Що мотивує український бізнес лишатись у "білому" полі?
Умови ведення бізнесу в Україні, на жаль, неоднакові для всіх. Кожен, хто намагається грати за офіційними правилами, автоматично втрачає конкурентоспроможність по відношенню до «тіньовиків».
Щодня Україна втрачає сотні, якщо не тисячі, робочих рук, що їдуть до країн Східної Європи та створюють там додану вартість. В той час, як в самій Україні занепадає промисловість, а економіка залишається орієнтованою на видобуток та експорт сировини.
Щодня Україну покидають не лише працівники, але й роботодавці. Приватний бізнес не витримує реалій українського державного регулювання та бюрократичної системи контролю. Тисячі підприємців, через неможливість вести чесний бізнес в Україні, перереєстровуються у набагато привабливіших Естонії, Польщі, Чехії тощо, не зазнаючи при цьому збитків.
Система в Україні вибудувана таким чином, що кожен, хто намагається грати за офіційними правилами автоматично втрачає конкурентоспроможність по відношенню до «тіньовиків». Підприємець, який чесно реалізує легальну продукцію врешті-решт стикається зі збитками, через те, що ринок переповнений конкурентами, які реалізовують контрафакт та контрабанду.
Рівень «тіньової» економіки в Україні за різними підрахунками складає від 35% до майже 50% від ВВП. Це означає, що практично кожен третій підприємець грає не за офіційними правилами, а живе у «паралельній економіці», в якій можна отримувати набагато більші прибутки, не несучи при цьому ніякої відповідальності та соціального навантаження.
Однією з причин такого стану речей є надзвичайно низький рівень контролю на останньому етапі реалізації товару або послуги. Сьогодні продавець, насправді, не зацікавлений видавати фіскальні чеки. Адже це означає, що він покаже свої справжні обороти, справжні доходи та розкриє походження товару.
Через суттєві системні недоліки у секторі роздрібного продажу товарів Україна відлякує як потенційних інвесторів, так і тих підприємців, які працювали тут протягом тривалого часу. Більше того, через дешевизну реалізації «сірого» імпорту через підприємців, що працюють в тіні та не реєструють свої операції, вимирає українське виробництво. Адже жоден внутрішній виробник не може змагатись з дешевим імпортом, з якого не сплачуються жодні податки чи збори.
Для вирішення цієї проблеми необхідний комплекс заходів, одним з яких є іноваційний механізм, який передбачає перенесення функції нагляду за сферою роздрібної торгівлі з неефективних держслужбовців на самих споживачів. Останні відчують вигоду, якщо виявлять незаконного торгівця — держава надасть їм винагороду у розмірі 100% вартості придбаного по нефіскальному чеку товару (якщо його вартість перевищує 850 гривень).
Саме такий підхід запропонувало Міністерство фінансів опублікувавши для публічного обговорення проект закону про так звані «кешбеки». Даний законопроект має стимулювати роздрібних торгівців видавати фіскальні касові чеки та призведе до відбілювання роздрібного бізнесу в цілому.
Необхідно підкреслити, що ця ініціатива пов’язана з використанням касових апаратів тими суб’єктами господарської діяльності, які зобов’язані вже зараз робити це згідно закону, але ухиляються під будь-якими приводами. Вказаний вище законопроект ніяким чином не передбачає розширення фіскалізації.
Звісно, використовуватись касові апарати підприємцями будуть більш активно. Торгові точки, що працюють чесно, вже сьогодні мають касові апарати і не понесуть ніяких витрат. Ті ж, хто ухилявся від користування реєстраторами розрахункових операцій, вимушені будуть почати їх використовувати.
Разом із запровадженням системи «кешбеків» необхідно паралельно здешевлювати та спрощувати використання РРО, зокрема за допомогою запровадження альтернативних засобів, таких як програмне забезпечення на смартфонах, планшетах та комп’ютерах у якості РРО.
Крім того, для реалізації реформи, яку запропонував Мінфін, необхідно здійснити декілька важливих кроків. А саме:
- розробити якісну систему ідентифікації покупця та встановити оптимальний перелік документів для подачі звернення споживача до ДФС при виявленні нефіскального чеку. Це важливо для уникнення зловживань з боку споживачів;
- створити та забезпечити безперервне функціонування відкритого реєстру фіскальних чеків з цілодобовою можливістю їхньої перевірки;
- провести комплекс заходів з боку ДФС, що створить умови для унеможливлення зловживань нормами закону співробітниками служби, забезпечить максимальний відсоток премій для покупців та мінімізує корупційні ризики.
На думку українських виробників прийняття законопроекту Мінфіну у майбутньому матиме позитивний вплив на конкуренцію на ринку роздрібної торгівлі. Адже працюючи через касовий апарат, податки почнуть платити всі підприємці на однакових умовах. Як наслідок, ті хто уникав їхньої сплати та, відповідно, мав значні конкурентні переваги на ринку, будуть вимушені грати за правилами. Бізнес стане більш прозорим, а отже — конкурентноздатним.
Створення прозорого та ефективного ринку, а також умов для ведення бізнесу в Україні — це перший крок, що допоможе не лише зупинити міграцію з України, але й відкриє нашу країну для нових інвесторів, нових проектів. Звичайно, що це не панацея від всіх «хвороб» української економіки. Попереду ще довга та терниста дорога реформ. Проте для українського «білого» бізнесу ухвалення законопроекту Мінфіну стане справжньою революцією, яка створить в країні по справжньому конкурентне середовище та поверне довіру до української економіки, а самим українцям — до вітчизняного бізнесу.
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко вчора о 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев вчора о 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик вчора о 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко вчора о 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
- Встановлення опіки над майном зниклої безвісти особи: що змінилося? Ольга Оніщук 28.01.2025 10:47
- Корпоративні права: коли починається ваша частка в бізнесі? Світлана Приймак 28.01.2025 09:56
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси Анастасія Опанасюк 27.01.2025 17:12
- Як дизайн опенспейса впливає на плинність кадрів Алеся Карнаухова 27.01.2025 15:09
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 5050
-
З Києва до Ніжина запустять оновлену електричку: фото до модернізації і після
Бізнес 3414
-
Оренда проти приватизації. Як захистити Житній ринок у Києві від зруйнування
Бізнес 2738
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 2487
-
Ймовірно, саме зараз для України виникає ризик піти шляхом Грузії та Угорщини
Думка 2454