Відновлення правопорядку через нехтування правопорядком?
У світлі останнього рішення КСУ дії влади мають бути логічними, передбачуваними та не виходити за рамки правового поля. Що ж відбулось насправді та втілено в законопроєкті Президента № 4288?
Очевидно, що останнє рішення Конституційного Суду в частині фактичного скасування антикорупційної реформи, викликало щонайменше здивування громадянського суспільства та кожної людини. Очевидно також і те, що це рішення не є легітимним, оскільки не сприймається народом України.
Президент України після тривалої наради з членами РНБО зареєстрував як невідкладний проєкт закону № 4288, яким планується вирішити це питання.
Але ж чи дійсно така пропозиція є вирішенням?
Видається так, що цей законопроєкт направлений на поглиблення інституційного конфлікту між різними гілками влади, оскільки:
- Пропонується не виконувати рішення КСУ, яке є обов’язковим до виконання на ВСІЙ території України та ВСІМА громадянами. Така позиція, попри масове невдоволення, таким рішенням Суду є свідченням саме інституційного конфлікту між Судом та іншими органами державної влади. Не можна задля швидкості реалізації запиту суспільства нехтувати конституційними засадами державного устрою. Аргументом такого рішення є прийняття суддями рішення в умовах конфлікту інтересів, але хто його встановив та хто має такі повноваження? Відповідь: ніхто! Після такого "політико-правового", як його деякі звуть, рішення кожна людина в державі матиме право не виконувати рішення судів та всі суспільні відносини будуть врегульовуватись за принципом "право сили, а не сила права".
- Передбачається звільнення всіх суддів КСУ із займаних посад. Знову ж таки, Основний Закон України не передбачає ані повноважень Парламенту, ані інших органів виконавчої влади достроково припиняти повноваження суддів. Ухвалення такого рішення формально задовольнить запит суспільства щодо «уявної помсти» за скасування антикорупційної реформи, однак не вирішить цю проблему.
Конфлікт між інституціями держави, в який при ухваленні запропонованого проєкту закону, буде втягнуто й Парламент, що проголосує очевидно неконституційні пропозиції Глави Держави, набуде критичного характеру.
Ймовірно, що КСУ у відповідь визнає цей закон неконституційним. І тут - конституційно-правовий та інституційний клінч, виходом з якого може бути лише перезавантаження Парламенту, президентської вертикалі, вертикалі органів виконавчої влади та Суду, що призведе до ще більшої соціально-політичної нестабільності суспільства. Дуже небезпечний сценарій.
Найдивовижнішим виглядає заява Представника Президента України в КСУ Федіра Веніславського https://www.unn.com.ua/uk/exclusive/1900105-ukhvalennya-zakonoproektu-zelenskogo-legitimizuye-perezavantazhennya-ksu-venislavskii який, будучи конституціоналістом, просто не бачить правових механізмів виходу із ситуації після ухвалення рішення КСУ!
Так що ж мало бути відповіддю на рішення КСУ?
Єдиним конституційним виходом з цієї ситуації могло бути звернення уповноважених суб’єктів владних повноважень до Вищої ради правосуддя (надавши законом відповідні повноваження) з проханням якнайшвидше встановити наявність в діях суддів істотного дисциплінарного проступку, що несумісний зі статусом судді (п. 3 ч. 2 ст. 149-1 Конституції України), а після цього – прийняття закону про процедуру звільнення суддів у випадку, коли звільненню підлягають одночасно більше 1/3 від складу КСУ (з метою узгодження з нормою Конституції про те, що рішення про звільнення судді приймається не менше 2/3 голосів суддів), і лише потім - звільнення суддів із займаних посад у передбачений Конституцією та законом спосіб.
Паралельно має йти прискорена робота щодо ухвалення відповідних змін до законів в частині передачі повноважень НАЗК до Вищої ради правосуддя.
Намагання держави надати дуже просту відповідь суспільству через нехтування засадами існування держави це популізм, який матиме негативні та довгострокові наслідки. Завданням держави має стати нормативне вираження волі народу в складних законодавчих конструкціях, які мають ґрунтуватись виключно на Конституції.
Відновити правопорядок через волюнтаризм не вийде, бо сваволя ніколи не породила право.
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 16168
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5639
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4074
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3360
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 2792