Істерика лише наслідок
Істерія, яку ми зараз споглядаємо в суспільстві є лише наслідком відсутності в держави адекватних засобів боротьби з епідемією
Українське суспільство продовжує скачуватись в істерію, пов’язану з коронавірусом. Істерія ця викликана багатьма факторами. Тут і бомбезні сюжети журналістів, які про професійну етику чули хіба, що зі спогадів Гебельса і натовпу блогерів/політологів/активістів, які за копійку в церкву в туалет сходять.
І все це разом із безпорадністю влади та її не можливістю пояснити, чи готова Україна до боротьби з епідемією, і які наслідки спричине коронавірус для держави і кожного її громадянина. Така ситуація занурила суспільство в доволі специфічний стан «емоційного гроггі», коли ноги-руки ніби працюють, але голова вже не варить остаточно.
Про невміння влади комунікувати з українцями мабуть вже говорити не слід, бо це вже аксіома. Та й це не головна проблема, коли говоримо про епідемію. Головною проблемою тут все ж є тотальний розвал сфери охорони здоров’я за часів незалежної України. До війни вона якось шатко-валко існувала, із початком російської агресії Україна рухалась єдиним шляхом – зменшення видатків і сподівання, що українці не будуть хворіти. Врешті-решт українці почали приходити до лікаря лише тоді, коли страх перед смертю долав страх перед українською медициною.
Уряд О.Гончарука ускладнив ситуацію ще більше скоротивши місцевим бюджетам субвенцію на 70%, виділивши обласним бюджетам 388 млн грн, місцевим - 378 млн грн. Тобто відбулось скорочення видатків на 1,5 млрд. грн. Певні компенсатори були передбачені у вигляді грошей, які мали надійти від легалізації азартних ігор. Передбачалось, шо ті 4,1 млрд.грн мали піти на розвиток спорту, медицини і культури, але…як виявилось це були лише мрії. Адже процес легалізації наштовхнувся з одного боку на неграмотність Уряду, а з іншого на численні лобістські інтереси всередині Комітету.
За той час, що законопроект знаходиться на другому читанні, його вже можна було п’ять раз відшліфувати і прийняти, відкривши можливості для сотень підприємців вийти з тіні, а робітникам почати в білу сплачувати податки, а бюджету наповнюватись на відповідні мільярди, яких зараз катастрофічно не вистачає українській медицині.
Звичайно це б не вирішило ситуацію на сто відсотків, але це могло б вирішити питання із апаратами штучного дихання, яких зараз так не вистачає.
Бо коли Президент країни своїм головним досягненням в сфері боротьби з коронавірусом вважає те, що він попросив у олігархів 500 машин швидкої допомоги, то це означає, що державній системі переламали ноги. Є певний набір органів державної влади і тих самих олігархів, які періодично не проти з «барського плеча» скинутись на допомогу країни, в якій мають певні бізнес інтереси.
Але це практики колоніальної епохи. Так взаємодіяли торгові-компанії метрополії і уряди тубільців в Індії. І навіть там ця практика вважається анахронізмом вже років 80. Україні потрібні не олігархи, яких можна періодично про щось просити, а нормальна економіка, яка працює і наповнює бюджет.
Вірус, та істерія пов’язана із ним це лише вершина айсбергу тих проблем із якими зіштовхнувся світ і наслідки, яких для України до кінця не зрозуміло.
Коронавірус вражає держави, як і простих людей. І імунітет держави у боротьбі з епідеміями складається з сильної економіки, профіцитного бюджету, сильної системи охорони здоров’я та потужної система громадської безпеки, робота якої базується на засадах законності. Що з цього є в Україні?...Нічого
А якщо в Україні немає імунітету для боротьби з коронавірусом, то його наслідки для здоров’я державного організму будуть непередбачуваними і фатальними. І владі зараз слід думати не про карантин, який врешті-решт доб’є економіку України, а про те, як цю економіку створювати фактично «з нуля».
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 16100
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5625
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4066
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3360
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 2654