"Підвищимо екологію"
Чому на місцевих виборах політики кинулись захищати природу.
В цікаві часи ми живемо! Ще років 5-10 тому ніхто не міг і подумати, що екологія може стати трендом передвиборчої кампанії. А сьогодні «з усіх прасок» кандидати розповідають нам, як вони захистять, збережуть і навіть «підвищать» (саме це пообіцяла одна з кандидаток в столиці) екологію. Що це – данина моді, запит суспільства чи об’єктивна реальність, яку просто вже не можна ігнорувати?
Думаю, перше, друге і третє. Екологія дійсно стала модною. Я послідовно просуваю ініціативи із захисту навколишнього середовища останні 10 років і починав ще тоді, коли всі про це мовчали. А тепер деякі політики побачили, що на Заході екологія в тренді і вирішили змавпувати. Для них це не є чимось глибоким, продуманим та осмисленим. Просто сліпе копіювання гасел, аби дорватися до влади.
В той же час люди почали серйозніше сприймати екологічні проблеми. Наприклад, раніше до інформації про зміни клімату ставилися в кращому випадку іронічно, а в гіршому – вороже. Тепер наслідки глобальних процесів ми відчуваємо на собі. Повені, піщані бурі, нестача води, масові пожежі, буревії та урагани вже не десь у Флориді чи Каліфорнії, а тут, поруч з нами.
Восени 2019 року центр дослідження суспільної думки Socis з’ясував, що забруднення навколишнього середовища є, на думку українців, першим в рейтингу загроз майбутнім поколінням. Головними екологічними проблемами люди назвали засилля сміття, вирубку лісів, забруднення річок, повітря та ґрунтів. При цьому 73% опитаних були готовими активно включатися до вирішення наболілих екологічних проблем. Більше 89% виявили готовність відмовитись від пластику в побуті, а 32% - сортувати сміття.
Політики тримають ніс по вітру і вони відразу відчули, що на цьому можна зіграти. Саме тому в їхніх програмах, публічних виступах, меседжах та рекламі з’явилося «щось про екологію». Здавалося б це дуже добре, нарешті влада почне перейматися проблемами природного середовища. Але не поспішайте з позитивними висновками.
Краще запитайте себе, чому кандидати, які ще вчора поняття зеленого не мали про екологію, сьогодні стали експертами? І чи виконають вони свої обіцянки, коли прийдуть до влади?
На жаль, у більшості випадків це лише гра на публіку. Щоб бути екологом недостатньо себе так назвати. Потрібне системне мислення та розуміння єдності і взаємозв’язку усіх процесів, що відбуваються в навколишньому середовищі. Потрібне знання глобальних трендів, бо світ сьогодні дуже тісний і те, що відбувається на іншому континенті може напряму впливати на нас з вами. Це стосується не лише економіки чи політики, але й екології. У більшості «кандидатів-екологів» такого розуміння просто не існує.
Тому я скептично налаштований стосовно засилля самопроголошених екоекспертів у виборчих списках партій. Завтра 99% з них забудуть про свою «природозахисну місію» і займатимуться звиклими речами – переділом землі, майна та інших міських ресурсів.
Отже, перед тим як довірити свій голос такому «поборнику екології» дізнайтеся три речі. Перша – чим мала ця людина хоч якийсь стосунок до захисту природи раніше. Друга – чи є у його бекграунді якесь реальне досягнення на цій ниві. Третя – чи пропонує він якісь конкретні екологічні проекти, а не декларативне «підвищення екології». І за результатами цього міні-дослідження приймайте рішення голосувати за нього чи ні.
А поки політики приманюють виборця екологічним пряником, нам – людям, яким дійсно не байдуже майбутнє країни – слід планомірно та системно робити свою роботу. Без гучних гасел, без сподівань на швидкий результат, без зайвого піару, але ефективно та результативно.
- «Справедливість» судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Як зруйнувати країну 319
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 186
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 148
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 132
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 107
-
Як весняна погода вплине на врожай пшениці в Україні й світі
Думка 6003
-
Спиратися на реальні дані, бути готовим до змін: як Барометр бізнесу допомагає діяти на випередження
Бізнес
3647 -
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 3603
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
3246
-
Що означає загострення тактичної боротьби навколо теми мирних переговорів
Думка 2753