Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції
Що залишилося поза увагою більшості експертів та чи є привід для оптимізму?
Для багатьох європейських лідерів цьогорічна конференція у Мюнхені стала справжнім шоком. Але так само, як песимісти бачать напів порожню склянку води, а оптимісти – напів наповнену, до результатів МБК-2025 можна ставитися по-різному.
Незважаючи на те, що протягом трьох днів звучали суперечливі та іноді навіть полярні заяви, а позиція США для багатьох стала “холодним душем”, Мюнхенська безпекова конференція лишилася важливою платформою для обговорення майбутнього України, завершення війни і досягнення справедливого миру. Якщо хтось гадав, що про Україну забули, то це точно не так. Наша країна й досі залишається на порядку денному та у фокусі уваги світових лідерів. І найважливіше, що попри розбіжності у поглядах між різними країнами одне залишається незмінним – міжнародна підтримка України має бути не лише на словах, а й відображатися у реальних рішеннях та конкретних діях, які будуть зміцнювати її обороноздатність та стійкість.
Світ зараз переживає сильну геополітичну турбулентність. Складні обставини, в яких опинилася Україна, можуть зіграти як на її користь, так і проти неї. Багато-що залежить від нас самих: ми можемо довести, що Україна для Європи та США не синонім проблем та загроз, а нові можливості для створення безпечного та стабільного майбутнього. Нам є, що запропонувати Європі, у самих різних галузях: це й допомога у створенні об’єднаних сил оборони континенту, й досвід та передові кейси діджиталізації, й імпакт-економіка, й дієві механізми підтримки вразливих груп населення та соціальні інновації. В Impact Force ми на своєму досвіді пересвідчилися, що ЄС та США мають велику зацікавленість в проектах українських NGO. Програма з відновлення ментального здоров’я «ReStart Свідомості» стала частиною ініціативи Clinton Global Initiative (CGI) «Commitment Makers 2024», а про екосистемний підхід та результати програм «Мрій та Досягай» та Impact Business Accelerator неодноразово згадували в рамках заходів на тижні Всесвітнього економічного форуму в Давосі та під час Українського тижня у Вашингтоні. Це ще раз доводить, що ми можемо створювати адженду та ділитися власним досвідом з міжнародною спільнотою на рівних.
В умовах геополітичної турбулентності та зовнішніх викликів єдність українського суспільства буде ключовим фактором стійкості та успіху. Ми повинні об'єднати зусилля, щоб довести світові, що Україна – це не лише об'єкт міжнародної політики, а й проактивний впливовий гравець, здатний відстоювати свої позиції, формувати власне майбутнє та робити внесок у глобальну безпеку. Українська єдність – це наша головна зброя. Як у 2022-му, так і в 2025-му.В свою чергу, Україна – це іспит, який має скласти світ. І без активної участі України в якості впливового партнера це буде зробити вкрай складно.
Ще одна гарна новина - цьогорічний Мюнхен може стати поштовхом для пробудження Європи, яка почне діяти більш рішуче та стратегічно. В Україні зараз вирішується не тільки доля самої України, а й майбутнє Європи. Це чудово розуміють й самі європейці, й інші впливові гравці на міжнародній арені. Наша задача тут полягає в тому, щоб перетворитися з об'єкта зовнішніх дискусій, де умови визначаються третіми сторонами, на динамічного впливового партнера в міжнародних справах. Ця трансформація необхідна для створення середовища, яке забезпечить довгострокову безпеку.
Технології дедалі більше проникають в усі аспекти того, як держави реалізують свої інтереси. Здатність збирати і використовувати дані, стимулювати інновації і впроваджувати ключові технології стала не лише обов'язковою умовою економічного успіху, але й вирішальним фактором у системній конкуренції між демократіями і автократіями. Наслідки для політики безпеки ускладнюються величезною швидкістю змін і руйнівним потенціалом багатьох нових технологій. Зростає також усвідомлення вразливості технологій і критичної інфраструктури, важливої для національної безпеки, як-от: супутники, підводні кабелі, мобільні мережі і трубопроводи. Крім того, досягнення в галузі квантових обчислень створюють як суперможливості, так і дуже серйозні виклики, зокрема, в переосмисленні стандартів шифрування і загальної безпеки даних.
Звісно, в Мюнхені говорили й про штучний інтелект, який є рушійною силою інновацій у критично важливих галузях – від охорони здоров'я та промислового виробництва до освоєння космосу. Щоб використати потенціал ШІ на повну, Європі потрібна прагматична регуляторна система, яка сприятиме розвитку технологій, але водночас гарантуватиме їх безпечне використання на благо людства.
У кожній з панелей на конференції лунали заклики до відновлення єдності ЄС у вирішенні питань безпеки та сприяння інноваціям. І це знову ж таки шанс для України: з нашим досвідом протидії кіберзагрозам нам є що запропонувати Європі, і ми можемо бути дуже корисним партнером у створенні ефективної системи управління, яка дозволить оперативно реагувати на актуальні виклики.
Мюнхенська безпекова конференція 2025 року стала переломним моментом, який засвідчив, що Європа прокидається і готова до рішучих дій. Україна має скористатися цим вікном можливостей, щоб зміцнити свої позиції на міжнародній арені. Адже наша країна показала свою стійкість і якщо наша єдність у всіх сферах буде тільки зміцнюватися, то саме ми можемо стати драйвером позитивних змін та вирішальним фактором у відновленні позицій Європі на геополітичній мапі.
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 731
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 354
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 109
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7062
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5327
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4297
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3564
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 2715