Декларування "по-новому" – що буде далі з деклараціями чиновників
Основна кампанія з електронного декларування цьогоріч завершена. Але чи стане вона дієвою та ефективною?
Основна кампанія з електронного декларування цьогоріч завершена. Але чи стане вона дієвою та ефективною?
Торік чиновники подавали декларації до 1 червня, але цього року все закінчилось, як і завжди — 1 квітня. Проте 2021 став першим роком, коли декларації подавались в умовах браку дієвих стримувальних санкцій за брехню в деклараціях або їх неподання.
Йдеться про відсутність позбавлення волі, яке було передбачено раніше. А саме — потенційні два роки тюрми за брехню в деклараціях на суму від приблизно півмільйона гривень. Однак Конституційний Суд своїм рішенням від 27 жовтня 2020 року скасував таку відповідальність за брехню в деклараціях чи їх неподання. Тож цього року, навіть якщо набрехати в деклараціях на суму від 9 мільйонів, — в'язниця не загрожуватиме. Натомість є штраф у кілька десятків тисяч гривень, а також обмеження волі — так званий “гуртожиток”.
Це могло стимулювати чиновників несерйозно віднестись до правдивого заповнення декларації.
Насправді депутати не вчинили якихось спроб полагодити цю систему після прийняття так званого “компромісу” у грудні 2020 року, яким вони відновили нібито належну, з їх точки зору, кримінальну відповідальність за недостовірне декларування.
Відповідний законопроєкт Зеленського №4651 на посилення існуючих санкцій був внесений до зали парламенту тільки у березні, десь у підвал порядку денного, і він не був розглянутий — до нього черга так і не дійшла. До того він затягувався з розглядом на відповідному профільному комітеті Монастирського. Зараз стала публічною інформація, що спікер Разумков звернувся до Венеціанської комісії з проханням надати свій висновок щодо цього законопроєкту. І це дивне прохання, адже цей законопроєкт за своєю побудовою не дуже відрізняється від тої ситуації, що Венеціанська комісія вже аналізувала в кінці минулого року.
Однак висновок Венеціанської комісії очікується у липні, виходячи з інформації на її сайті. Фактично після всіх цих затягувань у депутатів буде 4 місяці: з вересня до кінця грудня, щоб посилити кримінальну відповідальність. Наразі невелике покарання взагалі може не застосуватись, тому що передбачається тільки два роки на перевірку декларації, розслідування і розгляд цієї справи в суді, до того як вирок набуде законної сили. Це дуже маленький термін, та й зусилля не варті передбачених потенційних наслідків. Тому нові склади злочину щодо недостовірного декларування фактично залишаються недієвими.
З огляду на таку ситуацію, НАЗК і НАБУ варто фокусуватися радше на пошуку ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів, ніж на пошуку саме недостовірних відомостей у деклараціях. Там термін позовної давності більший — 4 роки. До того ж є поріг для цивільної конфіскації — 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (це приблизно 1 млн грн), коли САП може клопотати про стягнення в дохід держави необґрунтованих активів.
А вже за незаконні активи розміром у 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — це 6,831 млн гривень — наступає санкція за незаконне збагачення у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років. Тому й перспективи розслідування таких справ будуть значно кориснішим для країни — і з точки зору покарання, і щодо запобігання аналогічних випадків в майбутньому.
НАЗК також може користуватися логічним та арифметичним контролем і положеннями законодавства про обов'язкові повні перевірки топчиновників. Додатково Національному агентству необхідно належно врегулювати процедуру проведення моніторингу життя для застосування її для пошуку ознак незаконного збагачення чи необґрунтованих активів. Проте не варто забувати, що в Конституційному Суді досі існує подання про визнання неконституційним незаконного збагачення, тому що це рішення не було прийняте у жовтні 2020 року.
Тож ми ще можемо побачити рішення КСУ щодо повторного скасування незаконного збагачення з невідворотним — ні, не покаранням, а закриттям усіх проваджень, які розслідували НАБУ або розглядалися в судах. А це буде дуже і дуже прикро. Адже конституційна реформа має бути здійснена, і здійснена відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії.
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 16100
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5625
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4066
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3360
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 2654