У чому схожі Amazon та Україна
Нещодавно американський гігант онлайн-рітейлу Amazon заявив про намір уже з листопада підвищити мінімальну зарплату власних працівників до 15$/год, що вдвічі перевищує законодавчо закріплений мінімум.
Нещодавно американський гігант онлайн-рітейлу Amazon заявив про намір уже з листопада підвищити мінімальну зарплату власних працівників до 15$/год, що вдвічі перевищує мінімум, законодавчо закріплений на федеральному рівні.
На такий крок компанія пішла після суспільного осуду, а також з урахуванням ситуації на ринку робочої сили в США. На перший погляд, кейс Amazon уособлює ситуацію із мінімалкою протилежну тій, яка склалась у нас. Але ж в Україні основна функція мінімальної зарплати давно стала фіскальною, а не соціальною.
На початку жовтня Amazon оголосив про підвищення мінімального рівня заробітної плати для 250 тис. своїх співробітників до 15 $/год, яке набуває чинності з листопада цього року. Також зростання торкнеться і 100 тис. додаткових працівників, яких інтернет-гігант планує найняти до святкового сезону. Водночас на федеральному рівні мінімальна заробітна плата, яку може пропонувати роботодавець, у два рази менша. Вона становить 7,25 $/год.
На такий крок компанія пішла з огляду на низку факторів. По-перше, після того, як стало відомо, що медіанна зарплата співробітників Amazon становить 28,446 $/год, корпорація зіштовхнулась із публічним несхваленням власної діяльності. До нього долучились, зокрема, політики, серед яких сенатор Берні Сандерс. Не врятувало Amazon і виправдання, що насправді компанія працевлаштовує аж 575 тис. осіб по всьому світу, а власне у США річний медіанний дохід співробітника становить трохи більше $34 тис.
Та суспільний осуд – не єдина причина, чому Amazon вирішив покращувати життя власних працівників. Ще один фактор – можливо, набагато сильніший, аніж негативна паблісіті – це конкуренція за робочу силу. Зараз у США спостерігається систематичне зменшення числа незайнятих. Натомість фірмам необхідно конкурувати за вільних працівників, зокрема пропонуючи їм більшу заробітну плату. На сьогодні в США середня погодинна зарплата у сфері рітейлу, без урахування керівного персоналу, становить $13,2, а з урахуванням – майже $19. При цьому значні представники галузі уже оголосили про плани щодо збільшення заробітних плат для співробітників. Наприклад, Target пообіцяв у 2020 році підвищити мінімалку до 15 $/год, а Costco – до 14 $/год. Зі свого боку найбільший у країні приватний роботодавець Walmart підвищив заробітну плату суттєво менше – лише до 11 $/год.
Та загалом саме на прикладі Штатів ми можемо побачити кейс, коли ринок праці регулюється не стільки державою та адміністративними механізмами, скільки за рахунок кореляції між попитом та пропозицією, включно з аспектом мінімальної зарплати.
На перший погляд, може здатися, що ситуація в Україні виглядає зовсім по-іншому. Відповідно до офіційної статистики, майже 7% від усіх штатно працевлаштованих українців у 2017 році отримували мінімальну заробітну плату, яка була на рівні 3200 гривень. Своєю чергою, без вирахування податків, половина людей заробляла менше ніж 6 тисяч. У 2018 році мінімалка зросла, і зараз становить 3,7 тис. гривень на місяць, або 22,41 грн/год. У проекті державного бюджету-2019 закладено іншу цифру – 4,2 тис. гривень на місяць.
За великим рахунком, це типовий приклад того, як виглядає підвищення мінімалки адміністративними методами. Але для розуміння контексту треба чітко усвідомлювати, яку роль мінімальна заробітна плата відіграє в Україні. В основному, за кожним її підвищенням стоїть необхідність поповнювати бюджет шляхом збільшення податкових платежів, що прив’язані до мінімальної зарплати. Сьогодні значна частка тих, хто офіційно отримує менше 6 тисяч гривень на місяць, так само отримує доплату чи навіть основну частину доходів у конверті. А відносно невисокий легальний заробіток – це просто оптимізаційна схема для роботодавця, який прагне платити менше податків. Та й самі люди часто не проти працювати за офіційну мінімалку, аби раптом не втратити субсидій.
Відповідно, підвищуючи мінімальну заробітну плату, влада автоматично намагається досягти бодай якогось зменшення об’ємів зарплат у конвертах і збільшити загальну суму податкових надходжень. Разом із комплексом перевірок щодо уникнення неофіційної занятості, такі кроки мали б позитивно позначитись на дохідній частині державного бюджету та детінізації економіки. З іншого боку, вони так само несуть певні ризики зловживань з боку перевіряючих. Також є вірогідність, що певна кількість підприємств може вирішити взагалі відмовитись від офіційного працевлаштування своїх робітників. Але як воно буде – скоро побачимо.
При цьому ніхто не каже, що саме лише підвищення мінімалки повністю вирішує питання стимулювання економіки. Для того, аби бізнес почав активізуватися, нам треба орієнтуватись на цілу низку заходів. Насамперед мова йде про чесні суди, захист прав інвесторів і майбутню лібералізацію валютного законодавства, які приваблять капітали із-за кордону. Своєю чергою, спрощене регулювання, прозора реєстрація та доступні кредити вмотивують до підприємництва всередині країни – аби люди спочатку працевлаштовували принаймні себе та найближчих родичів, а згодом створювали робочі місця для інших.
Та поруч із ринковими механізмами ми просто не можемо взяти і одразу відмовитись від принаймні обмеженого державного втручання. Більшість українців давно звикли працювати в тіні, і без стимулів та навіть певного примусу навряд чи звідти вийдуть. Мінімальна заробітна плата – один із прикладів втручання, що допомагає поступово виводити із тіньового сектора дедалі більше доходів.
Державне втручання в економічні процеси інколи є неминучим. У нашому випадку, зростання мінімальної заробітної плати шляхом її постійного законодавчого підвищення – це один із можливих сценаріїв, основна мета якого – збільшення податкових надходжень та детінізація економіки. При цьому не треба намагатись розгледіти в мінімалці таку вже велику політичну чи соціальну функцію. Не дуже швидко, але в Україні і без того відбувається зростання реальних доходів людей, які вже зараз є набагато вищими навіть за нову мінімалку, закладену в проект Державного бюджету-2019. Натомість головна мета кожного підвищення мінімальної зарплати – зробити так, аби доходи раптом не зростали повз бюджет. Бо, втративши момент, потім їх буде набагато важче повернути з тіні.
- Історичний кіт у мішку: чому піврічні торги деревиною обурили деревообробників Юрій Дюг 07:32
- Доплата за фактичні квадратні метри об`єкту інвестування Євген Морозов вчора о 14:52
- "Компостер подій" Кремля: будьте пильними Євген Магда вчора о 11:28
- З 1 грудня зміняться правила бронювання: з'явилася Постанова Кабміну Віталій Соловей 23.11.2024 20:23
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно Любов Шпак 23.11.2024 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський 23.11.2024 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 23.11.2024 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов 22.11.2024 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак 22.11.2024 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко 22.11.2024 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
-
24 листопада в Україні відключатимуть світло – деталі
Бізнес 8484
-
Банки в ОАЕ, Туреччині та Таїланді не обслуговують видані Газпромбанком картки UnionPay
Фінанси 8433
-
Відстрочки, видані Мінекономіки та через Дію, анулюють 28 лютого
Бізнес 7347
-
В Україні фальсифіковані до 25% молочних продуктів: голова Спілки молочних підприємств
Бізнес 5856
-
Працівники, які прийшли на підприємство і були заброньовані після 18 травня, втратять бронь
Бізнес 3516