Що мотивує український бізнес лишатись у "білому" полі?
Умови ведення бізнесу в Україні, на жаль, неоднакові для всіх. Кожен, хто намагається грати за офіційними правилами, автоматично втрачає конкурентоспроможність по відношенню до «тіньовиків».
Щодня Україна втрачає сотні, якщо не тисячі, робочих рук, що їдуть до країн Східної Європи та створюють там додану вартість. В той час, як в самій Україні занепадає промисловість, а економіка залишається орієнтованою на видобуток та експорт сировини.
Щодня Україну покидають не лише працівники, але й роботодавці. Приватний бізнес не витримує реалій українського державного регулювання та бюрократичної системи контролю. Тисячі підприємців, через неможливість вести чесний бізнес в Україні, перереєстровуються у набагато привабливіших Естонії, Польщі, Чехії тощо, не зазнаючи при цьому збитків.
Система в Україні вибудувана таким чином, що кожен, хто намагається грати за офіційними правилами автоматично втрачає конкурентоспроможність по відношенню до «тіньовиків». Підприємець, який чесно реалізує легальну продукцію врешті-решт стикається зі збитками, через те, що ринок переповнений конкурентами, які реалізовують контрафакт та контрабанду.
Рівень «тіньової» економіки в Україні за різними підрахунками складає від 35% до майже 50% від ВВП. Це означає, що практично кожен третій підприємець грає не за офіційними правилами, а живе у «паралельній економіці», в якій можна отримувати набагато більші прибутки, не несучи при цьому ніякої відповідальності та соціального навантаження.
Однією з причин такого стану речей є надзвичайно низький рівень контролю на останньому етапі реалізації товару або послуги. Сьогодні продавець, насправді, не зацікавлений видавати фіскальні чеки. Адже це означає, що він покаже свої справжні обороти, справжні доходи та розкриє походження товару.
Через суттєві системні недоліки у секторі роздрібного продажу товарів Україна відлякує як потенційних інвесторів, так і тих підприємців, які працювали тут протягом тривалого часу. Більше того, через дешевизну реалізації «сірого» імпорту через підприємців, що працюють в тіні та не реєструють свої операції, вимирає українське виробництво. Адже жоден внутрішній виробник не може змагатись з дешевим імпортом, з якого не сплачуються жодні податки чи збори.
Для вирішення цієї проблеми необхідний комплекс заходів, одним з яких є іноваційний механізм, який передбачає перенесення функції нагляду за сферою роздрібної торгівлі з неефективних держслужбовців на самих споживачів. Останні відчують вигоду, якщо виявлять незаконного торгівця — держава надасть їм винагороду у розмірі 100% вартості придбаного по нефіскальному чеку товару (якщо його вартість перевищує 850 гривень).
Саме такий підхід запропонувало Міністерство фінансів опублікувавши для публічного обговорення проект закону про так звані «кешбеки». Даний законопроект має стимулювати роздрібних торгівців видавати фіскальні касові чеки та призведе до відбілювання роздрібного бізнесу в цілому.
Необхідно підкреслити, що ця ініціатива пов’язана з використанням касових апаратів тими суб’єктами господарської діяльності, які зобов’язані вже зараз робити це згідно закону, але ухиляються під будь-якими приводами. Вказаний вище законопроект ніяким чином не передбачає розширення фіскалізації.
Звісно, використовуватись касові апарати підприємцями будуть більш активно. Торгові точки, що працюють чесно, вже сьогодні мають касові апарати і не понесуть ніяких витрат. Ті ж, хто ухилявся від користування реєстраторами розрахункових операцій, вимушені будуть почати їх використовувати.
Разом із запровадженням системи «кешбеків» необхідно паралельно здешевлювати та спрощувати використання РРО, зокрема за допомогою запровадження альтернативних засобів, таких як програмне забезпечення на смартфонах, планшетах та комп’ютерах у якості РРО.
Крім того, для реалізації реформи, яку запропонував Мінфін, необхідно здійснити декілька важливих кроків. А саме:
- розробити якісну систему ідентифікації покупця та встановити оптимальний перелік документів для подачі звернення споживача до ДФС при виявленні нефіскального чеку. Це важливо для уникнення зловживань з боку споживачів;
- створити та забезпечити безперервне функціонування відкритого реєстру фіскальних чеків з цілодобовою можливістю їхньої перевірки;
- провести комплекс заходів з боку ДФС, що створить умови для унеможливлення зловживань нормами закону співробітниками служби, забезпечить максимальний відсоток премій для покупців та мінімізує корупційні ризики.
На думку українських виробників прийняття законопроекту Мінфіну у майбутньому матиме позитивний вплив на конкуренцію на ринку роздрібної торгівлі. Адже працюючи через касовий апарат, податки почнуть платити всі підприємці на однакових умовах. Як наслідок, ті хто уникав їхньої сплати та, відповідно, мав значні конкурентні переваги на ринку, будуть вимушені грати за правилами. Бізнес стане більш прозорим, а отже — конкурентноздатним.
Створення прозорого та ефективного ринку, а також умов для ведення бізнесу в Україні — це перший крок, що допоможе не лише зупинити міграцію з України, але й відкриє нашу країну для нових інвесторів, нових проектів. Звичайно, що це не панацея від всіх «хвороб» української економіки. Попереду ще довга та терниста дорога реформ. Проте для українського «білого» бізнесу ухвалення законопроекту Мінфіну стане справжньою революцією, яка створить в країні по справжньому конкурентне середовище та поверне довіру до української економіки, а самим українцям — до вітчизняного бізнесу.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 681
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 366
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 219
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 24982
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 23625
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 20484
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7954
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6758