Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
25.11.2015 21:37
Чим наука прогнівила?
Наука - це жінка, а жінка - найкраще творіння, яке треба берегти.
В сучасних кризових умовах урядом приймаються не завжди зважені рішення, які не мають під собою практичної апробації, та ґрунтовної оцінки наслідків їх імплементації. Це негативно впливає на соціально економічний стан та розвиток держави в цілому.
Як правило всі сучасні реформи сьогодення відбуваються під супровід гучних заяв, таких як: «Завтра підемо разом вперед, якщо куля в лоб - то куля в лоб, але чесно, справедливо і сміливо» [1], або «Люди і влада живуть у різних вимірах, які не перетинаються. Коли посадові особи приходять в уряд або в Раду, то там все нормально - мухи не кусають, світло горить» [2]. Ось цей девіз, мені сподобався найбільше: «Лякати світ потрібно не ядерною зброєю, лякати потрібно економічним зростанням» [3]. Думаю всі зрозуміли, кому належать ці «крилаті фрази». Цілком і повністю погоджуюсь з доречністю всіх висловлювань, та з такою принциповою позицією.
Наразі до чого я веду. Нещодавно, під час засідання уряду, прем’єр міністр України А. Яценюк, висловив свій сумнів, щодо прозорості використання мільярдних коштів, які виділяють на наукові дослідження [4]. А потім, ще масла в вогонь підлив народний депутата В. Пензеник, який заявив, що не варто виділяти кошти на утримання споруд, в яких знаходяться наукові установи, забезпечувати фінансування досліджень, які не мають швидкого комерційного ефекту, сплачувати підготовку аспірантів і т. д. [5]. Стає зрозумілим, що зараз почнуться революційні реформи Академії наук, співробітником якої зокрема, я являюсь. Реформи, це те, чого зараз вимагає світова громадськість, те, що необхідно громадянам України, задля розбудови щасливого майбутнього. Але чи достатньо аргументів задля різких висловлювань, і тим паче рішучих дій? Чи сформовані напрями та етапи реформування. На тлі сучасних подій радикальні зміни можуть призвести до непоправних втрат. Найголовніше, зараз не завдати шкоди, тому надбанню, яке ми маємо. Не потрібно наступати на ті ж самі граблі.
У 2004 році оцінено соціально-економічні наслідки приватизації, яка розпочалася в 1992 році. І ця оцінка далеко не позитивна. Наряду з мізерним позитивним впливом, більшість дослідників оцінюють її як «пограбування» народу, який, нібито, «втратив загальнонародну власність, за безцінь приватизовану злодіями за сприяння реформаторів» [6].Необхідність проведення фундаментальних досліджень, які наразі здійснює академія наук, можна обґрунтувати, дуже швидко. Оскільки Економічне зростання, яким ми повинні лякати світ — це зміна результатів функціонування економіки.
Розрізняють екстенсивне й інтенсивне економічне зростання. Екстенсивний тип зростання здійснюється шляхом збільшення обсягів залучених до процесу виробництва ресурсів. Інтенсивний тип — це такий, який здійснюється шляхом ефективнішого використання ресурсів на основі науково-технічного прогресу та найкращих форм організації виробництва [7]. Науково-технічний прогрес — це неперервний процес одержання і нагромадження наукових знань, їх матеріалізація в елементи техніки, впровадження останньої у виробництво і всі сфери життя. Тому, НТП слід розглядати як систему, що охоплює три взаємопов'язані стадії: науку, техніку, виробництво [8]. А «Мільярдні кошти, які виділяються на наукові дослідження, і просто пропадають треба шукати не у науковців в кишенях, в яких і без того, як співав Анатолій Солов’яненко: «гуде вітер вельми в полі…».
Як правило всі сучасні реформи сьогодення відбуваються під супровід гучних заяв, таких як: «Завтра підемо разом вперед, якщо куля в лоб - то куля в лоб, але чесно, справедливо і сміливо» [1], або «Люди і влада живуть у різних вимірах, які не перетинаються. Коли посадові особи приходять в уряд або в Раду, то там все нормально - мухи не кусають, світло горить» [2]. Ось цей девіз, мені сподобався найбільше: «Лякати світ потрібно не ядерною зброєю, лякати потрібно економічним зростанням» [3]. Думаю всі зрозуміли, кому належать ці «крилаті фрази». Цілком і повністю погоджуюсь з доречністю всіх висловлювань, та з такою принциповою позицією.
Наразі до чого я веду. Нещодавно, під час засідання уряду, прем’єр міністр України А. Яценюк, висловив свій сумнів, щодо прозорості використання мільярдних коштів, які виділяють на наукові дослідження [4]. А потім, ще масла в вогонь підлив народний депутата В. Пензеник, який заявив, що не варто виділяти кошти на утримання споруд, в яких знаходяться наукові установи, забезпечувати фінансування досліджень, які не мають швидкого комерційного ефекту, сплачувати підготовку аспірантів і т. д. [5]. Стає зрозумілим, що зараз почнуться революційні реформи Академії наук, співробітником якої зокрема, я являюсь. Реформи, це те, чого зараз вимагає світова громадськість, те, що необхідно громадянам України, задля розбудови щасливого майбутнього. Але чи достатньо аргументів задля різких висловлювань, і тим паче рішучих дій? Чи сформовані напрями та етапи реформування. На тлі сучасних подій радикальні зміни можуть призвести до непоправних втрат. Найголовніше, зараз не завдати шкоди, тому надбанню, яке ми маємо. Не потрібно наступати на ті ж самі граблі.
У 2004 році оцінено соціально-економічні наслідки приватизації, яка розпочалася в 1992 році. І ця оцінка далеко не позитивна. Наряду з мізерним позитивним впливом, більшість дослідників оцінюють її як «пограбування» народу, який, нібито, «втратив загальнонародну власність, за безцінь приватизовану злодіями за сприяння реформаторів» [6].Необхідність проведення фундаментальних досліджень, які наразі здійснює академія наук, можна обґрунтувати, дуже швидко. Оскільки Економічне зростання, яким ми повинні лякати світ — це зміна результатів функціонування економіки.
Розрізняють екстенсивне й інтенсивне економічне зростання. Екстенсивний тип зростання здійснюється шляхом збільшення обсягів залучених до процесу виробництва ресурсів. Інтенсивний тип — це такий, який здійснюється шляхом ефективнішого використання ресурсів на основі науково-технічного прогресу та найкращих форм організації виробництва [7]. Науково-технічний прогрес — це неперервний процес одержання і нагромадження наукових знань, їх матеріалізація в елементи техніки, впровадження останньої у виробництво і всі сфери життя. Тому, НТП слід розглядати як систему, що охоплює три взаємопов'язані стадії: науку, техніку, виробництво [8]. А «Мільярдні кошти, які виділяються на наукові дослідження, і просто пропадають треба шукати не у науковців в кишенях, в яких і без того, як співав Анатолій Солов’яненко: «гуде вітер вельми в полі…».
Список використаних джерел:
1.Яценюк А: Куля в лоб [Електронний ресурс] / Арсеній Яценюк – 2014. – Режим доступу до ресурсу: https://www.youtube.com/watch?v=xNwrnuhUc4w
2.Яценюк А: В уряді та в Раді все нормально - мухи не кусають, світло світить УНІАН 24.01.2009 [Електроний ресурс] / Арсеній Яценюк – 2014. – Режим доступу до ресурсу: http://www.unian.ua/politics/183759-yatsenyuk-v-uryadi-ta-v-radi-vse-normalno-muhi-ne-kusayut-svitlo-svitit.html
3.Яценюк А.: Україна може налякати світ тільки сильною економікою Обозреватель 12 червня 2009 [Електронний ресурс] / Арсеній Яценюк – 2014. – Режим доступу до ресурсу: http://ukr.obozrevatel.com/politics/47601-yatsenyuk-ukraina-mozhe-nalyakati-svit-tilki-silnoyu-ekonomikoyu.htm
4.Вища освіта України [Електронний ресурс] Режим доступу до ресурсу: http://osvita.ua/vnz/48558/
5.Єгоров І. Про принципи та практику фінансування наукових досліджень і розробок у сучасному світі: коментар до виступу В. Пинзеника Український журнал «Економіст» / Ігор Єгоров / [Електронний ресурс] 25.11.15. Режим доступу до ресурсу: http://ua-ekonomist.com/10931-pro-principi-ta-praktiku-fnansuvannya-naukovih-dosldzhen-rozrobok-u-suchasnomu-svt-komentar-do-vistupu-v-pinzenika.html
6.Білоцерківець О., Бондаренко Р., Голованенко М. Звіт про результати досліджень по проекту: «Соціально-економічні наслідки приватизації державного майна в Україні: перші десять років» / Олександр Білоцерківець, Руслан Бондаренко, Микола Голованенко, Володимир Дубровський, Тамара Шигаєва [Електронний ресурс] Режим доступу до ресурсу: http://www.case-ukraine.com.ua/archive/u/publications/11cccb107a77fa70fca9626c7 adc09f9.pdf
7.Вікіпедія [Електронний ресурс] Режим доступу до ресурсу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE% D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F8.Економіка підприємства: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. І - ІV рівнів акредитації / І. М. Бойчик, М. С. Харів, М. І. Хопчан, Ю. В. Піча. - 2-е вид., випр. і допов. - К.: Каравела; Л.: Новий Світ-2000, 2001. – 298 c.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
Топ за тиждень
Популярне
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 16071
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5622
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4061
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3360
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 2586
Контакти
E-mail: [email protected]