Моніторинг фінансового законодавства (22–28 березня)
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування територіальних дорожніх фондів»
На розгляд Верховної Ради України 26 березня 2019 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування територіальних дорожніх фондів» (№ 10186).
Мета: створення відповідних умов для забезпечення ефективного та прозорого використання Державного та територіальних дорожніх фондів.
Основними положеннями законопроекту № 10186 передбачено наступне:
- ліквідація зайвого погодження з центральним органом виконавчої влади об’єктів ремонту доріг із територіальних дорожніх фондів;
- гарантування направлення коштів територіальних дорожніх фондів на дороги комунальної власності;
- закріплення на рівні закону можливість фінансування розвитку виробничих потужностей дорожніх організацій (в тому числі шляхом часткової компенсації вартості (до 40 відсотків первісної вартості) дорожньо-будівельної техніки та обладнання та/або часткової компенсації відсотків за кредитами та/або лізингових платежів на придбання зазначеної техніки та обладнання).
Проект Закону України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання інвестиційної привабливості підприємств легкої промисловості»
На розгляд Верховної Ради України 27 березня 2019 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання інвестиційної привабливості підприємств легкої промисловості» (№ 10192).
Мета: стимулювання ефективного розвитку легкої промисловості України, залучення інвестицій, нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю, створення нових робочих місць, збільшення бюджетних надходжень.
Законопроект № 10192 передбачає тимчасове, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2020 року:
- Звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій із ввезення на митну територію України підприємствами легкої промисловості обладнання та запчастин до нього, в тому числі ввезення (передача) їх до статутного фонду підприємств для здійснення модернізації, реконструкції виробництва, які класифікуються за певними кодами УКТ ЗЕД;
- Звільнення від оподаткування прибутку, отриманого від основної діяльності підприємств легкої промисловості. Вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуються на збільшення обсягів виробництва, переоснащення матеріально-технічної бази, запровадження новітніх технологій, або повернення кредитів, використаних на зазначені цілі.
Записка з основними рекомендаціями щодо вдосконалення механізмів врегулювання неплатоспроможності банків
НБУ та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розробили Записку з основними рекомендаціями щодо вдосконалення механізмів врегулювання неплатоспроможності банків.
Мета: гармонізація вітчизняного законодавства із нормами Євродиректив, зокрема Директиви 2014/59/ЄС про відновлення платоспроможності та врегулювання неплатоспроможності банків (Bank Recovery and Resolution, BRRD), що є зобов’язанням України згідно з Угодою про Асоціацію з ЄС.
Реалізація Директиви BRRD передбачає концептуальне вдосконалення підходу до відновлення діяльності та врегулювання неплатоспроможності банків в Україні, що потребуватиме законодавчих змін.
Так, основними положеннями Записки передбачено наступне:
- впровадження механізму перспективного планування відновлення та врегулювання банків. Зокрема від банків вимагатиметься розробка планів відновлення діяльності (recovery plan) протягом відповідного перехідного періоду зі встановленням спрощених вимог до таких планів для невеликих банків. При цьому, ФГВФО розроблятиме плани врегулювання неплатоспроможності (resolution plan);
- запровадження механізму раннього виявлення проблем у банках і забезпечення можливості негайного вжиття відновлювальних заходів. Такими заходами можуть стати вимога НБУ про часткове/повне відсторонення або заміну керівництва банку, внесення змін до організаційної структури банку чи стратегії його діяльності тощо;
поточні стадії "проблемного банку" та "тимчасової адміністрації" пропонується об'єднати в новий етап під час застосування НБУ заходів раннього реагування;
- удосконалення інструментарію врегулювання неплатоспроможності. Оновлена законодавча база має передбачати можливість здійснення врегулювання неплатоспроможності банку, поки він ще функціонує, та забезпечення виконання ним критично важливих функцій.
Проект постанови Правління НБУ «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 12 лютого 2013 року № 42»
НБУ розробив проект постанови, положеннями якої пропонується поширити вимоги щодо здійснення операцій із приймання готівки в гривнях для подальшого її переказу на операторів поштового зв’язку, які отримали ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.
Наразі питання щодо здійснення операцій із приймання готівки в гривнях для подальшого її переказу регулюються постановою Правління НБУ від 12 лютого 2013 року № 42 «Про врегулювання питань щодо приймання готівки для подальшого її переказу», норми якої поширюються на:
- банки;
- небанківські фінансові установи, які відповідно до законодавства України отримали ліцензію на переказ і є платіжними організаціями та/або учасниками платіжної системи;
- комерційних агентів банків – юридичних осіб, які уклали агентські договори з банками.
- Бізнес-моделі для розвитку та масштабування вашого бізнесу: що сьогодні працює? Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 19:50
- Цивільний позивач, як учасник кримінального провадження Євгенія Тонконожко вчора о 15:29
- Суб’єктність замість паніки Євген Магда вчора о 13:58
- Ймовірність досягнення режиму тиші Георгій Тука вчора о 12:34
- Виробнича інфляція: як українським підприємствам зберегти конкурентоспроможність Денис Корольов вчора о 12:06
- Перфоманс-маркетинг 2025: 10 інструментів для масштабування лідогенерації Андрій Волнянський 16.03.2025 19:58
- Міжнародна інтеграція українських університетів: як вийти на глобальний рівень Віталій Кухарський 16.03.2025 19:53
- Генрі Форд: агресивний менеджмент, що врятував Ford Motor Company Наталія Качан 16.03.2025 18:52
- Філософія та практика поділу майна подружжя в Україні Світлана Приймак 16.03.2025 12:05
- $50 млн компенсації від Starbucks за опік паху гарячою кавою Дмитро Зенкін 16.03.2025 12:00
- Фінансові вигоди від цифровізації: як скоротити витрати та покращити фінансову прозорість? Олександр Вернігора 15.03.2025 11:31
- Будівництво на прибережній смузі: деталі розгляду скарги Павло Васильєв 15.03.2025 00:00
- Закон 12093: что следует знать о скидках на штрафы ТЦК Віра Тарасенко 14.03.2025 23:07
- Облігації у 2025: золота можливість чи пастка? Петро Цибуля 14.03.2025 13:23
- Drill, БЕБ, drill Євген Магда 14.03.2025 11:43
-
"45 до кінця року". Що буде з курсом валют після рішень Нацбанку
Фінанси 5338
-
Найбільш високооплачувані актори: хто заробив мільйони та як їм це вдалося
Життя 2394
-
Один з найбільших зернотрейдерів у світі продав агрохолдинг у РФ "з великим дисконтом"
Бізнес 2167
-
Каталонія — не лише море й архітектурні шедеври Гауді. Гід найцікавішими містами унікального регіону
Життя 1851
-
Вітамін B6: суперфуд для мозку чи маркетинговий хід — розбираємо тренд
Життя 1762