Топ-7 переваг медіації для бізнесу
На цьому тижні нам довелося бути учасниками розмови, яка стала приводом для написання цієї статті. Під час одного з IP-заходів нас запитали: «Що таке медіація та чим саме ви займаєтесь?».
Зауважимо, що нашими співрозмовниками були представники бізнес-середовища, для яких розбіжності в позиціях чи інтересах є майже повсякденним явищем. Цей випадок ще раз наштовхнув нас замислитися, чому українське суспільство досі належним чином не поінформоване про медіацію як швидкий та ефективний спосіб вирішення спорів?
Минуло вже десятки років, як світова спільнота усвідомила, що застосування медіації є більш результативним, ніж звернення до суду. Для більшості країн альтернативні способи врегулювання конфліктів є першочерговими заходами, водночас як звернення до суду – крайній захід. Більше того, на міжнародній арені для представників від малого до великого бізнесу наявність у договорі медіаційного застереження - усталена практика побудови партнерських стосунків.
А що ми маємо в Україні? Як тільки виникає спірне питання між контрагентами, типовою моделлю поведінки підприємців є або «знайди слабке місце опонента та вдар по ньому ще сильніше», або «скинь з себе відповідальність та йди до суду, сподіваючись, що Феміда буде на твоєму боці». Результатом таких дій у переважній більшості є зіпсовані стосунки з партнером, великі фінансові витрати на судову тяганину та втрачений час на створення собі всіх цих проблем замість пошуку нових можливостей розвитку свого «дітища».
Коли ми тільки починали свій шлях бізнес-медіаторів, доволі часто від своїх клієнтів ми чули фразу типу: «У нас не так, як у них. У нас інші проблеми. У нас це не спрацює. З моїм партнером взагалі неможливо розмовляти». Усе це тільки підтверджувало той факт, що люди просто не знають, про що йде мова, і, як наслідок, висловлюють свою недовіру до чогось нового. Проте майже кожного разу наприкінці медіації нам доводиться бачити одну й ту ж картину, де все ті ж колись «закляті вороги» обговорюють уже нові спільні проекти та перспективи від цих довготривалих стосунків.
Цілком логічно виникає питання: так у чому ж переваги цієї медіації та чому її використовувати вигідно?
«Люди говорять про те, що вони хочуть, а не про те, що їм потрібно насправді»
Доволі часто на початку ведення спільного бізнесу або окремих справ сторони не приділяють належну увагу питанням, які на перший погляд можуть здаватися незручними або такими, що можуть викликати недовіру до іншої сторони.
З досвіду такими питаннями є: як партнери будуть ділити бізнес, якщо щось трапиться або хтось захоче вийти з нього? як мали б розподілятися певні збитки, що були завдані з вини третьої сторони, яку залучив один з партнерів? чи можливо залучати родичів та ставити їх на керівні посади? що робити, якщо закінчаться гроші?
У випадках, коли між партнерами при створенні бізнесу залишилися невирішеними такі питання, між учасниками конфлікту неодмінно виникає тотальна неприйнятність позиції іншої сторони. Більше того, вони починають робити усе, аби була прийнята саме їх точка зору. Водночас якби ці ж питання були порушені до виникнення спірного моменту, досягнути справедливої домовленості було б набагато легше. Через забарвленість емоцій сторони зазвичай перестають усвідомлювати реальний стан речей та те, що вони насправді хочуть отримати в цьому протистоянні.
У такому випадку бізнес-медіатор може допомогти налагодити комунікацію між сторонами, виявити першопричини виникнення конфлікту та зрозуміти, що для кожної зі сторони є важливим. До того ж оскільки медіатор завжди нейтральна сторона, це сприяє високому рівню довіри до медіатора та дозволяє сторонам розкритися повною мірою.
«Час = гроші»
Сьогодні український бізнес знаходиться не в кращому економічному становищі, тому будь-який зайвий час витрачений на вирішення суперечок коштує десятки й сотні тисяч гривень. Це не беручи до уваги кількості зірваних угод та їх можливі наслідки для репутації, що також впливає на рівень збитків та в цілому на конкурентоспроможність підприємця.
Навіть при ідеально розрахованому сценарію звернення до суду та розгляд справи в усіх інстанціях може затягнутися від одного до декількох років. Судовий збір за розгляд справи в першій інстанції для юридичних осіб становитиме від 1921 гривні до 672 350 гривень, а для фізичних осіб-підприємців від 768,4 гривні до 9605 гривень. І це без врахування оплати послуг адвоката та інших судових витрат.
Практика проведення медіації свідчить, що конфлікт між сторонами може бути вичерпаний уже на першій зустрічі або, якщо ситуація надскладна, - як мінімум зі спливу двох тижнів, а витрати на послуги медіаторів приблизно на 90 % менші, ніж судові.
«Фокус на пошуку можливостей, а не на проблемі»
Однією з переваг медіації є те, що ця процедура спрямована на те, аби сторони не копали собі яму, ще більше заглиблюючись у проблему, а шукали рішення, яке задовольнить інтереси як першої сторони, так і другої. Інакше кажучи, сторонам не потрібно збирати докази своєї правоти та апелювати до норм права. Тим паче, що доволі часто через наявність великої кількості прогалин в українському законодавстві недобросовісна сторона може спекулювати на цьому.
Медіація – це процес комунікації, у ході якого ведеться робота з інтересами та потребами заради досягнення спільної мети щодо вирішення конфлікту. Тут немає сторони, що програє, оскільки обидві завжди вважаються переможцями.
«Жодного впливу з боку третіх сторін та нав'язаних рішень»
На відміну від судового процесу, де сторони є відповідальними по суті лише за виконання рішення, прийнятого за них судом, за результатами медіації вони самі обирають, яке рішення в їх випадку буде для них прийнятним. Медіатор не приймає за них рішення, а лише допомагає прийти до нього завдяки спеціальним навичкам. Таким чином, кермо управління залишається в сторін конфлікту та надає можливість їм самостійно вирішувати, у який бік його повернути. Це сприяє зокрема й виробленню набагато більшої кількості можливих варіантів рішень та прояву креативності сторін, у той час, як судові рішення завжди обмежені повноваженнями суду та буквою закону.
«Гнучкість процедури»
Медіація є гнучким процесом, де сторони самі вирішують, де та коли вони будуть зустрічатися, будуть їх зустрічі проходити спільно чи окремо. У разі потреби вони завжди можуть зробити перерву або взяти додатковий час.
У судовому ж процесі є чіткий регламент його проведення, який, до того ж, якщо й зазнає змін, то зазвичай не з ініціативи та за бажанням сторін.
«Домовленість, яку хочуть виконати всі»
Як вже було відзначено, за результатами судового процесу на сторони покладається обов'язок щодо виконання рішення, яке було прийнято за них судом. За результатами ж медіації між сторонами укладається медіаційна угода, у якій прописуються досягнуті домовленості та яка є обов'язковою до виконання. Сторони самі беруть на себе відповідальність щодо її виконання та самостійно обирають змістове наповнення своїх обов'язків. Як наслідок, рівень виконання досягнутих домовленостей за результатом проведення медіації складає 90-95%, у той час, як рівень виконання судових рішень, попри усі реформаторські перетворення в Україні, – 3-4 %, що залишає бажати кращого.
«Співпраця з іноземними партнерами»
Будь-який підприємець зацікавлений у розвитку своєї справи, для чого вкрай важливим є пошук нових контрагентів з більш вигідними умовами співпраці, а також вихід на міжнародний ринок для збільшення обсягу активів.
Так, однією з умов, здатною вплинути на успіх у побудові системних продажів на міжнародній арені, є налагоджена комунікація з іноземним партнером. Водночас доволі часто українському бізнесу важко навіть знайти такого партнера через те, що його лякають умови їх співпраці. У переважній більшості вони пов'язані з пунктами договору, що присвячені вирішенню суперечок, у тому числі й щодо проведення медіації в разі виникнення будь- якого конфлікту. Проте наразі практика свідчить, що іноземні партнери схильні обирати саме альтернативні способи врегулювання конфліктів на противагу традиційним. Особливо на противагу українській судовій системі, про недоліки якої, мабуть, відомо вже всім.
Де застосовується медіація?
Майже у всіх сферах – від сімейних суперечок до міжкультурних конфліктів. Наприклад, у Великій Британії за допомогою медіації щодня вирішуються близько 80 % спорів, а в США – 97 %, при цьому в останніх є категорія справ, у яких медіація є обов'язковою. Найбільш ідеальною сферою для медіації є сфера інтелектуальної власності, особливо щодо таких питань, як визначення авторства, спільного створення й використання результатів інтелектуальної праці.
У бізнесі проведення медіації може бути доречним при вирішенні конфліктів між партнерами, у трудовому колективі, з клієнтами й постачальниками, а також з державними органами. Зокрема, нещодавно в Україні з'явився наочний приклад проведення успішної медіації між Державною фіскальною службою України та тютюновим гігантом Філіп Морріс Україна. За результатами процедури був закритий судовий розгляд справи на 635 мільйонів гривень.
На сьогодні медіація застосовується й багатьма іншими міжнародними корпораціями, серед яких Apple, Coca-Cola, Microsoft, Siemens, Ernst&Young, Deloitte, PepsiCo тощо. Цьому сприяв і той факт, що, починаючи з 80-х років минулого століття, понад 4000 компаній США долучилося до спільної заяви про застосування альтернативних способів вирішення спорів (включаючи медіацію) (АРС) при Міжнародному інституті попередження та вирішення конфліктів (CPR).
Отже, медіація - це не лише один з альтернативних способів, як вирішити конфлікт у бізнес-середовищі, але також об'єктивна необхідність для збереження ділової репутації та конкурентна перевага для будь-якого підприємця. Як показує практика діяльності провідних міжнародних корпорацій, сьогодні в бізнесі важливо вміти домовлятися та зосереджувати свої зусилля не на протистоянні, а на створенні спільного продукту, який вирішуватиме проблеми населення та задовольнятиме його інтереси.
Упевнені, що і в нашій країні представники бізнес-спільноти віддадуть перевагу переговорам за участю професійних посередників, оскільки саме такий формат сприяє конструктивному діалогу між сторонами та виробленню креативних варіантів рішень, що збереже їм час та кошти.
Стаття написана в співавторстві з Любов 'ю Бартащук,
адвокатесою, бізнес-медіаторкою Business MEDIATION POINT GROUP
- Як змінити систему, що закриває очі на насильство? Механізм захисту дітей у закладах Микола Литвиненко 16:43
- Арешт майна при закінченому виконавчому провадженні: де баланс прав боржника та кредитора Леся Дубчак 13:32
- ООН: 38 мільйонів потерпілих українців від нападів РФ на українську енергетику Микита Петровець 12:38
- Трансформація ринку нерухомості: що принесе 2025 рік Раміль Мехтієв 09:41
- Психіатричні огляди працівників: зміни, виклики та міжнародний досвід Дмитро Зенкін 09:00
- Під час війни Disney та Sony отримали гроши від російської компанії Володимир Горковенко 00:02
- Від кризи до прориву: чи прокладе Україна шлях до технологічного лідерства? Єгор Осадчук вчора о 18:35
- Дисципліна у стилі Стіва Джобса: як не здатися і втілити свої мрії Катерина Мілютенко вчора о 18:00
- Антитренди в ІТ в 2025 році: час позбутися баласту Михайло Зборовський вчора о 13:43
- Мистецтво перевтілення брендів Ірина Кононенко вчора о 13:29
- В пошуках щастя. Частина перша: Непарна пара Алла Заднепровська вчора о 12:01
- Інноваційні технології: майбутнє енергетики для сталого розвитку Ростислав Никітенко вчора о 11:55
- Закон про народовладдя: як українці зможуть активно впливати на життя своїх громад Лариса Білозір 06.01.2025 21:38
- 10 помилок юристів при веденні соціальних мереж Тетяна Лежух 06.01.2025 14:48
- Податкові стимули для чистого водню: як США задають тренд і що варто врахувати Україні Олексій Гнатенко 06.01.2025 14:42
-
РФ перенаправляє газові потоки: експорт російського ЗПГ до Європи бʼє рекорди
Бізнес 10389
-
Велика Британія обігнала Німеччину і стала найбільшим ринком електромобілів у Європі
Бізнес 9352
-
Удар по бджільництву: в Україні померло до 25% бджіл у 2024 році
Бізнес 8172
-
Чому насправді спецпредставник Трампа Кіт Келлог відклав приїзд у Київ
Думка 6136
-
Україна отримала від Rheinmetall першу БМП Lynx
Бізнес 5590