Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Але обурень замало. Події 12 червня — це ключ для кращого розуміння сучасного становища України.
Існує декілька Україн. Одна з них — це Україна, умовно кажучи, правих поглядів. Ця Україна не дуже сподівається на підтримку міфічних “західних союзників” і явно не вірить у перспективи “мирного врегулювання конфлікту на Донбасі” (не кажучи вже про Крим). Це Україна добровольців та ідейно вмотивованих бійців ЗСУ. Це Україна націоналістичної молоді. Це Україна громадян, чий патріотизм — це щось більше за моду. І ця Україна доволі скептично налаштована до сучасної редакції “європейських цінностей”.
Існує й інша Україна. Україна нинішньої влади і більшої частини політикуму. Ця Україна якраз любить говорити про євроінтеграцію, “західних партнерів”, “європейські цінності” (знову ж таки, у їхній сучасній редакції) і “мирне врегулювання”. За сумісництвом вона нерідко говорить про те, як сильно Україна своїм демократизмом відрізняється від Росії. Говорить і торгує з нею.
12 червня друга Україна, відчуваючи себе абсолютно безкарною, дала першій ляпаса. Бо ж і справді: чого їй боятися? Вона відчуває себе в безпеці. Думає, що представники МВС, які погодилися охороняти гей-парад, без проблем підуть розганяти можливий третій Майдан. Вона відчуває себе в безпеці, бо знає, що її панування спирається на пасивність основної частини населення та дискурс, який ретельно підтримується ЗМІ.
Відчуття безкарності закономірно породжує нахабство. Ще не встигли поховати загиблих під Бутівкою українських бійців, як у Twitter'і Порошенка з'явилося співчуття американцям — сім'ям і близьким загиблих та постраждалих відвідувачів гей-клубу в Орландо (припускаю, більшість із них не могли б знайти на карті світу Україну). У свою чергу представники Міністерства оборони 13 червня продовжили ширити брехню, заявляючи, що не розуміють, як добровольці опинилися на фронті.
Показово, що співчуття у Порошенковому Twitter'і були доповнені пафосною заявою про “єдиний фронт проти тероризму” (“Стоїмо єдиним фронтом проти тероризму та на захисті фундаментальних цінностей і прав людини”). Отож, цілком у руслі карго-культу, війну, яка йде в Україні вже третій рік, прирівняли до проблеми тероризму (цього разу — в особі терориста-одинака). Але тут є ще один нюанс: у системі “фундаментальних цінностей”, які пропагує Порошенко, українські добровольці мало чим відрізняються від “терористів-гомофобів”.
Ота інша, друга Україна, про яку йшла мова вище, — це недодержава, політична еліта якої радо прислуговує зовнішнім силам. На Заході сказали миритися з ФР — ця Україна мириться, виконує Мінські домовленості, намагається внести зміни до Конституції і організувати на окупованих теренах вибори. На Заході сказали провести гей-парад — маємо очеплений центр столиці, безпрецедентні заходи безпеки, прикуті до цієї теми ЗМІ. В додачу маємо блазнювання в стилі Порошенкового твіту про “єдиний фронт”.
А перша Україна найближчі пару днів буде хоронити своїх бійців. Хоронитиме тих, хто не вірив у Мінські домовленості та “західних партнерів”. Ті, кого у Києві поліція затримувала через підозри у неприхильності до ЛГБТ, проводитимуть в останню путь побратимів.
12 квітня у Києві пройшов не просто парад. Відбувся саме “прайд”. Абсурд пройшов вулицями столиці з особливою гордістю.
13.06.2016 21:15
Гей-парад чи урочистий парад абсурду?
Обурень щодо ситуації, котра склалася 12 червня, було висловлено чимало. Соцмережі вибухнули. Порядним людям важко було стриматися. З одного боку — організований владою гей-парад і масові затримання у Києві незгідних із гендерною ідеологією (навіть за офіц
Обурень щодо ситуації, котра склалася 12 червня, було висловлено чимало. Соцмережі вибухнули. Порядним людям важко було стриматися. З одного боку — організований владою гей-парад і масові затримання у Києві незгідних із гендерною ідеологією (навіть за офіційними даними було затримано більше, ніж півсотні осіб). З іншого боку — втрати на фронті і цинічне заперечення цих втрат Міністерством оборони.Але обурень замало. Події 12 червня — це ключ для кращого розуміння сучасного становища України.
Існує декілька Україн. Одна з них — це Україна, умовно кажучи, правих поглядів. Ця Україна не дуже сподівається на підтримку міфічних “західних союзників” і явно не вірить у перспективи “мирного врегулювання конфлікту на Донбасі” (не кажучи вже про Крим). Це Україна добровольців та ідейно вмотивованих бійців ЗСУ. Це Україна націоналістичної молоді. Це Україна громадян, чий патріотизм — це щось більше за моду. І ця Україна доволі скептично налаштована до сучасної редакції “європейських цінностей”.
Існує й інша Україна. Україна нинішньої влади і більшої частини політикуму. Ця Україна якраз любить говорити про євроінтеграцію, “західних партнерів”, “європейські цінності” (знову ж таки, у їхній сучасній редакції) і “мирне врегулювання”. За сумісництвом вона нерідко говорить про те, як сильно Україна своїм демократизмом відрізняється від Росії. Говорить і торгує з нею.
12 червня друга Україна, відчуваючи себе абсолютно безкарною, дала першій ляпаса. Бо ж і справді: чого їй боятися? Вона відчуває себе в безпеці. Думає, що представники МВС, які погодилися охороняти гей-парад, без проблем підуть розганяти можливий третій Майдан. Вона відчуває себе в безпеці, бо знає, що її панування спирається на пасивність основної частини населення та дискурс, який ретельно підтримується ЗМІ.
Відчуття безкарності закономірно породжує нахабство. Ще не встигли поховати загиблих під Бутівкою українських бійців, як у Twitter'і Порошенка з'явилося співчуття американцям — сім'ям і близьким загиблих та постраждалих відвідувачів гей-клубу в Орландо (припускаю, більшість із них не могли б знайти на карті світу Україну). У свою чергу представники Міністерства оборони 13 червня продовжили ширити брехню, заявляючи, що не розуміють, як добровольці опинилися на фронті.
Показово, що співчуття у Порошенковому Twitter'і були доповнені пафосною заявою про “єдиний фронт проти тероризму” (“Стоїмо єдиним фронтом проти тероризму та на захисті фундаментальних цінностей і прав людини”). Отож, цілком у руслі карго-культу, війну, яка йде в Україні вже третій рік, прирівняли до проблеми тероризму (цього разу — в особі терориста-одинака). Але тут є ще один нюанс: у системі “фундаментальних цінностей”, які пропагує Порошенко, українські добровольці мало чим відрізняються від “терористів-гомофобів”.
Ота інша, друга Україна, про яку йшла мова вище, — це недодержава, політична еліта якої радо прислуговує зовнішнім силам. На Заході сказали миритися з ФР — ця Україна мириться, виконує Мінські домовленості, намагається внести зміни до Конституції і організувати на окупованих теренах вибори. На Заході сказали провести гей-парад — маємо очеплений центр столиці, безпрецедентні заходи безпеки, прикуті до цієї теми ЗМІ. В додачу маємо блазнювання в стилі Порошенкового твіту про “єдиний фронт”.
А перша Україна найближчі пару днів буде хоронити своїх бійців. Хоронитиме тих, хто не вірив у Мінські домовленості та “західних партнерів”. Ті, кого у Києві поліція затримувала через підозри у неприхильності до ЛГБТ, проводитимуть в останню путь побратимів.
12 квітня у Києві пройшов не просто парад. Відбувся саме “прайд”. Абсурд пройшов вулицями столиці з особливою гордістю.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Що допомагає вистояти в нестабільні часи: де знайти опори? Інна Бєлянська 16:39
- Перемога на полі бою: основа для реального миру Дмитро Пульмановський 16:09
- Припинення дії свідоцтва на ТМ у звязку з її невикористанням Ганна Палагицька 13:11
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков вчора о 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі вчора о 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров вчора о 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов вчора о 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін вчора о 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол вчора о 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак вчора о 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
Топ за тиждень
Популярне
-
"Найкрутіший код": До 50-річчя Microsoft Білл Гейтс відкрив доступ до його першої ОС
Бізнес 21501
-
Сигнали дефіциту: як тіло "підказує", що йому бракує вітамінів і мікроелементів
Життя 17768
-
СБУ затримала начальника управління податкової служби у Сумській області – фото
Бізнес 10467
-
У Кіровоградській області почали будувати ВЕС на 93 МВт. Гроші дає Укргазбанк
Бізнес 8771
-
"Складно, але не критично". З'явилась перша реакція влади України на мита Трампа
Бізнес 5067
Контакти
E-mail: [email protected]