Реванш відбувся
У Великій Британії, Ізраїлі, Сполучених Штатах Америки, Франції, вже давно прописані Закони «Про торгівлю з ворогом», а в Україні до цього ще не доросли.
Цей тиждень запам’ятався українцям подіями, які створили більше питань ніж відповідей. Адже якщо виходити із того, що починаючи із 2014 року Україна знаходиться у стані Вітчизняної війни з Російською Федерацією, то в цю картину абсолютно не вкладається видача Україною бійця УДА Тумгоєва, збільшення товарообігу з Російською Федерацією, та вихваляння Українськими підприємствами поліпшенням торгівлі з РФ.
І знову виникає питання: «В нас війна чи світське бієналє»?
Адже якщо Україна визнає рішення російських судів і правоохоронних органів, то Київ має визнати рішення Драгомилівського суду м.Москва щодо визнання в Україні державного перевороту та легітимності влади Віктора Федоровича Януковича.
Що ж до питання торгівлі з ворогом (не плутати із санкціями), то слід зазначити, що це питання в Україні досі не врегульовано в правовому полі, і має лише емоційне забарвлення.
Кожного разу, коли звичайний українець радіє звістці, що Європа в чергове, в супереч своїм економічним інтересам, продовжує економічні санкції проти Росії, реально втрачаючи на цьому мільйони, українець «незвичайний» продовжує спокійнісінько вести бізнес з Росією, торгувати з нею. Більше того, деякі компанії, такі як «Фармак», відверто на свої сайті вказують про перспективи розвитку торгівлі із Російською Федерацією. Ще більшої пікантності цьому додає той факт, що колишній голова Донецької військово-цивільної адміністрації, а нині аудитор НАБУ має там свій не маленькій інтерес і долю, а очолює це підприємство його сестра.
Звичайно, всіляки олешки можуть розповісти, що торговати з ворогом можна й навіть корисно, тим більш закон не забороняє.
У Великій Британії, Ізраїлі, Сполучених Штатах Америки, Франції, вже давно прописані Закони «Про торгівлю з ворогом», а в Україні до цього ще не доросли.
Звичайно, Закони України не є досконалими, і свого часу їх не раз обходили. Так, у грудні 1941 року після того, як Третій рейх оголосив війну Сполученим Штатам, потрапила Німеччина. Водночас, варто зауважити, що торгівля на неофіційному рівні продовжувалась. Доведеними фактами є те, що в 1942 році корпорація «Стандард ойл» все таки продавала паливо Німеччині через нейтральну Швейцарію; вантажівки, призначені для німецьких окупаційних військ, збиралися на заводах Форда у Франції; а в 1944 році Німеччина щомісяця отримувала через франкістську Іспанію 48 тис. тонн американської нафти. Кожна з фірм, компаній, яка займалась брудним «бізнесом», ризикувала бути притягнутою до судової відповідальності у себе в країні, але гроші не пахнули ні тоді, ні сьогодні.
Але наголошую, навіть торгуючи із ворогом, в обхід санкцій та заборон цей факт намагались всіляко приховати. Навіть вчиняючи певні дії, як то ситуативні обміни військовополоненими чи заручниками, це проходило тихо по лінії спецслужб, а не на підставі офіційних звернень. І ніколи, ніколи воююча сторона не здавала своїх громадян, або людей, які воюють на її боці противнику.
Сьогодні ж ми бачимо передачу Тумгоєва на офіційну вимогу російських правоохоронців, та переможну реляцію «Фармак» про перспективи покращення торгівлі з країною, яка винна у смертях більше 10 000 наших співгромадян та яка продовжує вбивати кожного дня.
Влада та їх прикормлені трубадури нас всіх лякали «реваншем» проросійських сил, який може відбутись, якщо влада на банковій зміниться. Вітаю! Реванш відбувся! Боятись більше немає чого…
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 732
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 359
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 118
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 109
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7147
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5341
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4299
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3589
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 2759