від 300 до 600 тисяч заяв про відшкодування.
Загалом, RD4U перетворився з ідеї у практичний інструмент, став першим кроком до створення механізму, який має забезпечити справедливість та компенсацію для постраждалих від війни.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 662
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 563
- Реформа "турботи" 173
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 110
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики 76
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35470
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
29575
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 14332
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11427
-
Як правильно користуватися SPF у місті та на пляжі – пояснює лікарка і науковиця Наталія Бобок
Життя 10693