Оплата частинами онлайн-покупок українців стане трендом 2023 року
Активна оплата онлайн-покупок частинами обіцяє стати глобальним трендом в Україні в 2023 році
Послуга завжди була популярна у наших людей, але зараз її інтенсивніше просуватимуть фінустанови та оператори e-commerce.
Усі сторони в цьому зацікавлені. Торговцям потрібно нарощувати продажі, фінансистам — розширювати роздрібне кредитування, а людям — робити вигідніші та зручніші покупки. Не всі можуть одразу викласти 100% вартості товару чи послуги та воліють проводити оплати поетапно. Тим більше, що таких можливостей достатньо. В інтернеті можна придбати все: від побутової техніки та електроніки до будівельних матеріалів, причому в онлайні ціни зазвичай нижчі, ніж у звичайних магазинах. Чинник економії важливий зараз для багатьох.
Оплата частинами чи BNPL-сервіс, як кажуть західні фінансисти, — це те, що допоможе українцям не чекати, а купувати те, на що не вистачає коштів. Причому люди можуть не обмежуватися лише класичними банками та походами їхніми відділеннями. В Україні активно розвиваються необанки, які дають можливість за 15-20 хвилин в онлайн-режимі відкрити рахунок з нуля, та ще швидше подати заявку на відкриття кредитного ліміту або підключення до програми оплати покупок частинами. При цьому в нашій країні достатньо маркетплейсів, які дають українцям можливості з поетапної оплати, і люди звикають ними користуватися.
Цікаві дослідження у 2022 році були проведені у США. Опитування Insider Intelligence, наприклад, показало, що 27% американців вже хоч раз користувалися BNPL-сервісами і ще 22% цікавилися ними. А дослідники з RBC Capital Markets з'ясували, що середній чек при купівлі частинами за минулий рік зріс у середньому по країні на 30-50%.
У Європі ситуація не така райдужна, у цьому секторі відчувається спад, від якого вже почали страждати ключові гравці. Великий шведський фінтех Klarna у 2022 році зміг залучити в інвесторів капіталу лише на $800 млн при оцінці $6,7 млрд. Що на 85% менше, ніж у червні 2021-го, коли проект оцінювали у $45,6 млрд. Після чого компанії довелося звільнити близько 10% персоналу (майже 700 працівників). Гендиректор Klarna Себастьян Семятковський пояснив провал погіршенням споживчих настроїв, зростанням інфляції та очікуваннями щодо рецесії в ЄС. Хоча після повідомлялося про скорочення кредитних збитків компанії на 37%, і у Klarna заявили, що планують вийти на прибуток у 2023 році.
На даний момент у цієї компанії 34 млн користувачів, але уповільнення розвитку все-таки відчувається. Може тому європейська влада наприкінці минулого року почала посилювати вимоги до сектору BNPL і говорити про ризики для користувачів.
Втім, Україна через війну, скорочення доходів, зростання безробіття та інші економічні труднощі трохи запізнюється з розкруткою сервісів з оплат частинами. Ми знаходимося тільки на початку цього тренду, і можемо врахувати світовий досвід та всі ризики.
Думаю, що якби проводилося опитування українців, то показники зростання BNPL були не такими сильними, як у Штатах: число користувачів виявилося б десь до 15% і чек зростав не більше, ніж на 5-10% (в основному за рахунок інфляції). Але не через низький інтерес населення до інтернет-покупок, а насамперед через найскладніший рік за сучасну історію України. Після повномасштабного вторгнення 2022-го люди намагалися більше економити і багато в чому обмежували себе через скорочення доходів та невизначеність. Також дещо скоротилася активність наших банків, які на початку повномасштабного вторгнення обмежували свої кредитні програми.
Наразі фінустанови рухаються у зворотному напрямку — насамперед необанки. Хтось взагалі не обмежував людям можливості за кредитними картками (як і ми, до речі) і зараз намагається їх ще більше розширити, а ті, хто скорочував кредитні ліміти — почав їх відновлювати. Зростають і стандартні кредитні ліміти, і ліміти за програмами оплати частинами. При цьому ми вже відчуваємо їхнє активніше використання.
Гадаю, кредитування населення активно розвиватиметься багатьма банками 2023 року. Це перспективніше і з погляду вартості ресурсу (після зростання облікової ставки НБУ з 10% до 25% річних), і з погляду повернення коштів. Адже 2022 року частка кредитних неповернень (NPL) у роздробі зросла не так сильно, як у корпоративі — до 30,44% портфеля проти 42,9%.
Єдине, що може стримувати розвиток цього напряму — це суворіша оцінка потенційних позичальників, особливо тих, хто прописаний на окупованих територіях або тимчасово не має роботи через складну ситуацію в економіці. Однак необанки в цій частині гнучкіші за класичні банки і небанківські фінустанови (у нас відточені скорингові системи), і вже навчилися гнучкіше підходити до оцінки позичальників, вивчати більше факторів. Тому всім охочим оплачувати інтернет-покупки частинами насамперед потрібно згадувати саме про необанки, що, певен, і відбуватиметься.
Аналітики Juniper Research нещодавно видали глобальний прогноз зростання BNPL-платежів до 25% від усіх транзакцій у світовій електронній комерції з 2023 по 2026 рік. Притому, що у 2021 році вони становили лише 9%. Впевнений, що Україна також братиме участь у цьому процесі та стане частиною світового тренду.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3798
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 368
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 259
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23210
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17399
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17073
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13656
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11734