Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Кумедно виглядають спроби показати вагомість обрання Штайнмайєра президентом або ж навпаки висловити жаль з того приводу, що він уже не очолюватиме німецьку дипломатію. Останнє у досить патетичній формі робить Барбара Везель, чию замітку “Невдалий час для зміни Штайнмаєром крісла” опублікувала “Deutsche Welle”.
Якщо читати рядки Везель в українському контексті, уся їхня патетика обертається цинізмом. Коли для євросоюзівського мейнстріму Штайнмайєр — це дійсно той політик, за яким можна тужити, то для українця, що слідкує за дипломатичним життям, його ім'я символізує лещата Москва-Берлін, у яких виявилася затисненою наша країна (та й не лише вона).
Аби мати теплі почуття до Штайнмайєра, потрібно хіба що приймати за чисту монету порошенківську риторику про “західних партнерів”. Тиск на Україну з вимогою піти на суттєві поступки Кремлю, намагання мінімалізувати напругу у стосунках між Москвою та Заходом (скажімо, критика східноєвропейських навчань військ НАТО), захист будівництва “Північного потоку-2”. Саме цим очільник німецького МЗС мав би запам'ятатися українцям.
Але підстави не любити Штайнмайєра є не лише в українців. Штайнмайєр співвідповідальний за централізаторську політику нинішнього Берліну. Досить згадати вже той факт, що після Brexit'у саме Штайнмайєр разом із главою французького МЗС Жаном-Марком Ейро представляли сумновідомий проект “Сильна Європа в небезпечному світі”, де за красивими словами крився замах на той суверенітет, яким поки що володіють держави-члени ЄС.
Українцям не варто очікувати, що після відходу Штайнмайєра німецька дипломатія стане більш прихильною до наших національних інтересів. Тим паче, після майбутніх виборів до Бундестагу імовірним є формування виключно лівої коаліції за участі СДПН, “Лівих” та “Зелених”. З цих політсил лише “Зелені” мають антимосковську налаштованість; соціал-демократи і, особливо, “Ліві” відзначаються ставкою на приязні стосунки з Кремлем. Але факт відходу Штайнмаєра несе принаймні моральну сатисфакцію. Отож, читаючи тексти типу тих, які наштампувала “Deutsche Welle”, просто хочеться сказати: нехай іде швидше, навіть не прощаючись.
17.11.2016 13:43
Просто піди, не прощаючись
Партія Анґели Меркель підтримала висунення нинішнього глави МЗС соціал-демократа Франка-Вальтера Штайнмайєра на пост федерального президента. Враховуючи незначимість посади президента ФРН, можна сказати, що Штайнмаєра готують до почесної політичної пенсії.
Партія Анґели Меркель підтримала висунення нинішнього глави МЗС соціал-демократа Франка-Вальтера Штайнмайєра на пост федерального президента. Враховуючи незначимість посади президента ФРН, можна сказати, що Штайнмаєра готують до почесної політичної пенсії.Кумедно виглядають спроби показати вагомість обрання Штайнмайєра президентом або ж навпаки висловити жаль з того приводу, що він уже не очолюватиме німецьку дипломатію. Останнє у досить патетичній формі робить Барбара Везель, чию замітку “Невдалий час для зміни Штайнмаєром крісла” опублікувала “Deutsche Welle”.
Якщо читати рядки Везель в українському контексті, уся їхня патетика обертається цинізмом. Коли для євросоюзівського мейнстріму Штайнмайєр — це дійсно той політик, за яким можна тужити, то для українця, що слідкує за дипломатичним життям, його ім'я символізує лещата Москва-Берлін, у яких виявилася затисненою наша країна (та й не лише вона).
Аби мати теплі почуття до Штайнмайєра, потрібно хіба що приймати за чисту монету порошенківську риторику про “західних партнерів”. Тиск на Україну з вимогою піти на суттєві поступки Кремлю, намагання мінімалізувати напругу у стосунках між Москвою та Заходом (скажімо, критика східноєвропейських навчань військ НАТО), захист будівництва “Північного потоку-2”. Саме цим очільник німецького МЗС мав би запам'ятатися українцям.
Але підстави не любити Штайнмайєра є не лише в українців. Штайнмайєр співвідповідальний за централізаторську політику нинішнього Берліну. Досить згадати вже той факт, що після Brexit'у саме Штайнмайєр разом із главою французького МЗС Жаном-Марком Ейро представляли сумновідомий проект “Сильна Європа в небезпечному світі”, де за красивими словами крився замах на той суверенітет, яким поки що володіють держави-члени ЄС.
Українцям не варто очікувати, що після відходу Штайнмайєра німецька дипломатія стане більш прихильною до наших національних інтересів. Тим паче, після майбутніх виборів до Бундестагу імовірним є формування виключно лівої коаліції за участі СДПН, “Лівих” та “Зелених”. З цих політсил лише “Зелені” мають антимосковську налаштованість; соціал-демократи і, особливо, “Ліві” відзначаються ставкою на приязні стосунки з Кремлем. Але факт відходу Штайнмаєра несе принаймні моральну сатисфакцію. Отож, читаючи тексти типу тих, які наштампувала “Deutsche Welle”, просто хочеться сказати: нехай іде швидше, навіть не прощаючись.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
Топ за тиждень
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 150
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 99
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 92
Популярне
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 28730
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 20568
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
18085
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 8138
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 7170
Контакти
E-mail: [email protected]