Війна і металургія. Як галузь бореться за людей в умовах катастрофи
Ми часто повторюємо фразу про те, що “у кожного свій фронт”, однак в українського бізнесу їх кілька.
Війна боляче вдарила по гірничо-металургійному бізнесу. Країна втратила контроль над третиною металургійних потужностей, а разом з тим – джерело значних надходжень від експорту.
За останні 6 місяців металургійні підприємства скоротили випуск сталі, чавуну і прокату майже як на 60% порівняно з таким самим періодом 2021 року. Різке падіння доходів, загроза обстрілів, змушують переводити виробництва у простій, скорочувати до ⅔ навантаження працівників.
Окрім фінансових, є й величезні людські втрати. Десятки працівників з Маріупольського та Авдіївського підприємств вважаються зниклими безвісти. Деякі отримали поранення і вже не зможуть повернутися до роботи, якій присвятили роки життя.
Ми часто повторюємо фразу про те, що “у кожного свій фронт”, однак в українського бізнесу їх кілька: оборонний, економічний, соціальний, гуманітарний. До того ж бізнес продовжує займатися своєю безпосередньою справою, щоб отримувати надходження, платити людям зарплати і зберігати трудові колективи.
Як бізнес працює на Перемогу
Кожне підприємство, яке є учасником Федерації металургів України, з перших днів повномасштабної війни допомагає армії. Вони також працевлаштовують вимушених переселенців і створюють умови для їхньої кращої адаптації, закуповують медичну техніку, відправляють гуманітарні вантажі туди, де їх гостро потребують.
Тисячі металургів та гірників захищають країну в територіальній обороні або ЗСУ, тож підприємства закуповують захисне спорядження, допомагають цілим підрозділам.
Наприклад, компанія Інтерпайп закупила екіпіровку та амуніцію для своїх 540 мобілізованих працівників; надала супутникові телефони, портативні електростанції, комплекти для ретрансляції мобільного зв’язку та інтернету, а також іншу техніку бригадам Дніпропетровської області. Загалом на допомогу армії та цивільному населенню Інтерпайп вже витратив більше 25 млн$.
Гуманітарна допомога та підтримка лікарень, які приймають поранених бійців, також в зоні уваги бізнесу. АрселорМіттал Кривий Ріг передав місцевим лікарням хірургічне обладнання та медичні засоби на суму 350 тис$. Крім того, підприємство надало для харчування вимушених переселенців близько 26 тонн овочів, інші продукти.
Група Метінвест має розгалужену структуру і багато соціальних векторів. На потреби армії, підтримання національної економіки, допомогу співробітникам і мирним жителям компанія вже спрямувала понад 1,7 млрд грн. Зокрема, українські захисники отримають 100 тисяч бронежилетів. Вже надано майже 1,5 тиc тепловізорів, 18 тис бронекасок, 27 тис турнікетів і 500 аптечок, 20 машин швидкої медичної допомоги, 100 автомобілів.
Окрема увага компанії спрямована на підтримку працівників-переселенців. Такому піклуванню про людей, думаю, варто повчитися і нашим західним партнерам.
По-перше, компанія заявила про готовність працевлаштувати маріупольців на інших підприємствах групи в Запоріжжі, Кривому Розі, Покровську та Кам'янському. По-друге, співробітникам допомагають продуктовими наборами, підтримують у пошуку житла, забезпечують медичною, психологічною допомогою. Якщо професії (кваліфікації) маріупольців не відповідають потребам, Метінвест пропонує безоплатне перенавчання. Додатково таким працівникам надають значні фінансові бонуси.
Інвестують у Перемогу також в Ferrexpo. Компанія заснувала Спеціальний Гуманітарний фонд з капіталом у 15 млн$. Там вивчають потреби громад, що постраждали від бойових дій, і оперативно організовують їх забезпечення. Допомога передбачає надання харчів, питної води, одягу, взуття, предметів гігієни, медичного обладнання та ліків, комунальної техніки, транспортних засобів та іншого.
Працюємо заради миру
Щодня військові захищають нас від прильотів, тоді як бізнес тримає тил. У ньому треба постійно виготовляти, експортувати, передавати, закуповувати, сплачувати і забезпечувати.
Суспільство, роботодавці та держава демонструють неймовірну згуртованість. Важливо не втрачати темп, не опускати руки і пам'ятати, що після найтемнішої ночі обов'язково настає світанок.
Світанок нашої Перемоги!
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13436
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 13041
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5173
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4568
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 4458