Новий генплан Києва або Чи читають чиновники закони?
Справжня (хоча б середньостатитична) відповідь на це запитання мені невідома. Але враження таке, що не читають.
Справжня (хоча б середньостатитична) відповідь на це запитання мені невідома. Але враження таке, що не читають. Навіть ті, кому не обов’язково читати самостійно, оскільки кількість радників, помічників, заступників та інших підлеглих дозволяє отримати зконцентровану інформацію. Ось, наприклад, про ситуацію зі столичним генпланом. Нещодавно очільник Києва Олександр Попов знову розповів про питання підготовки нового генерального плану міста. А до цього на цю тему не один раз висловлювалися інші чиновники столиці. Між тим якби шановний Олександр Павлович (чи його підлеглі) заглянув би у профільний закон, то побачив би (ч.8 ст.17), що строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується. Отже ніякого нового генплану бути не повинно! А всі містобудівні потреби мають вирішуватися шляхом внесення змін до чинного генплану - не частіше одного разу на 5 років. Чому ж Київська влада так вперто тримається саме за розробку нового генплану? Можливо, тому що це звичайний бізнес-проект? Гроші з бюджету виділені, "відкати" надходять, активних протестів немає, то навіщо щось міняти?
А може справа в звичайнісінькому PR? Не так вже й багато залишилося до нових виборів, а на новому генплані (але не на змінах до чинного) можна зібрати непогані дивіденди. І опозиція сюди ніяк не примажеться. На користь цієї версії говорить і гучна назва проекту - "Генеральний план розвитку Києва до 2025 року", іще гучніший заголовок статті Олександра Попова в "Дзеркалі тижня" - "Генеральний план збереження унікальності Києва". Втім унікальність Києва продовжує зникати, а в перспективність планування на 10-15 років вперед я не вірю. У нашої влади і на 5 років планувати не виходить. Я переконаний, що на Хрещатику, 36 знайдеться багато вагомих аргументів на користь самого нового генплану місту. І припускаю, що частина цих аргументів буде надзвичайно переконливою. Але чи не здається вам, що вже досить виправдовувати порушення закону доцільністю?
- Бізнес-моделі для розвитку та масштабування вашого бізнесу: що сьогодні працює? Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 19:50
- Цивільний позивач, як учасник кримінального провадження Євгенія Тонконожко вчора о 15:29
- Суб’єктність замість паніки Євген Магда вчора о 13:58
- Ймовірність досягнення режиму тиші Георгій Тука вчора о 12:34
- Виробнича інфляція: як українським підприємствам зберегти конкурентоспроможність Денис Корольов вчора о 12:06
- Перфоманс-маркетинг 2025: 10 інструментів для масштабування лідогенерації Андрій Волнянський 16.03.2025 19:58
- Міжнародна інтеграція українських університетів: як вийти на глобальний рівень Віталій Кухарський 16.03.2025 19:53
- Генрі Форд: агресивний менеджмент, що врятував Ford Motor Company Наталія Качан 16.03.2025 18:52
- Філософія та практика поділу майна подружжя в Україні Світлана Приймак 16.03.2025 12:05
- $50 млн компенсації від Starbucks за опік паху гарячою кавою Дмитро Зенкін 16.03.2025 12:00
- Фінансові вигоди від цифровізації: як скоротити витрати та покращити фінансову прозорість? Олександр Вернігора 15.03.2025 11:31
- Будівництво на прибережній смузі: деталі розгляду скарги Павло Васильєв 15.03.2025 00:00
- Закон 12093: что следует знать о скидках на штрафы ТЦК Віра Тарасенко 14.03.2025 23:07
- Облігації у 2025: золота можливість чи пастка? Петро Цибуля 14.03.2025 13:23
- Drill, БЕБ, drill Євген Магда 14.03.2025 11:43
-
"45 до кінця року". Що буде з курсом валют після рішень Нацбанку
Фінанси 5342
-
Найбільш високооплачувані актори: хто заробив мільйони та як їм це вдалося
Життя 2395
-
Один з найбільших зернотрейдерів у світі продав агрохолдинг у РФ "з великим дисконтом"
Бізнес 2214
-
Каталонія — не лише море й архітектурні шедеври Гауді. Гід найцікавішими містами унікального регіону
Життя 1851
-
Вітамін B6: суперфуд для мозку чи маркетинговий хід — розбираємо тренд
Життя 1763