Хто блокує судову реформу?
Будь-яка реформа – це завжди люди та не лише вчасно і правильно прийняті рішення, а ще й ті, хто за цими рішеннями стоїть.
Судова реформа не є винятком із правила. Її успіх теж залежить від тих, хто впливає на ключові процеси. Результати цих змін однак виявилися не дуже втішними: до органів, відповідальних за очищення та оновлення судової влади, є багато претензій.
Передумови
Особливо багато конструктивних претензій є до органу, який безпосередньо займається добором та оцінюванням суддів – Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).
Зокрема, протягом останніх п’яти років ВККС рекомендувала до Верховного Суду 46 недоброчесних суддів, провалила кваліфікаційне оцінювання суддів та демонструвала неоднозначні результати під час добору суддів Вищого антикорупційного Суду.
Кінець нинішньому складу ВККС мав покласти Закон 193-ІХ, який Верховна Рада ухвалила у жовтні 2019 року. Саме цей закон запустив нову судову реформу, а також припинив повноваження усіх членів Вищої кваліфікаційної комісії. Очікується, що нова ВККС буде створена на підставі конкурсу, який проведе спеціальний новостворений орган – Конкурсна Комісія.
Хто має входити до складу Конкурсної Комісії?
Відповідно до закону Комісія складатиметься з шести членів – 3 представників Вищої ради правосуддя та 3 міжнародних експертів. Щодо останніх, то до складу Комісії мають бути обрані ті експерти, яких іноземні та міжнародні організації вже рекомендували до Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ).
Участь міжнародних експертах у конкурсних процедурах поки демонструє значний позитив, адже вони долучались до поки що найбільш успішного для України добору суддів. Йдеться, звісно ж, про Вищий антикорупційний суд.
Так у чому полягає проблема?
Відповідно до закону вся процедура конкурсу – від початку процедури конкурсу до затвердження остаточного результату – ухвалюється Вищою радою правосуддя.
Вища рада правосуддя (ВРП) – це орган суддівського врядування, відповідальний за призначення на посаду, звільнення і притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Саме до нього в громадськості є безліч питань.
Адже ВРП лишила на посадах суддів Майдану, призначила до Верховного Суду тих недоброчесних суддів, яких рекомендувала Вища кваліфкомісія, не звільнила більшість суддів, які провалили оцінювання та, на додачу, заборонила транслювати свої засідання. Більш того, двоє членів ВРП призначені на посаду вдруге (це пряме порушення Конституції України).
І, схоже, ВРП не у захваті від присутності міжнародних експертів у новій комісії.
Положення про проведення конкурсу, яке затвердила ВРП, викликало небезпідставне занепокоєння з боку громадськості. А згодом і з листа міжнародних партнерів України стало відомо, що вони відмовилися пропонувати кандидатури від себе.
Причина такої реакції, зокрема, – пункт 5.10 Положення, який фактично зводить нанівець роль міжнародних експертів у доборі членів Вищої кваліфкомісії.
Цей пункт дозволяє ВРП відхиляти рекомендації Конкурсної Комісії щодо призначення чи відмови у призначенні кандидатів. Хоча в законі такої можливості, навіть потенційної, ми не знайдемо.
Міжнародники також висловили стурбованість щодо Положення у частині вимог до якісного складу ВККС – більшість членів, згідно з нормою Положення, має бути суддями.
Чому це не дуже добре – можна знайти тут.
Отже, можна говорити про те, що ВРП усіляко намагається обмежити повноваження міжнародних експертів і не дає їм можливості сповна виконувати ті функції, які закладені у самому Законі 193-ІХ.
У свою чергу, Вища рада правосуддя продовжує апелювати до “нечітких процедур”, встановлених Законом.
Хоча, можливо, потрібно почати апелювати до самої Вищої ради правосуддя?
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 150
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 99
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 92
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 28273
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 20449
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
17289
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 8030
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 6884