Реформа містобудування. Що насправді відбувається в будівельній галузі?
Законопроєкт #5655, що запускає реформу містобудування в Україні, після ухвалення парламентом у першому читанні викликав бурхливу реакцію багатьох учасників ринку, особливо архітектурної спільноти.
І хоча ще рік тому концепція реформи була представлена Мінрегіоном, розглядалась Національною радою реформ та тривалий час обговорювалась в професійних колах - законопроєкт все одно містить чимало суперечливих положень, які необхідно виправити під час другого читання.
У чому ж справа? Містобудування в Україні - це суцільна проблема, причому для всіх сторін – громадян, держави, архітекторів, забудовників, інвесторів. Будинки-монстри, недобудови, надбудови, будівельні скандали, що стали результатом тривалої монополії влади, коли один держорган, Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ), видавав дозволи на будівництво, контролював процес, і сам же за собою наглядав. Відсутність будь-якої відповідальності, особливо чиновників. А після ліквідації ДАБІ ще й неможливість державного контролю за будівництвом. Додайте до цього відсутність затвердженої містобудівної документації, суперечність будівельних норм та багаторічну корупцію на всіх ланках. У результаті всі незадоволені. І всі розуміють, що реформа потрібна.
Але коли ми маємо хмарочос законсервованих проблем та невдоволеність багатьох сторін, легких і однозначних рішень не існує. До того ж світ не чорно-білий. Тільки популізм говорить екстремальною мовою - зради чи перемоги. На практиці кожне парламентське рішення - це багато етапів і складний пошук консенсусу. Це шлях публічних обговорень, тисячі правок, щоб врешті-решт, після другого читання, отримати якісний закон, і щоб все запрацювало.
На сьогодні законопроєкт прийнято тільки в першому читанні. До нього подано майже 2800 пропозицій та правок, у тому числі близько 100 моїх. Важливо розуміти, що коли депутати голосують за законопроєкт у першому читанні – вони підтримують необхідність врегулювання певного питання, голосують за напрямок та концепцію. І лише в процесі обговорення проєкту перед другим читанням починається дискусія про процедури, механізми, права та обов’язки, інші складові закону. Найчастіше баланс інтересів зацікавлених сторін встановлюється саме на цьому етапі.
До того, як навести аргументи «за» і «проти» окремих положень законопроєкту, давайте розберемося, що насправді відбувається в будівельній галузі?
Перше важливе питання - для чого ми взагалі щось будуємо? Відповідь тут у кожного своя. Але результат стосується всіх. Будівельна галузь виконує соціальну функцію – забезпечує громадян житлом, розбудовує інфраструктуру, створює об’єкти для надання публічних послуг в освіті, медицині, рекреації. Містобудування - це і велика кількість робочих місць в будівельній та суміжних галузях: логістика, матеріали, страхування тощо.
Ми також будуємо, щоб створити щось креативне та унікальне - ціннісне для нашого суспільства, держави, міст. Кожна будівля - це не просто цегла, скло чи бетон. Це дзеркало соціального та політичного устрою, масштабу думки, стану економіки, освіти, естетики та цінностей. Покажіть мені, що ви будуєте, і я скажу, хто ви.
Не менш важливе для розуміння реформи питання: хто бере участь в процесі будівництва? Учасників ринку можна умовно поділити на два табори - ті, хто заробляє на самому процесі будівництва, і ті, хто експлуатує або заробляє на експлуатації об’єкту.
У першому таборі — девелопери, архітектори, проєктувальники, забудовники, будівельні підрядні компанії, виробники матеріалів та механізмів, логісти тощо. У другому таборі - громада, замовники, кінцеві інвестори, бізнес, постачальники послуг та інші користувачі. Обидва табори взаємодіють і сприяють розвитку один одного.
Крім того, завдяки галузі будівництва заробляє держава і, як результат, суспільство. Збільшується об’єм економіки та валовий продукт, держава отримує більше податків. Що більше податків, то більше можливостей побудувати комфортне та безпечне середовище для життя.
Основне завдання держави на цьому ринку - встановити прозорі правила для всіх учасників, захищати їх інтереси, делегувати повноваження, збирати податки і не заважати працювати. Адже держава - це насамперед сервіс.
Сьогодні в публічній площині йде дискусія між представниками першого табору - проєктувальниками і забудовниками. Проєктувальники вважають, що законопроєкт вигідний лише забудовникам. А забудовники впевнені, що в архітекторів занадто багато важелів для «шантажу».
Через це виникає конфлікт. Усі звинувачують усіх, не чують один одного, вимагаючи справедливості лише для себе. При цьому всі сторони забувають, що проєктувальники і забудовники знаходяться в одному човні. Не буде забудовника – не буде архітектора. Не буде архітектора – не буде забудовника.
Суперечки суперечками, а страждає громада, держава і всі кінцеві споживачі ринку - ті, кому в наших об’єктах жити, працювати чи ходити поруч щодня. І тому природно, що кожен учасник ринку має нести відповідальність за свою частину роботи. Від цього залежить безпека та життя людей. А це означає, що над реформою треба працювати разом, а не чекати, поки сварки розірвуть табір з середини.
І нарешті - яка ж роль мешканців міста під час і після будівництва?
Що відбувається зараз, якщо біля вашого дому замість зеленого скверу починають будувати чергову багатоповерхівку? Якщо ви свідомий громадянин, який має активну позицію, ви намагаєтесь розібратися в ситуації, отримати дозвільні документи, ініціюєте обговорення і вимагаєте пояснень. Це нормальна ситуація. Для цього не треба бути активістом, достатньо власної волі та відчуття порушеного балансу. Саме в такій боротьбі народжується доросле суспільство, яке захищає свої права і має важелі впливу на органи місцевого самоврядування, в компетенції яких вирішувати проблеми громадян, на податки яких вони й існують.
На жаль, трапляються випадки, коли під маскою активістів на сцені з’являються особи, які прагнуть шантажем та підбурюванням отримати преференції від інвестора або замовника. У таких випадках страждає місто, яке втрачає інвестора, та громада, яка втрачає простір. Адже предметом такого шантажу часто стають будівлі, що роками занепадали та знищувались.
Реформа містобудування повинна зробити так, щоб незаконна забудова в принципі була неможлива, щоб громада знала, що її інтереси не будуть порушені, щоб правила - де, що і як можна будувати - визначала громада разом із бізнесом, керуючись здоровим глуздом та економічною доцільністю, а державний нагляд захищав всіх учасників.
Саме тому потрібно доопрацювати законопроєкт #5655 з урахуванням критично важливих правок і нарешті розпочати реформу.
- Історичний кіт у мішку: чому піврічні торги деревиною обурили деревообробників Юрій Дюг 07:32
- Доплата за фактичні квадратні метри об`єкту інвестування Євген Морозов вчора о 14:52
- "Компостер подій" Кремля: будьте пильними Євген Магда вчора о 11:28
- З 1 грудня зміняться правила бронювання: з'явилася Постанова Кабміну Віталій Соловей 23.11.2024 20:23
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно Любов Шпак 23.11.2024 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський 23.11.2024 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 23.11.2024 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов 22.11.2024 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак 22.11.2024 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко 22.11.2024 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
-
24 листопада в Україні відключатимуть світло – деталі
Бізнес 8484
-
Банки в ОАЕ, Туреччині та Таїланді не обслуговують видані Газпромбанком картки UnionPay
Фінанси 8433
-
Відстрочки, видані Мінекономіки та через Дію, анулюють 28 лютого
Бізнес 7347
-
В Україні фальсифіковані до 25% молочних продуктів: голова Спілки молочних підприємств
Бізнес 5856
-
Чоловіки, які прийшли на підприємство і були заброньовані після 18 травня, втратять бронь
виправлено Бізнес 3516