Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
13.10.2016 11:25
Енергетика на порозі нової хвилі приватизації
В парламенті серйозно зацікавилися темою майбутньої приватизації вітчизняних енергетичних підприємств.
В парламенті серйозно зацікавилися темою майбутньої приватизації вітчизняних енергетичних підприємств. Варто нагадати, що представники влади нещодавно анонсували намір приватизувати наступні об’єкти: ПАТ «Хмельницькобленерго», ВАТ «Тернопільобленерго», ПАТ «Миколаївобленерго», АК «Харківобленерго», ПАТ «Запоріжжяобленерго» і ПАТ «Черкасиобленерго», ПАТ «Центренерго», державних ТЕС та вугільних підприємств.
В комітеті ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки відбулися перші слухання «Шляхи вдосконалення процесу приватизації та залучення приватного капіталу до об’єктів паливно-енергетичного комплексу України». Цього разу «на килим» запросили керівників державних установ, що опікуються відповідними питаннями – Міненерговугілля, Мінекономіки, Фонду державного майна та НКРЕКП. Під час других слухань депутати планують зустрітися з незалежними експертами, потенційними інвесторами, які озвучать своє бачення майбутніх приватизаційних процесів. А невдовзі нардепи вироблять свої зауваження та пропозиції. Зараз же депутатів цікавить питання, на яких етапах перебуває підготовка до майбутнього відчуження держмайна.
Підготовка обленерго до приватизації, як звітують керівники ФДМ, триває уже рік. Складність процедури пояснюється відсутністю RAV-регулювання (так зване стимулююче регулювання – система тарифоутворення на основі довгострокового регулювання тарифів; це потрібно, аби інвестор мав розуміння своїх майбутніх втрат та доходів). Як стверджує голова Фонду держмайна Ігор Білоус, щойно запровадять RAV-регулювання, процес буде прискорено.
Приватизація ТЕЦ зараз більше розглядається інвесторами як майданчик для можливостей будівництва нових об’єктів на альтернативних джерелах. Оскільки, як стверджує голова ФДМ Ігор Білоус, реальна вартість цих об’єктів набагато менша, аніж ціна металобрухту від цього підприємства та земельна ділянка під ними.
Щодо «Центренерго», то в цьому випадку зараз проходить процедура відбору радників. Їхня функція – здійснення оцінки та економічний висновок.
Вугільні шахти – найпроблематичніший напрямок. У стислі строки Міненерговугілля має вирішити низку питань для передачі цих підприємств Фонду держмайна. Й головною проблемою зараз є заборгованість перед гірниками насамперед у тих місцевостях, де окрім однієї шахти людям ніде працевлаштуватися.
Що стосується таких підприємств як «Енергоатом», «Нафтогаз», «Укртрансгаз», «Укргазвидобування», то тут бачення керівництва Фонду «консервативне» – вони мають бути виключно державними, але підпорядковуватися не міністерствам, а окремому холдингу…
Перший етап слухань засвідчив, що посадовців більше цікавить не те, хто заплатить вищу ціну за той чи інший об’єкт, а те, хто і як інвестуватиме у їхній подальший розвиток. Можливо, це – слушний підхід. Але попередній досвід приватизації енергетичних об’єктів засвідчив, що часто інвестори фактично перекладали взяті на себе зобов’язання на державу. Або ж збільшували тарифи. Яскравий приклад – використання розподільних газових мереж, нафтопереробні заводи…
Слід звернути увагу ще на один аспект. Станом на 1 жовтня ц. р. заборгованість постачальників електричної енергії перед ДП «Енергоринок» становить понад 29 млрд грн. Саме обленерго мають найбільшу заборгованість і повністю або частково перебувають у державній власності. Отже, їхній фінансовий стан викликає особливе занепокоєння. Можливо, питання не в приватизації, а в розумінні наскільки ефективно приймаються рішення на таких підприємствах? Як там відбуваються кадрові призначення? Який фінансовий результат вони отримують? І, нарешті, чому виникає така «захмарна» заборгованість?
А що від приватизації обленерго отримає споживач, тобто пересічний українець? Дуже не хотілося б, щоб відповіддю на це питання було: чергове збільшення тарифів, мовляв, це потрібно для оновлення інфраструктури абощо.
Вік українських енергетичних активів становить у середньому 40 років. Деякі об’єкти зношені на рівні 60-85%. При цьому споживання електричної енергії всіма категоріями споживачів зростає з року в рік. А енергопостачальні компанії не мають ресурсів, щоб забезпечувати безперебійне, якісне та безпечне електропостачання для споживачів електричної енергії.
Урядовці бачать один вихід із такої ситуації – виведення енергопідприємств з-під державної «опіки» й передача їх новим приватним власникам. При цьому чомусь забувається, що енергетичні об’єкти – це не тільки джерело наповнення бюджету, але й складові об’єднаної енергетичної системи. Таким чином роздержавлення не повинно спричинити її розбалансування та колапс. Адже кожне з цих підприємств виконує комплекс робіт з обслуговування безперебійної роботи паливно-енергетичного комплексу. А це, що особливо актуально сьогодні, забезпечує проходження осінньо-зимового максимуму для українського споживача…
Експерти ІСЕД залучені до другої фази парламентських слухань на тему перспектив приватизації вітчизняних енергетичних об’єктів. За 2-3 тижні ми оприлюднимо наше експертне бачення й пропозиції щодо цих процесів.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Как отменить штраф за неявку по повестке Віра Тарасенко 11:52
- Що допомагає вистояти в нестабільні часи: де знайти опори? Інна Бєлянська вчора о 16:39
- Перемога на полі бою: основа для реального миру Дмитро Пульмановський вчора о 16:09
- Припинення дії свідоцтва на ТМ у звязку з її невикористанням Ганна Палагицька вчора о 13:11
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 03.04.2025 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 03.04.2025 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 03.04.2025 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 03.04.2025 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 03.04.2025 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 03.04.2025 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 03.04.2025 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
Топ за тиждень
Популярне
-
Виробники майонезу переходять із соняшникової олії на ріпакову через мита Трампа
Бізнес 40021
-
Канада першою в G7 ліцензувала будівництво малого модульного реактора
Бізнес 5449
-
"Це катастрофа". Країна з найвищими митами від Трампа терміново готує делегацію до Вашингтона
Бізнес 5156
-
Польський чиновник хоче порт в Одесі, щоб експортувати зерно в Африку без посередників
Бізнес 3521
-
Усіх під землю. Як Фінляндія побудувала систему сховків і чи потрібно це Україні
Бізнес 3388
Контакти
E-mail: [email protected]