Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
13.10.2016 11:25
Енергетика на порозі нової хвилі приватизації
В парламенті серйозно зацікавилися темою майбутньої приватизації вітчизняних енергетичних підприємств.
В парламенті серйозно зацікавилися темою майбутньої приватизації вітчизняних енергетичних підприємств. Варто нагадати, що представники влади нещодавно анонсували намір приватизувати наступні об’єкти: ПАТ «Хмельницькобленерго», ВАТ «Тернопільобленерго», ПАТ «Миколаївобленерго», АК «Харківобленерго», ПАТ «Запоріжжяобленерго» і ПАТ «Черкасиобленерго», ПАТ «Центренерго», державних ТЕС та вугільних підприємств.
В комітеті ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки відбулися перші слухання «Шляхи вдосконалення процесу приватизації та залучення приватного капіталу до об’єктів паливно-енергетичного комплексу України». Цього разу «на килим» запросили керівників державних установ, що опікуються відповідними питаннями – Міненерговугілля, Мінекономіки, Фонду державного майна та НКРЕКП. Під час других слухань депутати планують зустрітися з незалежними експертами, потенційними інвесторами, які озвучать своє бачення майбутніх приватизаційних процесів. А невдовзі нардепи вироблять свої зауваження та пропозиції. Зараз же депутатів цікавить питання, на яких етапах перебуває підготовка до майбутнього відчуження держмайна.
Підготовка обленерго до приватизації, як звітують керівники ФДМ, триває уже рік. Складність процедури пояснюється відсутністю RAV-регулювання (так зване стимулююче регулювання – система тарифоутворення на основі довгострокового регулювання тарифів; це потрібно, аби інвестор мав розуміння своїх майбутніх втрат та доходів). Як стверджує голова Фонду держмайна Ігор Білоус, щойно запровадять RAV-регулювання, процес буде прискорено.
Приватизація ТЕЦ зараз більше розглядається інвесторами як майданчик для можливостей будівництва нових об’єктів на альтернативних джерелах. Оскільки, як стверджує голова ФДМ Ігор Білоус, реальна вартість цих об’єктів набагато менша, аніж ціна металобрухту від цього підприємства та земельна ділянка під ними.
Щодо «Центренерго», то в цьому випадку зараз проходить процедура відбору радників. Їхня функція – здійснення оцінки та економічний висновок.
Вугільні шахти – найпроблематичніший напрямок. У стислі строки Міненерговугілля має вирішити низку питань для передачі цих підприємств Фонду держмайна. Й головною проблемою зараз є заборгованість перед гірниками насамперед у тих місцевостях, де окрім однієї шахти людям ніде працевлаштуватися.
Що стосується таких підприємств як «Енергоатом», «Нафтогаз», «Укртрансгаз», «Укргазвидобування», то тут бачення керівництва Фонду «консервативне» – вони мають бути виключно державними, але підпорядковуватися не міністерствам, а окремому холдингу…
Перший етап слухань засвідчив, що посадовців більше цікавить не те, хто заплатить вищу ціну за той чи інший об’єкт, а те, хто і як інвестуватиме у їхній подальший розвиток. Можливо, це – слушний підхід. Але попередній досвід приватизації енергетичних об’єктів засвідчив, що часто інвестори фактично перекладали взяті на себе зобов’язання на державу. Або ж збільшували тарифи. Яскравий приклад – використання розподільних газових мереж, нафтопереробні заводи…
Слід звернути увагу ще на один аспект. Станом на 1 жовтня ц. р. заборгованість постачальників електричної енергії перед ДП «Енергоринок» становить понад 29 млрд грн. Саме обленерго мають найбільшу заборгованість і повністю або частково перебувають у державній власності. Отже, їхній фінансовий стан викликає особливе занепокоєння. Можливо, питання не в приватизації, а в розумінні наскільки ефективно приймаються рішення на таких підприємствах? Як там відбуваються кадрові призначення? Який фінансовий результат вони отримують? І, нарешті, чому виникає така «захмарна» заборгованість?
А що від приватизації обленерго отримає споживач, тобто пересічний українець? Дуже не хотілося б, щоб відповіддю на це питання було: чергове збільшення тарифів, мовляв, це потрібно для оновлення інфраструктури абощо.
Вік українських енергетичних активів становить у середньому 40 років. Деякі об’єкти зношені на рівні 60-85%. При цьому споживання електричної енергії всіма категоріями споживачів зростає з року в рік. А енергопостачальні компанії не мають ресурсів, щоб забезпечувати безперебійне, якісне та безпечне електропостачання для споживачів електричної енергії.
Урядовці бачать один вихід із такої ситуації – виведення енергопідприємств з-під державної «опіки» й передача їх новим приватним власникам. При цьому чомусь забувається, що енергетичні об’єкти – це не тільки джерело наповнення бюджету, але й складові об’єднаної енергетичної системи. Таким чином роздержавлення не повинно спричинити її розбалансування та колапс. Адже кожне з цих підприємств виконує комплекс робіт з обслуговування безперебійної роботи паливно-енергетичного комплексу. А це, що особливо актуально сьогодні, забезпечує проходження осінньо-зимового максимуму для українського споживача…
Експерти ІСЕД залучені до другої фази парламентських слухань на тему перспектив приватизації вітчизняних енергетичних об’єктів. За 2-3 тижні ми оприлюднимо наше експертне бачення й пропозиції щодо цих процесів.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв вчора о 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський вчора о 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 24.04.2025 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 24.04.2025 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 24.04.2025 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
Топ за тиждень
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 103
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 95
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 93
- 100 днів, які не повернули мир в Україну 85
Популярне
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 16698
-
У Вашингтоні вже розуміють, що не зможуть лише самотужки домогтися миру
Думка 12016
-
Трамп поспішає, бо і допомагає Кремлю, і штовхає його в економічну прірву одночасно
Думка 11490
-
А що ж Україна — де її винагорода за жертви і героїчний спротив
Думка 9567
-
Гормональні підказки після 30: коли втома, дратівливість і зайва вага — це не випадковість
Життя 7614
Контакти
E-mail: [email protected]