Помилка в декларації про майновий стан: наслідки
Громадянин подав декларацію про майновий стан та помилково завищив податкове зобов’язання, яке не сплатив. Згодом, він подав уточнюючу декларацію, а податківці застосували до нього штраф. Чи законно?
Суди всіх трьох інстанцій стали на бік платника податків, що вбачається з постанови Верховного Суду від 13.02.2020 року в справі № 823/1805/17 (адміністративне провадження №К/9901/46499/18 текст постанови тут )
Так, суди виходили з того, що, в силу приписів п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України (далі – ПК України), у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПК України), платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
При цьому, платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Тобто, платник податків вибирає з:
У справі, що досліджувалася Верховним Судом, платник подав уточнюючий розрахунок, через 272 два календарних дня з дня подання первинної декларації. Податківці ж вирішили, що така дія платника підпадала під визначення «несвоєчасна сплата узгодженого грошового зобов’язання (податку)» та застосували штраф на підставі п.126.1 ст.126 ПК України.
Нагадаю, що особливістю застосування штрафної санкції за вказаною нормою ПК України є те, що штраф не нараховується аж до тієї дати, коли податок не надійде до бюджету (якщо такий податок несвоєчасно надійшов до бюджету з вини платника податку). Це зроблено для того, щоб була чітко визначена кількість днів прострочення, адже:
Верховний Суд проаналізував приписи п.87.1 ст.87 ПК України та дійшов правового висновку, що подання уточнюючого розрахунку, яким зменшуються грошові зобов’язання (податок) не є сплатою податкового боргу.
Крім того, Верховний Суд зазначив: «Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються». Більшою мірою це стосується штрафної санкції за ст.127 ПК України, але платники податків тепер можуть обґрунтовувати свою правову позицію і щодо штрафу за п.126.1 ст.126 ПК України.
Отже, зробивши системний аналіз наведених вище норм ПК України, Верховний Суд дійшов до наступного висновку: « … законодавством регламентовано право платника податків виправити у поданій ним податковій декларації самостійно виявлені помилки, що є декларативною формою належної реалізації податкових зобов`язань, не є сплатою податків і не має складу правопорушення, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.
З огляду на вищевикладене Суд зазначає, що позивач при поданні уточнюючої податкової декларації 29 жовтня 2014 року реалізував своє право на усунення самостійно виявлених помилок і не здійснював при цьому сплати податкових зобов`язань, а тому притягнення його до відповідальності за погашення податкового зобов`язання з простроченням строку і фактичне ототожнення відповідачем подання уточнюючої декларації з погашенням грошового зобов`язання не відповідає змісту та сутності пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України та покладає на платника додатковий тягар майнових зобов`язань за відсутності відповідного правового підґрунтя».
З наведеного вбачається, що платник податків може виправити помилку у податковій декларації без негативних для себе наслідків, якщо це зробить вчасно. Однак, це твердження стосується лише того випадку, коли податкові зобов’язання були помилково завищені. У випадку ж, коли податкові зобов’язання було помилково занижено, доведеться заплатити штраф на рівні 3% або 5% від суми заниження. Втім, це значно менше, ніж якщо такі помилки будуть виявлені податковим органом, а це вже – 25%, або навіть 50% (п.123.1 ст.123 ПК України) від суми заниження.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 700
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 212
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 27406
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 26336
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24203
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8058
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7009