Про облікову ставку НБУ та її вплив на відсотки за депозитами населення
Найближчі місяці можуть стати найкращим моментом для заробітку українських вкладників – на них припаде пік прибутковостей за депозитами
Уже зараз середні прибутковості за гривневими вкладеннями (UIRD) за банківською системою перебувають у районі 13,7-14,6% річних. А лідерами в цій частині є необанки, які в цей же час пропонують вкладникам до 18%, а деякі накидають 1% річних під акції або розіграші. Ринок перебуває на максимумі.
Але тепер виникло й інше питання – як довго він там залишатиметься?
Моя думка: не факт, що дуже довго, тож усім охочим відкрити гривневі депозити на вигідних умовах варто поквапитися.
На фінансовому ринку всерйоз заговорили про можливість зниження Національним банком розміру своєї облікової ставки. Багато хто чекав цього просто цього місяця – рішення правління НБУ було озвучено 15 червня. Наводилися логічні аргументи про поетапне зниження індексу інфляції, який сягнув 15,3% у травні, що є передумовою. Однак цього не сталося, регулятор вирішив зберегти ставку на рівні 25%, яка була встановлена ще у червні 2022-го. Мабуть, очікуючи закріплення цього тренду (щодо зниження інфляції), що в принципі також можна зрозуміти. Нацбанк проводить зважену і продуману монетарну політику, яка вже пройшла випробування великою війною і кризою в економіці.
Однак НБУ все ж таки допускає зниження своєї облікової ставки, про що повідомив банківську спільноту, коли зажадав прорахунку їхніх стратегій до 2025 року разом з оцінкою SREP. У його макропоказниках зазначено, що банки мають усе розраховувати з урахуванням можливого зниження ставки до IV кв. 2023 року з 25% до 23,2%. А також подальшого просідання спочатку до 20,3% у II кв. 2024-го і навіть до 18,8% у IV кв. 2024-го.
Стало очевидно, що в міру зниження інфляції до 9,6-12,8% (як зазначено в його макропоказниках) Національний банк чекає і зниження вартості гривневого ресурсу – облікової ставки. Тут є прямий взаємозв'язок, і регулятор вибудовує логічний тренд.
Можна не сумніватися, що НБУ намагатиметься активізувати кредитування української економіки в міру здешевлення гривневого ресурсу, і що фінансовий ринок отримає нові орієнтири та ввідні. Дуже хочеться вірити, що наші воїни на той час сильно просунуться у справі звільнення України від загарбників і почнеться відновлення нашої країни. Вона потребуватиме великих капіталовкладень.
Однак зараз усе це є важливим сигналом не тільки для позичальників, а й для гривневих вкладників. Їм підказують, що за кращого розвитку економічної ситуації облікова ставка більше не буде такою високою, як зараз – 25%. А отже, не буде дуже високих і гривневих ставок за вкладами населення. Зараз вони на піку, але протримаються там недовго. У міру здешевлення гривневого ресурсу знижуватимуться і відсотки за вкладами фізосіб.
А значить усім, хто не наважувався і вичікував найкращого моменту для відкриття гривневого депозиту, варто поквапитися і нарешті відкрити рахунок. Щоб отримати фіксовану ставку, яка нараховуватиметься за вкладом навіть тоді, коли загальна прибутковість депозитів знижуватиметься по всій банківській системі. При цьому найкраще зафіксувати відсоток не на короткий, а на максимальний термін.
Краще зараз отримати більше і на довше, щоб потім не шкодувати про втрачений момент. Що довший термін розміщення – то вищий процентний заробіток.
Максимальні ставки найчастіше пропонують необанки. А держава до кінця воєнного стану (плюс 3 місяці після нього) гарантує всі депозити в усіх банках без винятку, що повинно переконати навіть найбільш недовірливого скептика.
До того ж необанки роблять усе, щоб заощадити час і нерви вкладника. Не потрібно штовхатися по чергах у банківських відділеннях – усе можна швидко зробити в мобільному додатку. А кошти внести шляхом переказу або готівкою через термінал самообслуговування. При цьому пропонуються депозитні програми для любителів пасивного доходу – зі щомісячною виплатою відсотків.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3798
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 368
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 259
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23210
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17399
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17073
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13656
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11734