Скільки може коштувати Україні халатність окремих посадовців
З перших хвилин війни Україні завдаються колосальні збитки внаслідок агресії росії. І всі ці збиткі необхідно не лише фіксувати по факту, а й вірно оцінювати, щоб розуміти їх грошовий еквівалент.
З перших хвилин війни Україні завдаються колосальні збитки внаслідок агресії росії. Це і шкода заподіяна населенню, і зруйновані інфраструктурні об‘єкти (як військові, так і цивільні), шкода еко-системі України тощо. І всі ці збитки необхідно не лише фіксувати по факту, а й правильно розраховувати, щоб розуміти їх грошовий еквівалент.
По окремим напрямам така методологія є і вона працює. Що ж стосується питання захисту екології, то, виявилося, що це питання «хромає» і ось чому.
З перших днів роботи Оперативного штабу, створення якого я ініціювала 01 березня 2022 року на базі Держекоінспекції, нами було виявлено значну проблему – жодна методика розрахунку збитків заподіяних навколишньому природному середовищу серед тих, що діяли на сьогодні, не передбачає можливості визначення та розрахунку збитків під час військових дій та збитків заподіяних внаслідок військових дій, в тому числі внаслідок злочинних чи терористичних дій.
Але це ще не все, адже діючі на сьогодні методики не передбачають можливості визначення збитків заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок подій, які можуть настати навіть у мирний час (горіння нафтобаз, АЗС, складів з хімічними та іншими небезпечними речовинами, забруднення та засмічення водних ресурсів та інші).
Для розуміння масштабів цієї проблеми і актуальності діючих правильних і потрібних методик визначення збитків, можу нагадати хоча б ситуацію з танкером “DELFI” (тоді за наявними методиками фахівці нарахували еко-збиток від його затоплення «аж» в розмірі 16 тис. дол. США, і це при тому, що узбережжя одеських пляжів було забруднено нафтопродуктами та мертвими дельфінами). Гадаю, що пояснювати абсурдність такої оцінки не треба. Реальні збитки вищі в сотні, а то й тисячі разів.
Це питання входить у зону відповідальності Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Тут нас чекав другий неприємний сюрприз – пройшло вже більше місяця, як Україні знаходиться у війні, але що ж було зроблено Міністерством? Можна закрити очі та пробачити непідготовленість до військових дій (звісно, якщо це не службова халатність чи професійна невідповідність), якщо ти швидко виправляєшся і активно включаєшся в роботу. Але на даний час я поки що не бачу такої активності та завзятості у захисті українського довкілля: Міністерство протягом перших днів війни відмовчувалося, у зв’язку з чим, мені довелося все «брати в свої руки», наслідком чого стало створення 01 березня 2022 року Оперативного штабу на базі Державної екологічної інспекції України. Для виправлення виявлених недоліків у роботі Міндовкілля членами Оперативного штабу Міністерству було запропоновано рішення:
9 березня, 18 березня та 24 березня Оперативним штабом було направлено проекти методик та змін до вже діючих методик розроблених спільно з представниками громадськості на затвердження до Міндовкілля.
Оперативності у прийнятті рішень я поки що не бачу, у зв’язку з чим мною було надіслано відповідні звернення для належного реагування
Актуальність питання про повний та всеосяжний розрахунок збитків не викликає ні в кого сумніву, у зв’язку з чим, Кабінетом Міністрів України 20 березня 2022 було прийнято порядок визначення збитків та втрат по різним напрямам економіки: людські ресурси, вимушені переселення людей, шкода інфраструктури, об’єктів державної та приватної власності, збитки навколишньому природному середовищу.
Цікаво, що судячи з усього, Міндовкілля або ж взагалі не приймало участі у підготовці Постанови №326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» (далі – Постанова №326), або ж така участь була формальною, оскільки по еко-профілю до Постанови є низка зауважень та пропозицій, які б мало надати Міндовкілля при прийнятті на засіданні Кабінету Міністрів .
Я, як заступниця голови комітету ВР з питань екологічної політики та головний координатор Оперативного штабу для фіксації, упорядкування інформації та формування єдиного реєстру збитків заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок вторгнення Російської Федерації на території України, не змогла залишиться осторонь та направила лист Віце-прем’єр-міністру України – Міністру з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірині Верещук з пропозицією внести певні зміни до Постанови №326, які дозволять оцінювати відповідні збиткі у повному обсязі.
Мова про те, що, у відповідності до умов Порядку затвердженого Постановою №326, передбачено визначення шкоди та збитків за 15 основними напрямами, що визначені в пункті 2 Порядку.
При цьому, є два важливі моменти:
1.При проведенні деталізованого аналізу шкоди та розрахунку збитків (втрат), які визначаються за напрямами зазначеними у п.п. 1 – 6 та 11 – 15 пункту 2 Порядку затвердженого Постановою №326 за кожним таким випадком заподіюється шкода та збитки навколишньому природному середовищу, оскільки шкода і збитки довкіллю є похідними та невід’ємними від шкоди заподіяної населенню (людські втрати, захоронення тіл, масове переселення населення мають неабиякий вплив на забруднення і засмічення земельних та водних ресурсів, забруднення атмосферного повітря, інше), матеріально-технічному стану правоохоронних органів та Міноборони (утилізація техніки, розмінування територій справляє значний вплив на засмічення та забруднення земельних ресурсів, забруднення атмосферного повітря, інше), об’єктам житлового та житлово-комунального фонду і інфраструктури (засмічення та забруднення земельних ресурсів, атмосферного повітря, інше), об’єктам державної та недержавної форми власності (засмічення та забруднення водних ресурсів, земельних та лісових ресурсів, атмосферного повітря, рослинного та тваринного світу).
На мою ж думку, для визначення шкоди та збитків вже завданих внаслідок збройної агресії РФ на територію України, доцільно впровадити механізм додаткового визначення шкоди та збитків заподіяних навколишньому природному середовищу по всім випадкам шкоди та збитків визначених за напрямами зазначеними у п.п. 1 – 6 та 11 – 15 пункту 2 Порядку.
2. Визначення шкоди та збитків за кожним з напрямів зазначених у п.п. 1 – 6 та 11 – 15 пункту 2 Порядку затвердженого Постановою №326 не передбачає можливості прогнозування впливу вказаної шкоди та збитків на навколишнє природне середовище на даний час та на майбутнє. Однак, події та випадки, що призвели до шкоди та збитків за кожним з напрямів зазначених у п.п. 1 – 6 та 11 – 15 пункту 2 Порядку, є чинниками, які безпосередньо впливають на стан навколишнього природного середовища, погіршують одну чи кілька складових ресурсів довкілля.
Такі збитки можуть бути оцінені в межах проведення додаткового аналізу випадків та подій, за якими здійснюється визначення шкоди та збитків по напрямам зазначеним у підпунктах 1 – 6 та 11 – 15 пункту 2 Порядку. Таким чином, для визначення шкоди та збитків, які виникнуть у майбутньому, але мають безпосередній причинно-наслідковий зв’язок із випадками та подіями, що настали внаслідок збройної агресії РФ на території України, за якими здійснюється визначення шкоди та збитків по напрямам зазначеним у п.п. 1 – 6 та 11 – 15 пункту 2 Порядку, доцільно впровадити механізм визначення шкоди та збитків, які будуть заподіяні навколишньому природному середовищу шляхом аналізу впливу на довкілля зафіксованих випадків шкоди та збитків визначених за напрямами зазначеними в п.п. 1 – 6 та 11 – 15 пункту 2 Порядку.
Разом з тим, окрім пакету пропозицій, який був наданий Штабом, ми пропонуємо долучити представника Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України до складу Оперативного штабу, що працює на базі Держекоінспекції для забезпечення координації діяльності з міністерствами визначеними пунктом 2 Порядку та контролю за належним обміном інформації між визначеними Постановою №326 суб’єктами владних повноважень. Адже, оскільки у кожному з напрямів визначених Постановою №326 є шкода НПС, а також потрібне прогнозування отримання збитків у майбутньому (по подіям, які вже настали, але збитки за якими можна визначити пізніше), то вказані збитки треба визначати та прогнозувати вже сьогодні з метою повної компенсації агресором всіх заподіяних збитків.
Довідково: 1.03.2022 р. на базі Держекоінспекції було створено Оперативний штаб для фіксації, упорядкування інформації та формування єдиного реєстру збитків заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок вторгнення Російської Федерації на території України. До складу Оперативного штабу входять представники Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування, Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури, РНБО України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, СБУ, Спеціалізованої екологічної прокуратури та представників інших державних органів та громадянського суспільства. На сьогодні Оперативним штабом отримано понад 500 повідомлень про випадки, за якими заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу, інформацію про більше ніж 150 випадків внесено до єдиного реєстру збитків заподіяних навколишньому природному середовищу, розрахунок збитків по яким здійснюється фахівцями Держекоінспекції (за умови наявності необхідних вихідних даних для такого розрахунку).
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 703
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 28835
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 27041
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24478
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8132
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7118