Лікарні Укрзалізниці виконують свої зобов’язання по лікуванню хворих на COVID-19
Про фінансування залізничних лікарень протягом останніх років, відсутність допомоги з боку держави та блокування тендерів
В Україні напружена епідеміологічна ситуація, кількість хворих на COVID-19 протягом останнього тижня б’є всі антирекорди з початку пандемії. Особливістю останнього сплеску хвороби є тяжкий перебіг та велика кількість госпіталізованих пацієнтів по всій країні. Останнім часом особлива увага була прикута до залізничних лікарень у місті Києві, де ситуація досить складна. В травні-липні 2020 році АТ «Укрзалізниця» самостійно виділила власних 35 мільйонів гривень на підготовку галузевих лікарень для прийому хворих на COVID-19. Були закуплени концентратори, ШВЛ, засоби індивідуального захисту. Восени 2020 року Міністерство охорони здоров’я України віднесло залізничні лікарні до числа таких, що визначені для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19.
За цей період було направлено 14 листів до міністерства охорони здоров’я та інших органів центральної виконавчої влади, щодо необхідністі підключення до процесу держави. Жодних коштів з державного бюджету на переобладнання залізничних лікарень для боротьби з COVID-19 АТ «Укрзалізниця» не отримувала. Вирішувалось питання щодо виділення грошей із ковідного фонду - 82 мільйони гривень, але ці кошти так і не були виділені.
Починаючи з листопада 2020 року наші лікарні приймають хворих на COVID-19. За цей період в залізничних лікарнях пролікувалось понад 1000 пацієнтів з діагнозом COVID-19. За надані послуги «Укрзалізниця» від НСЗУ отримала близько 60 мільйонів гривень. Наголошую, що це кошти, які залізничні клініки заробили за лікування хворих. Багато хто думає, що це кошти, які були перераховані з державного бюджету на підготовку лікарень для прийому хворих. Це не відповідає дійсності.
Перші гроші від НСЗУ за лікування хворих на COVID-19 надійшли 16 грудня — близько 8 мільйонів гривень, 30 грудня — ще близько 7 мільйонів, 26 лютого — 26 мільйонів і 25 березня — 17 мільйонів гривень. Тобто загальна сума стає такою великою в основному через надходження, отримані місяць тому. Причому основний принцип розподілу коштів від Національної служби здоров’я України такий: якщо кошти виділено на конкретну лікарню, то ці кошти не можуть бути спрямовані на іншу. Найменше коштів одержали київські лікарні (бо менше приймали ковідних пацієнтів), найбільше — львівська та харківські лікарні.
![Графік надходження коштів від НСЗУ за виконані послуги](https://wsrv.nl/?output=webp&url=%2Fpublic%2Fimages%2Fusers%2F2bd6de2e7086f85a22461868e1257ddd%2F2021%2F04%2F06%2F20210406134556-2511.jpg&w=700&we)
Частина коштів, 15 мільйонів гривень із майже 60 мільйонів витрачено на доплати медичним працівникам, які брали участь у роботі ковід-бригад. Решта коштів наразі витрачається на закупівлю всього необхідного.
Проблема в проведені тендерів
Попереднім керівництвом АТ "Укрзалізниця" гальмувалися, а інколи й блокувалися питання закупівлі надважливих засобів для лікування хворих на COVID-19. Так, через дії керівництва служби безпеки Укрзалізниці, було зірвано 35 тендерів. В 2021 році замість запланованих 170 млн грн на закупівлю матеріально-технічних ресурсів на філію було спрямовано лише 11 млн грн., або 114 тис. грн на місяць на кожну відомчу лікарню. При цьому тільки потреба у фінансуванні закупівлі засобів індивідуального захисту для медиків, які працюють із ковід-пацієнтами, в 5 разів більша. Це загальнодоступна інформація, яку легко перевірити.
Фінансування залізничних лікарень протягом останніх років
В структурі АТ «Укрзалізниця» перебуває 8 галузевих лікарень: 3 – в Києві, 2 – в Харкові, та по одній в Дніпрі, Одесі та Львові. Протягом останніх років щорічно зменшується фінансування залізничних лікарень. Усі наші лікувальні установи досить старі. Якщо установа побудована 1965 або 1970 року, то навіть якщо кисневі системи було прокладено, вони стали непридатними. А коштів на їх модернізацію ніхто не виділяв.
Залізничні лікарні до середини 2019 року були окремими юридичними особами. Головним лікарям цих клінік, які працювали по 10 років на посадах нічого не заважало провести модернізацію електромереж, поставити кисневі резервуари. Проте цього роками ніхто не робив. Зараз вони вимагають за 3 місяці зробити те, що вони не робили протягом 10-ти років. Наприклад у Київській клінічній лікарні на залізничному транспорті №2 киснева система була перевірена в останій раз в 2006 році. Тому й не дивно, що в 2021 році воне не в справному стані.
Зараз ситуація зрушилася з місця. Особливо, хочу подякувати новому в.о. голови правління Івану Юрику, який відразу включився в процес забезпечення медичних закладів для негайного лікування хворих. Уже виділено штат спеціалістів філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» для реконструкції електромереж у відомчих лікарнях. До процесу залучені керівники обласних державних адміністрацій та мери міст, де розташовані наші лікарні.
Укрзалізниця знаходиться в постійному діалозі з Міністерством охорони здоров’я, Національною службою здоров’я України та Міністерством інфраструктури України. Зокрема, вирішуються питання щодо збільшення кількості місць у залізничних лікарнях із підведеним киснем, встановлення кисневих мереж, заміни електромережі, яка зношена вже на 60%, та інші технічні питання оснащення лікувальних установ.
Велику подяку хочу висловити медичному персоналу, який професійно виконує свої службові та громадянські обов’язки. Так, у нас не все ідеально, як і у всій країні. Але ми мужньо і відповідально приймаємо виклики сьогодення.
- Як ринок програмних фіскалізаторів змінює економіку України Андрій Сухов вчора о 14:51
- Принцип "легітимних очікувань": зміст та застосування в судовій практиці України Леся Дубчак вчора о 14:50
- Як інфляція змінює вартість електроенергії та газу у світі: аналітика та перспективи Ростислав Никітенко вчора о 10:42
- Як залишатися мотивованим, коли все йде не так? Катерина Мілютенко вчора о 03:06
- Обзор изменений в налоговом законодательстве для ФЛП с 2025 года Віра Тарасенко 09.02.2025 21:40
- Персональні дані пацієнта в маркетингу: зміни Анастасія Полтавцева 09.02.2025 16:01
- Нехтування сигналу "Повітряна тривога" суддями і прокурорами - під час ракетних атак Лариса Криворучко 09.02.2025 00:21
- Що зміниться із скасуванням Господарського кодексу України? Олеся Романенко 08.02.2025 21:03
- Справа на мільярд Євген Магда 07.02.2025 09:57
- Коли спадщина стає відумерлою: юридичні тонкощі та судова практика Дмитро Зенкін 07.02.2025 09:00
- Військовослужбовець при виписці має право отримати комплект форми Дана Ярова 07.02.2025 07:49
- Не так страшен Трамп... Володимир Стус 06.02.2025 20:37
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки Юлія Мороз 06.02.2025 15:10
- Інвестиції – це нормально: чому потрібно відмовитися від негативних установок про гроші? Ірина Селезньова 06.02.2025 14:43
- Топ-5 ключових трендів українського бізнесу у 2024 році, які необхідно виправити Соломія Марчук 06.02.2025 14:19
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки 290
- Справа на мільярд 116
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 100
- Що зміниться із скасуванням Господарського кодексу України? 96
- Коли спадщина стає відумерлою: юридичні тонкощі та судова практика 61
-
"Умовте українців продовжити транзит". Чим завершиться енергокриза у Молдові
Бізнес 2641
-
Операція "Чисте місто". НАБУ показало знайдені під час обшуків мільйони доларів – фото
Бізнес 2580
-
Комарницького оголосили в розшук. НАБУ вважає, що він намагається втекти з України
оновлено Бізнес 2371
-
12 найромантичніших міст Європи до свята закоханих
Життя 1974
-
"Відбувається щось нездорове". Виробники молока і молокозаводи посперечалися через ціни
Бізнес 1922