Юридична підтримка – не розкіш, а вимога сьогодення
Новий національний класифікатор почав діяти з 1 січня 2012 року. В той же час у підприємців був цілий рік, аби поступово перейти з одного класифікатора на інший.
«Мабуть, так склалося історично, що мешканці пострадянських республік не мислять свого життя без черг. Колись то були черги за дефіцитним товаром, або ж ті товари «відпускали» за талонами. Сьогодні акценти змістилися: стоїмо в черзі за талонами, щоб здійснити реєстраційні дії щодо суб'єктів господарської діяльності». Ця цитата зі статті адміністратора інформаційної Гарячої лінії з питань підприємництва Ігоря Кухарчука стосується сумнозвісної «проблеми КВЕДів», яка збурила підприємницьке середовище наприкінці 2012 року.
Новий національний класифікатор почав діяти з 1 січня 2012 року. В той же час у підприємців був цілий рік, аби поступово перейти з одного класифікатора на інший. Якби вони почали звертатися до державних реєстраторів у січні, то так мало-помалу, без надмірних черг, всі б за рік успішно «перекодувалися». Звісно, треба робити поправку на те, що реєстратори займалися купою інших питань, на «людський фактор» і на недостатню продуманість усієї системи. Усе це також заважало швидкій реалізації змін. Утім, такого ажіотажу, який спостерігався у грудні 2012, могло б не бути, якби самі підприємці, по-перше, були більше обізнані в змінах законодавства, а, по-друге, мали фахову підтримку. Адже це далеко не перша «реформа», яка викликає у представників малого бізнесу «аврал», змушує стояти в чергах, платити штрафи чи оформляти велику кількість зайвих паперів. Неможливо оминути стороною й зміни у порядку реєстрації нерухомості, введення податку на житло чи землю, створення нових груп платників єдиного податку тощо, які, мов сніг на голову, звалились чи не на кожного українця, хоча про ці зміни було відомо вже доволі давно.
Але навряд чи справа тут у любові до черг. За дефіцитні радянські часи і бідні 90-ті українці і так натерпілися їх вдосталь. А тим більше черг не люблять підприємці, для яких час – це гроші. Усі ці зайві витрати часу та грошей часто, як це не парадоксально, є наслідком спроби зекономити: на послугах юриста. Звісно, це не стосується великих компаній, які мають цілі юридичні відділи. Однак коли йдеться про малий і навіть середній бізнес, утримувати таку структуру чи навіть юриста на ставці – доволі накладно. Утім, це не означає, що треба відмовлятися від юридичної підтримки взагалі. Можна співпрацювати з юридичною фірмою «ззовні», за угодою. Такий варіант – економний, але це не та економія, за якої потрібну роботу ніхто не робить, а той, коли її роблять, але за розумні гроші. Такий варіант надійний, адже фірма зі штатом фахових юристів і власним брендом змушена дбати про своє ім’я та імідж більше, аніж юриста-одиночка. А тим більше якийсь кум-брат-сват, що нахапався юридичних термінів і дає безкоштовні поради, які потім дорого коштують. Чи якийсь знайомий «зі зв’язками», що звертається до вас тільки тоді, коли може мати «навар» і не попередить вас про зміни, якщо вони йому особисто нічого не принесуть. Не кажучи вже про те, що «корисні зв’язки» час від часу летять зі своїх посад.
Будь-хто не може бути юридично грамотним в усіх можливих питаннях, а одночасно в економіці і сфері свого бізнесу. Хоча хотілося б, щоб юридична грамотність українців зростала, все ж людині, обтяженій власною справою, з підтримкою фахівця жити буде набагато легше. Так працює увесь світ. Кожен займається своєю справою, і кожен має юриста. Велика фірма – власного, всі інші працюють з партнерами збоку. У такий спосіб, поміж іншим, отримують у своє розпорядження фахівців відразу в кількох сферах. А відтак економлять ще більше часу та грошей. Коли наступного разу стоятимете в черзі до податкової чи сплачуватимете штраф, або в останній день сплати податків чи інших платежів довідаєтесь, що рахунок змінили, а ви про це навіть не здогадувались, подумайте про те, що до цього б могло і не дійти. Адже основна робота юриста – не вирішити проблеми, а запобігти їх виникненню.
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 16133
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5634
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4069
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3360
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 2723