Приємна неточність у списках полонених
Віддуння боїв під хатою у автора неофіційного гімну української нації "Любіть Україну!" Володимира Сосюри, який народився у Дебальцевому і незрівнянно описав своє українське гніздо - село Третю Роту під Лисичанськом.
Пізно ввечері, 21 лютого ц.р., з’явилисясписки перших тридцяти дев’яти наших хлопців, звільнених з полону терористів. Іхоч мені там начебто нікого розшукувати, уважно читаю прізвища, бо все ж ценаші дорогі люди, борці за незалежність України. І коли це враз завмираю від несподіванки:Олег Сінкевич…
Перше, що подумалось: «Він так і незаїхав…»
Є у мене журналістський побратим – ГеоргійСенкевич. Колись ще дев’ятнадцятилітнім парубком мене з далекої районноїгазетини позвали на роботу до обласної молодіжної у Вінницю. Газета величалася -«Комсомольське плем'я», видавалася великим форматом, у ній вже тоді трудилосядвоє чи троє письменників, драматургів, і виходила вона аж на чотириобласті одразу – Вінницьку, Хмельницьку, Тернопільську та Чернівецьку. Такзване, зональне видання Подільського економічного регіону. А в тому колективічи не першою творчою зіркою був Жора Сенкевич – блискучий журналіст. Йогостатями я буквально зачитувався. І ось стоячи в коридорі редакції, очікуючиаудієнції у редактора, де мала, власне, вирішитись моя доля – беруть мене чи нідо «КП», я з величезною увагою розглядав стінну газету журналістів, зіткану зрізних курйозних світлин із життя працівників редакції з кумедними іжартівливими підписами до них. Як нині пам’ятаю, що на одному із знімків був зображенийГеоргій Сенкевич із маленьким сином. А поруч стояв підпис: «Тато є тато…»
Я навчався журналістської майстерності уЖори, а потім, коли в кар’єрі випередив його, перейшов працювати уже в газету«Сільські вісті», рекомендував у власкори цього видання по Донбасу. Звідти Г.Сенкевича, як чудового майстра газетного рядка, перевили в апарат редакції достолиці. Вийшовши на пенсію, Жора створив власне видавництво, і за головнускрипку у ньому став грати син Олег. Він чудово верстає книги. Має гарніхудожні смаки дизайнера. Готував до друку тритомник Івана Драча, десятитомникВолодимира Яворівського, багато книг Миколи Рябого.
Останній, власне, й сказав мені якось, щопідготував до друку новий роман, але шкода, що Олега Сенкевича немає, а такгарно, як це вміє робити він, книгу зладнати не може ніхто. «А чим зайнятий синЖори?», - уточнив я. «Добровольцем пішов на фронт», - відповів МиколаОлександрович. Ще він сказав, що воює Олег Сенкевич «під хатою ВолодимираСосюри», себто в Дебальцевому, де народився поет. І бував там опрічЛисичанська, де колись містилося оспіване в поезіях творця бідарське село ТретяРота – родинна колиска Сосюри.
Після тієї розмови, я став переглядатитомики Володимира Сосюри і наштовхнувся на одну примітну деталь, якої раніше незастеріг в біографії великого поета. Виявляється, Володимир Миколайович впершеодружився на, як і він, студентці, Вірі Каперівній Берзіній - колишньомуполітруку червоноармійського ескадрону. Мешкали в Харкові. Очарування юнацькихстосунків вилилося в поему, яку він присвятив її – «Робфаківка». Але вродженамосковітська пихатість, страшобратське ставлення навіть до близької людинивзяло верх, і відраза до всього українського, а понад усе до віршів поета,стали нестерпними. Вони розлучилися, не зважаючи на те, що з’явилося двоєсинів. Сосюра, який згодом напише неформальний гімн нашої нації – «ЛюбітьУкраїну!» - не міг допустити того, щоб над ним насміхалися, як над представникоммовбито нижчої раси.
Зцього приводу він згодом напише:
Ми з тобою зійшлися в маю,
Ще не знав я, що значить ідея.
Ти й тоді Україну мою
не любила, сміялася з неї.
Сказано це 1930 року – вісімдесят п’ятьліт тому! Одначе проблема українофобства в великоруських макітрах, як бачимо,не потухла, а навпаки лише загострилася. «Брати» з ментальністю орди, вирішилидовести свою зверхність уже з допомогою зброї. Все повернулося смертоносноюординською навалою, атаками «Градів» і вогненних смерчів. Ніяк не втихомиритьсязлочинне московітство у своїй ненависті проти українства.
Від Миколи Рябого дізнався, що ОлегСенкевич після Водохреща з’явився на кілька діб у Києві. Це була коротенька відпустказ передової. Набрав телефон вояка, запропонував взяти в дорогу з десятокпримірників моєї нової книги «Свічкана вітрі», де розкриваються внутрішні причини і механізмиміжнародного російсько-українського конфлікту. Нехай хлопці почитають упередишку поміж боями. Він пообіцяв, що неодмінно заїде, забере. Але, мабуть,труба швидше передбачуваного позвала в дорогу – не з’явився на моєму порозі…
І ось це повідомлення у списку звільненихвійськовополонених.
Першим на світанку телефоную батькові –Георгію Іполитовичу Сенкевичу. Телефон вимкнено. Набираю Олега. Обзивається.Кажу, що прочитав у переліках… Він сміється. «То, - каже, - не я… Виходить, щеє такий вірний побратим… Ми зараз у Маріуполі. Відпочиваємо, набираємось сил,поповнюємо ряди, а тоді на передову… Я ж воюю у знаменитому батальйоні «Донбас»…
Вітаю батьків і рідних Олега Сінкевича,якого 21 лютого ц.р. звільнили з полону!
- Фінансові вигоди від цифровізації: як скоротити витрати та покращити фінансову прозорість? Олександр Вернігора вчора о 11:31
- Будівництво на прибережній смузі: деталі розгляду скарги Павло Васильєв 15.03.2025 00:00
- Закон 12093: что следует знать о скидках на штрафы ТЦК Віра Тарасенко 14.03.2025 23:07
- Облігації у 2025: золота можливість чи пастка? Петро Цибуля 14.03.2025 13:23
- Drill, БЕБ, drill Євген Магда 14.03.2025 11:43
- Парламент підтримав "знижку мінус 50%" за порушення правил військового обліку Анна Даніель 13.03.2025 18:24
- Трагедія в Одесі в контексті Рішення ЄС: Де межа відповідальності держави? Дмитро Зенкін 13.03.2025 14:21
- Російське бачення "припиненння війни" Георгій Тука 13.03.2025 09:24
- Які поважні причини неприбуття до ТЦК та СП по повістці? Що треба знати? Віталій Соловей 13.03.2025 01:26
- Ринок автобусів в Україні у 2024 році та прогнози на 2025 рік Микита Гайдамаха 12.03.2025 22:33
- Ограниченно пригодные: кто должен пройти ВВК до 5 июня? Віра Тарасенко 12.03.2025 22:20
- Санкції з металом в голосі Євген Магда 12.03.2025 17:18
- Україна має підтримати прагнення Туреччини вступити в ЄС Любов Шпак 12.03.2025 15:48
- Зелене майбутнє України очима молоді у 2025 році Оксана Захарченко 12.03.2025 14:47
- Стосунки з собою Людмила Євсєєнко 12.03.2025 10:00
-
Боровся зі зросійщенням, конфліктував із Трухановим: що відомо про Дем'яна Ганула
10396
-
Трамп, Disney, Леді Гага: передбачення "Сімпсонів" — випадкові жарти чи сценарій нашого майбутнього
Життя 9799
-
Дніпро — це офіси, SOHO й ескортниці? Репортаж про життя міста під час війни
6675
-
Euractiv: У ЄС придумали, як обійти вето Угорщини та надати до 40 млрд євро Україні
Фінанси 6325
-
Citigroup попередив, що нафта нижче від $60 за барель підірве видобуток у США
Бізнес 5628